Переможцем Кубку Кам'янського з футболу серед дитячих команд стала ДЮФШ "Надія" тренера Івана Бєломицева. 

На протязі минулого тижня, за почесний трофей змагалися футболісти 2013 року народження та молодших. На стадіонах Лівобережжя ("Надія") та Правобережжя ("Промінь") грали шість команд: ДЮФШ "Надія" (тренер Іван Бєломицев), ДЮФШ "Надія" (Дмитро Лоік), ФК "Юніор" (Вадим Гринчак), ФК "Дніпровець" (Станіслав Неклеса), ДЮФК "Юніон" (Олег Іванов) та СК "Тайм" (Олександр Гелетій). Матчі проходили за коловою системою, де кожна команда провела по п’ять ігор. А вже 22 вересня стали відомі переможець та призери турніру. Не прогоравши жодного поєдинку, забивши 29 та пропустивши в свої ворота 5 голів, перше місце посіли юні вихованці тренера І.Бєломицева. ФК "Юніор" та ДЮФК "Юніон" стали срібним та бронзовим призерами. Наступні місця посіли ДЮФШ "Надія" (тр. Д.Лоік), СК "Тайм", ФК "Дніпровець". Команди були нагороджені кубками, медалями і грамотами, які вручали організатори змагань голова федерації футболу Кам`янського Едуард Коряк та директор Теплопостачальної компанії Дмитро Валах.

 


Голкіпер команди "Хімік" Микола Захарій народився 8 вересня 1943 року в Дніпродзержинську. Микола свого часу грав в місцевих командах "Металург" (1959-60, 1968-71), "Хімік" (1960), "Енергетик" (1967). В 1959 році захищав ворота юнацької збірної УССР. Про успіх команди і її голкіпера, журналіст Володимир Базарянінов написав в матеріалі "Воротар", який був надрукований 25 серпня 1959 року в газеті "Дзержинець".

"Лужники. Мала арена. На переповнених трибунах стадіону не вщухають спортивні пристрасті. Любителі футбола, що прийшли на фінальну зустріч між збірними юнацькими командами Москви й України, з інтересом слідкують за ходом матчу.
Гра складалась не на користь москвичів. Навальні атаки юних українців слідували одна за одною... 20-та хвилина. Центральний нападник збірної України Валентин Сосніхін, одержавши м'яч, точно послав його в сітку, воріт суперників, на трибунах стадіону на одну мить встановилась тиша, щоб через хвилину вибухнути могутнім криком. Москвичі вітали віртуозну гру українських футболістів.
В перерві тренер збірної України Борис Михайлович Кукуриков сказав Миколі Захарію:
— Готуйся! Станеш на ворота.
І все. Микола навіть не встиг розпитати, чому замінили Бориса, який, здається, непогано захищає ворота. Та свисток судді сповістив про початок гри.
Молодий воротар хвилювався. Це був останній матч. До фіналу спортивне щастя йшло поруч з українцями. Командну першість виборювали 15 колективів союзних республік, а також спортсмени Москви, Ленінграда, "Трудових резервів", Міністерства шляхів. Переможці одержували золоті медалі. А кому не хочеться одержати медаль? Українська команда мала всі шанси на перше місце. Тільки б перемогти москвичів!
Друга половина гри проходила також при перевазі юнаків з півдня, і Микола трохи заспокоївся. Проте, ненадовго. Ось по лівому краю просувається вперед стрімкий Федотов. Це син знаменитого Григорія Федотова. Батько передав насліднику і стрімкий біг, і віртуозні фінти. Обвівши двох захисників Федотов-менший наближався до воріт. Люди на трибунах піднялися і скандували його ім'я. Та не дрімав і Микола Захарій – хлопець з індустріального Дніпродзержинська, якому доручили захищати спортивну честь республіки. Зібравшись в клубок, він налетів на Федотова і вибив у нього з-під ніг м`яч. Атаку відбито. Та за хвилину той же Федотов майстерно направив м'яч у ворота українців. Гол? Ні! Микола полетів у самий кут воріт і витягнув "мертвий" м'яч. Юні українці забили ще один м'яч і перемогли з рахунком 2:0. Перемога! А з нею прийшли і золоті медалі, якими нагородили команду.
З радісним трепетом повертався до рідного Дніпродзержинська Микола. Зустрічали його друзі, вчителі. Та найбільш хвилюючою була зустріч з рідними. Мати обняла, поцілувала сина. Видно — рада була. Микола ласкаво поглянув на матір і щиро розсміявся, згадавши, як вона не дозволяла йому ходити на тренування, все боялась, що її Микола може ногу виламати.
І знову напружені дні тренування. Щовечора приходить на стадіон "Металург" світловолосий юнак, переодягається і стає у ворота, йому подають м'ячі, б'ють щосили. Ще б пак! Адже у воротах стоїть сам вартовий збірної юнацької команди республіки.
Та слава не затуманює очей десятикласникові школи № 22 Миколі Захарію. Успіх у столиці — це ще не все. Молодий воротар в цьому переконався під час зустрічі команди "Металург" з футболістами Кривого Рога. Микола пропустив... п'ять м'ячів.
- А ще золоту медаль має! — дорікнув хтось на трибунах.
Обидні, але справедливі слова. Ну що ж! Буде Микола працювати, вчитись. Але ж вина в тих п'яти голах не тільки його. Воротар - це останній вартовий. Хіба міг він один відстояти ворота, які повинна захищати вся команда? А в тій грі з криворіжцями дзержинці грали не дуже добре.
Ще рік і Микола закінчить десятирічку, його мрія — поступити у фізкультурний інститут, стати хорошим спортсменом. І хто знає, може через деякий час у воротах збірної команди України ми побачимо нашого земляка. Тільки на цей раз збірна буде не юнацькою, а командою дорослих майстрів".

Фото з групи КАМ`ЯНСЬКИЙ ФУТБОЛ. ІСТОРІЯ та СУЧАСНІСТЬ.

 

Переможцем і призерами чемпіонату Кам`янського з футболу  серед команд промислових підприємств та аматорських колективів, який завершився 15 серпня стали "Атлетик", "Сенатор" та "ПМГУ Камет-сталь". 

Чемпіон міста 2025 року "Атлетик" показав чудовий результат. Команда здобула дев'ять перемог, один матч зіграла внічию, маючи в графі "поразки" нуль. В десяти іграх було забито 64 м'ячі і пропущено всього 13. Кращим гравцем чемпіонату визнано Віталія Бондарєва з "Атлетика". Золоті медалі та "Кубок чемпіонів" отримали Євген Проненко, Данило Покотило, Максим Балабанов, Андрій Пометун, Сергій Шаповал, Віталій Бондарєв, Олександр Артеменко, Руслан Бабець, Іван Слюсар, Дмитро Тітов, Семен Проценко, Олег Гришин, Данило Мельничук. Свій вклад у чемпіонську ходу команди також внесли Олександр Драй, Дмитро Федечко, Ігор Реутов, Яровенко Ярослав, Сергій Циганок, Данило Кириченко. 

В останньому матчі футболісти "ПМГУ Камет-сталі" перемогли срібних призерів чемпіонату команду "Сенатор" з рахунком 6:4 і вибороли третє місце. 

Фото зі сторінки групи «Федерація футболу місто Кам'янське».

 

Футболісти Кам'янського фахового коледжу фізичного виховання (КФКФВ) стали переможцями Спартакіади Дніпропетровської області серед закладів фахової передвищої освіти.

В Дніпрі на базі будівельного коледжу, 27 травня відбулася фінальна частина змагань з міні футболу. Команда Кам'янського фахового коледжу фізичного виховання провела два переможні матчі і посіла перше місце. Спочатку камянчани виграли 4:2 у команди ДІК (Дніпро), а потім розгромила збірну коледжів-фіналістів з рахунком 5:1. Разом з тренером Русланом Худжадзе перемогу святкували капітан команди Олександр Капустін, голкіпер Ярослав Щетина та польові гравці Максим Лихоліп, Іван Ганецький, Давид Коваленко, Денис Редько, Сергій Явір. Потрібно додати, що титул кращого бомбардира отримав Давид Коваленко.

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 

 
Своє 69-річчя сьогодні святкує Сергій Заплавний.
 
 
Вихованець ДЮСШ № 3-МіськВНО Сергій Заплавний грав в захисті футбольних команд "Металург" (1978), ДВЗ (1979-80),
 
"Гідромеханізація" (1980-82), "Радист" (1983-87, 1990, 1994), "Стоїк" (1995), "Промінь" (1998). В 1978 році в складі "Металурга" став
 
чемпіоном України серед колективів фізичної культури.
 
Всі фото з архіву С.Заплавного.
 
 
З братом Анатолієм
 
 
Футбольна команда першого загону піонерського табору "Дзержинець". Нижній ряд перший ліворуч Володимир Заєць, другий Сергій Фурдуй із СШ № 5 (випуск 1973 року), четвертий Сергій Заплавний. 04.08.1971. 
 
 
 
1989
 
 
Місто Сміла (Черкаська область)