Розарию ПАО «ДНЕПРАЗОТ» – 40 лет
Все дальше в историю уходят от нас «сороковые-роковые», опаленные огнем второй мировой войны, трудные и героические годы. Но жива память народа о тех, кто на поле брани и трудовом фронте ковал долгожданную Победу над врагом. Знаками вечной признательности воинам-победителям стоят в наших городах и селах стелы и обелиски – памятники, к подножию которых по праздничным датам благодарные потомки возлагают живые цветы.
У нас же на «ДНЕПРАЗОТе» память солдат войны увековечена особым образом. В их честь заложен и по сей день буйно цветет каждой весной уникальный сад цветов – розарий нашего предприятия.
Решение о закладке этого вечнозеленого уголка природы было принято на нашем предприятии (в то время называвшемся Днепродзержинским химическим комбинатом) в феврале 1975 года. Инициатором его создания была Валентина Федоровна Матчина почти 40 лет проработавшая на ДХК главным архитектором.
Идею В.Ф.Матчиной горячо поддержали и помогли претворить в жизнь труженики всех цехов комбината. Вот что писала газета «Серп и молот» о начале строительства розария в апреле 1975 года: «В феврале на нашем комбинате было принято решение о закладке в парке соцгорода розария в честь 30-летия Победы и памяти погибшим в Великой Отечественной войне.
Розарий будет расположен в северо-восточной части парка. Все деревца, представляющие декоративную ценность сохранены и составят фон для роз и цветущих кустарников. В состав розария войдет и маленький каменистый садик – альпинарий. Сейчас строительство розария уже начато. Первая часть работы будет выполнена ко Дню Победы. Все запланированные работы распределены между всеми производствами и службами комбината. Их силами и будет построен розарий.
...Этот сад непрерывного цветения должен стать коллекцией ухоженных растений, постоянно действующей выставкой цветов». Работы по созданию розария начались 25 апреля 1975 года. И с тех пор этот день считается днем рождения азотовского вечнозеленого цветочного сада – живого памятника солдатам второй мировой войны.
Источник: http://azot.dp.ua
У працівників Палацу щастя ці весняні дні наче справжні "жнива". Багато молодих дніпродзержинців бажають збудувати сім'ю у знаменний рік ленінського ювілею та 25-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною.
8 травня близько 50 пар урочисто зареєстрували шлюб. Їх поздоровили депутати, працівники Палацу, друзі і рідні. Минулої суботи з'єднали свої долі: машиніст тепловоза Дзержинки В.Рябенко та швея швейної фабрики Л.Таран, слюсар вагонобудівного заводу П.Попов і повар відділу робітничого постачання Придніпровського хімічного заводу Г.Сибор, майстер управління трамвая В.Савченко і водій трамвая М.Цапович та інші, всього 37 пар.
Молодих тепло поздоровив і побажав їм щастя депутат міськради, перший секретар міськкому комсомолу А.Гермаш.
"Дзержинець" 22.05.1970.
Один з кращих сталеварів мартенівського цеху № 1 Іван Горбань висунутий на посаду майстра. Він забезпечує чітке керівництво. Бригади, керовані ним, перевищують завдання.
На фото: Іван Горбань.
Фото А.Бахмутського
"Дзержинець" 22.05.1952.
На рахунок допомоги
Певен, що немає зараз людини, яка б не взяла близько до серця трагічних подій, що сталися на Чорнобильській АЕС. Як і завжди в годину горя, кожен з нас готовий прийти на допомогу тим, хто потрапив в біду. Чимало працівників міського управління внутрішніх справ виконують свій службовий обов'язок на місці подій.
На зборах, що відбулись, гаряче підтримано рішення відкрити рахунок допомоги. Міліціонери І.Л.Івко, С.В.Черкас, О.В.Маринчук та інші запропонували переказати на нього одноденний заробіток, що складе загалом 3 тисячі карбованців.
Особовий склад управління висловив готовність подати будь яку необхідну допомогу по ліквідації наслідків аварії.
М.Шеремета, начальник політчастини управління внутрішніх справ міськвиконкому.
"Дзержинець" 20.05.1986.
На лівому березі Дніпра відбувся зліт туристів міського товариства "Авангард". Між командами проведено змагання по встановленню наметів, розпалюванню вогнищ, приготуванню страв.
Перше місце посіла команда тресту "Дзержинськбуд" (капітан т.Кутузов). На друге місце вийшла об'єднана команда азотнотукового заводу і філіалу Державного інституту азотної промисловості (капітан т.Кострицька). На третьому - туристи Баглійського коксохімічного заводу.
О.Щербаков, голова міської секції туристів.
"Дзержинець" 20.05.1965.