"Автомашину куплю з магнітофоном, пошию костюм з відливом, і - в Ялту", - цією крилатою фразою джентльмена удачі Косого виражалася не тільки матеріальна межа мрій дрібного карного злочинця, а й будь-якого чесного радянського трудівника в 60-80-х роках минулого століття. На машину заробити вдавалося не всім, а от провести відпустку в Криму можна було у наметі з друзями, на орендованій квартирі або, якщо пощастить, за путівкою.
Забавним сувеніром з Ялти тоді був фотозвуковий лист за 1 руб. 20 коп. На м'яку платівку друкувалося фото відпочиваючого на видовому фоні, а потім записувалися його вітальні слова в "патефонному" форматі. Такого листа можна було надіслати додому. Послання вкладувалося в спеціальний паперовий поштовий конверт розміром 25,3 х 24,9 см, з написом "ФОТОЗВУКОВИЙ ЛИСТ". і відправлялося зі Студії фотозвукових листів, яка знаходилася за адресою: м. Ялта, вулиця Леніна, буд. 26.
Студії звукозапису входили до складу міських чи регіональних служб побуту. Іноді такі служби побуту друкували загальний (єдиний) конверт всіх своїх студій, у якому вказувалися адреси відразу кількох студій звукозапису, навіть із різних міст.
Такий звуковий лист в 1967 році відправив з Криму додому в Сєверодонецьк Петро Миколайович Голік (на платівці його фото), батько колишнього футболіста дніпродзержинського "Металурга", а нині тренера дитячої команди "Надія-nova" Миколи Голіка. На знімках показані обидві сторони односторонньої гнучкої фотопластинки, діаметром 22,8 см, витягнутої з конверта.
Текст Віктора КУЛЕНКА
