Сон залишається одним із найменш вивчених явищ у психології та фізіології. Дослідники й досі не впевнені, що відбувається у нашому мозку під час сну, чому ми бачимо сни, і що вони означають. Але в останні роки наука відкрила декілька цікавих речей про те, що відбувається з нашим розумом в обіймах Морфея.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=A467nxkTNoA
* Гра на духових музичних інструментах поліпшує сон.
* Здригання тіла, коли ми засинаємо – дуже поширене явище. Воно абсолютно не шкідливе і називається "гіпнотичні ривки".
* У середньому людина спить за життя 26 років.
* Щороку Міжнародний день сну людство відзначає у різні дати - напередодні дня весняного рівнодення, у третю п'ятницю березня. Це своєрідне "свято" було запроваджене у 2008 році у рамках проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я. Сон настільки для людини важливий, що свят у нього декілька. Приміром, 27 липня відзначається День соні у Фінляндії, а 7 грудня неофіційно відзначається День любителів поспати. А ще є День сну в громадських місцях - 28 лютого. Його ще називають День сну у публічних місцях — він теж неофіційний.
* Гіпнофобія (сомніфобія) – це страх сну, а точніше, це боязнь втратити контроль над свідомістю або померти уві сні.
За матеріалами інтернет-видань
Весна завжди вважалася чарівною порою року, і це не випадково, адже в цей час у людини відкриваються нові можливості, загострюється інтуїція й багато подій набувають зовсім іншого сенсу. Весна – прекрасна пора для нових починань і досягнень. А що, крім цього, ви знаєте про самому квітучому періоді року? Отже кілька цікавих фактів про весну.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=7QDqlWHQUGs
* Прихід весни був святом для наших предків. Весну закликали, її прихід відзначали піснями та танцями. Та раділи кожному її прояву: прильоту птахів, цвітінню природи, теплу. Після Великодня починались вулиці: веселі ігри молоді на природі, хороводи. Вулиця, зазвичай, збиралась в певному місця (наперед оговорювали де саме): на майдані посеред села, на лузі, біля левади тощо (все залежало від села). Тривали "вулиці" все літо до дня Семена (14 вересня). До початку польових робіт молодь збиралась щовечора, а от з їх початком – у неділю та на свята, коли працювати було гріх. Проходили гуляння весело: з музикою, танцями, піснями та веселими забавами й іграми. "Вулиця" була не лише можливістю відпочити від важкої праці, але й місцем, де вивчались традиції, звичаї народу та зароджувались стосунки.
* У Женеві (Швейцарія) прихід весни оголошують лише з "дозволу" офіційного каштану, який росте під вікнами кантонального уряду. Захоче дерево впустити весну в місто — розпустить листочки, а ні — офіційна весна нізащо не наступить. Щоправда, каштан не дуже вередливий, і, як правило, сповіщає про прихід весни у березні. Та були випадки, коли дерево зацвітало напередодні Нового року (29 грудня 2002), або взагалі цвіло двічі на рік — спочатку в березні, а потім у жовтні (2006).
* За даними американських вчених з Колумбійського університету в Нью-Йорку, люди, що народилися навесні, частіше за інших схильні до захворювань серця. Натомість вони мають усі задатки лідера – найчастіше вони бувають старостами класу в школах або капітанами спортивних команд.
* В Ірландії, згідно з гельським календарем, весною часто називають лютий, березень і квітень. А у Стародавньому Римі перший день весни вважався початком нового року.
* У порівнянні з іншими порами року, навесні частота дихання в людей збільшується на одну третину. Це пов’язано з тривалим кисневим голодуванням упродовж зимових місяців. Коли рослини починають проростати, і відповідно, більше кисню, наші легені починають працювати інтенсивніше, намагаючись якомога сильніше наситити тіло.
За матеріалами інтернет-видань
