На честь 300-річчя возз'єднання України з Росією художники нашого міста, працівники художньо-скульптурної майстерні написали кілька картин. Багато попрацював над змістовним полотном "Нове перемагає" художник Д.Кічко. Показу української природи присвятили свої картини художники Медведовський і Солодовніков.
Кілька картин художників міста експонується зараз у Дніпропетровську на обласній художній виставці.
"Дзержинець" 18.05.1954.
Біля входу в контору заводу металоконструкцій встановлено Дошку пошани, на яку вивішено портрети передовиків соціалістичного змагання.
Серед них: портрети передового бригадира складальників Максима Натикача, електрозварника Миколи Шевченка, свердлярки Тетяни Іванової, маляра Катерини Карпенко, машиніста крана Миколи Дришлюка, слюсаря Олексія Моторина та багатьох інших.
"Дзержинець" 18.05.1954.
Відразу після звільнення Карнаухівки загиблих радянських воїнів поховали в центрі села у братській могилі, на якій в 1944 році був поставлений перший деревяний обеліск.
Пізніше був установлений стандартний радянський пам'ятник - солдат з автоматом скорботно схилив голову над могилою полеглих товаришів. Під переліком безсмертних імен викарбовані слова клятви: "Спіть, герої! Батьківщина вас не забуде! Мир збережемо!".
Змінювалося час, змінювалося поняття історичних подій і видозмінювався сам пам'ятник. У 1967 році він придбав інший вигляд. Навколо пам'ятника стояла огорожа з деревяного штахетника. Потім її знесли.
В кінці 70-х років він став більш монументальним. Місцеві жителі називали улюблений старий пам'ятник "Альоша". Спереду пам'ятника висіла табличка з іменами похованих там людей. Таким він і стояв довгі роки. Колись на цьому місці був старий цвинтар. У 1954-1956 роках школярі разом з учителями посадили дерева. Розрісся парк. Дерева й досі шепотять свої листям, ніби розповідають про минулі літа.
В 1993 році до 50-річчя звільнення Карнаухівки від німецьких загарбників було вирішено поставити новий, сучасний пам'ятник, за рахунок небюджетних коштів Баглійського райвиконкому. Допомогли грошима і місцеві жителі. Його автором є дніпродзержинський скульптор Гарнік Хачатрян, член Спілки художників з 1984 року, лауреат конкурсу "Світоч Придніпров'я". 21 жовтня 1993 року пам'ятник був відкритий. Створений він у техніці кованої міді. Монумент з нахилом у правий бік символізує втомлений десант, який вибрався на берег і на ньому закріпився. Рішення автора досить вдале. Три фігури радянських солдатів, в повний зріст повні рішучості йти до кінця і загинути за праве діло. Їх ще називають приреченими смертниками. Пам'ятник освятив настоятель Варваринської церкви протоієрей отець Микола.
Сьогодні пам'ятник - головна визначна пам'ятка Карнаухівки, сюди в День Перемоги і День визволення міста покладають квіти ветерани, проходять мітинги-реквієми.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Чорно-білі фото надав В.Ольгашко.
У неділю, 13 травня, футболісти Дзержинки провели чергову гру на першість України з футболу в місті Кіровограді з місцевою командою "Трактор".
Матч закінчився з рахунком 2:2.
"Дзержинець" 16.05.1951.
Нещодавно проведено ремонт приміщення їдальні № 8 відділу робітничого постачання заводу ім.Дзержинського. Бригада ремонтників ремонтно-монтажного цеху тов.Карпенка виконала роботу раніше графіка і високоякісно.
В цій бригаді по-стахановському працювали тт. Бут, Коваль, Коврига.
Музольов, завідуючий їдальні № 8.
"Дзержинець" 17.05.1951.