На проспекті Леніна є магазин № 27 відділу робітничого постачання заводу імені Дзержинського. Тут багатий вибір найрізноманітніших тканин. За бажанняи покупець може покроїти матеріал у закройщиці т.Могили. Вона швидко й якісно виконає роботу Для кожного відвідувача т.Могила знайде добру пораду і тепле слово.
Ми купили матеріал в іншому магазині, але кроїти прийшли сюди. І дуже задоволені роботою т.Могили.
Шугарова - жителька вул. Ползунова, Руденко - жителька Курганської вул.
***
Якось я зайшла магазин № 23, що по проспекту Леніна. В мене було лише два метри матеріалу і тому я не дуже вірила, що закройщиця візьметься щось покроїти для мене. Але Н.А.Плахотіна запевнила, що плаття вийде та ще й з рукавами. Справді, плаття вийшло чудове. Щиро вдячна т.Плахотіній.
Сікан, жителька Союзної вул.
"Дзержинець" 19.01.1965.
Готуючи гідну зустріч наступним з'їздам партії, колектив котельнозварювального заводу множить виробничі успіхи, збільшує виробництво резервуарів для потреб сільського господарства країни.
В зміні майстра Архипа Малихова високопродуктивною працею відзначаються бригади котельників Василя Слюсаренка та Івана Євенка. Кожна з них виконує по дві норми за зміну.
Систематично перевищують норми і добиваються відмінних якісних показників у роботі електрозварювальники Степан Совчук та Любов Чуприна.
Під акерівництвом майстра Івана Голєва успішно працює бригада котельників Іллі Кривого. Вона довела виконання змінних завдань до 220 процентів.
В.Гніц, секретар парорганізації заводу.
"Дзержинець" 19.01.1956.
На залізничних магістралях вже можна зустріти платформи і вагони з адресою на бортах: "Ст. Дніпродзержинськ, будівництву гідроелектростанції".
На коліях станції потужний залізничний кран вивантажує автомашини, бульдозери, екскаватори. Надходять будівельні матеріали - цегла, ліс. Прибули перші збірні дерев'яні жилі будинки.
З Каховки відправлено ешелон потужної землерийної техніки. Як тільки ріка очиститься від льоду, з Каховки прийдуть потужні земснаряди.
"Дзержинець" 19.01.1956.
Відомо, наскільки важливим є медичний нагляд за фізкультурниками. Він визначає, яким саме видом спорту треба займатися, встановлює певне навантаження для організму. Цього ніяк не зрозуміє завідуючий відділом охорони здоров'я т.Гагарінов. Багато місяців йому вказують, що він повинен забезпечити організацію санітарного режиму, консультацію лікарів для фізкультурної молоді. З цього приводу винесено вже не одне рішення, а віз, як кажуть, і досі там.
У т.Гагарінова є звичка - обіцяти, але не виконувати. Формально нібито є лікар, що повинен займатися питаннями санітарного нагляду у добровільних спортивних товариствах, слідкувати за додержанням правил гігієни і санітарії в спортивних залах, кімнатах. Але це тільки формально. На ділі цього немає. Фізкультурники звертаються то в одну, то в другу поліклініки за консультацією, перевіркою свого здоров'я, але безрезультатно.
Байдужий т.Гагарінов і до того, що міськсанепідемстанція не перевіряє санітарний стан спортивних залів і службових приміщень біля них. А між тим у ремісничому училищі № 1 в спортивному залі брудно, таке ж становище і в ряді шкіл.
Коли проходять загальноміські змагання, зустрічі спортсменів, - нелегко допроситися, щоб був черговий лікар. Після довгих нагадувань один день побачиш лікаря в спортзалі, а два дні його не буває.
Коли ж т.Гагарінов від обіцянок перейде до діла в обслужуванні фізкультурників.
Ф.Філіппов, голова міського комітету в справах фізкультури і спорту.
"Дзержинець" 19.01.1952.
Закінчуючи надрукований у "Дзержинці" репортаж "Перша ластівка", де йшлося про новосілля у першому в Дніпродзержинську молодіжному житловому комплексі, автор пише:
"А тепер давайте трохи помріємо. У щойно завершеному будівництві взяли участь представники різних професій, з різними характерами, нахилами, захопленнями. Чи не близько той час, коли буде можливість об'єднуватися в МЖК людям, чиї захоплення співпадають? Скажімо, Будинок різьбярів, художників, Будинок моделістів, Будинок любителів музики. Це ж прекрасно - жити в домі, де кожен розділяє твою пристрасть, де можна не тільки поділитися своїми знаннями із зацікавленим сусідом, а й посперечатися в пошуках істини!".
Взагалі згоден з автором, хоч де в чому можна посперечатися. Хоча б у тому, що і серед металургів, взагалі робітників, є чимало людей, які захоплюються і музикою, і живописом, і літературою та театром - тож і нам цікаво спілкуватися один з одним, обмінюватися думками, враженнями. Особливо, коли це відбувається в домашній обстановці. Коротше кажучи, МЖК - це у всіх відношеннях здорово! Але якщо будинки музикантів, художників - справді поки що моя мрія, то другий молодіжний житловий корпус, який повністю довірено молодим металургам, - це сьогднішня реальність.
Знову на лівому березі розгорнуто новий будівельний майданчик. І знову ми починаємо з нульвої позначки - риємо котлован, переносимо комунікації теплотраси. Знаємо: попереду чекають і труднощі, і всілякі непорозуміння, і чимало проблем. Та від цього не меншає у нас енергії, ентузіазму. Ще б пак - своїми руками будуємо свій дім!
У будівельному загоні молодіжного житлового комплексу, командиром якого призначено В.Портного, 51 молодий металург. До початку будівництва МЖК ми майже місяць працювали на спорудженні заводського адміністративно-господарського корпусу - освоїлись з новими для нас професіями, набули чимало практичних навичок. Та й досвід "пінерів" цієї важливої справи - бійців першого загону МЖК - стане для нас у великій нагоді.
Кожен з нас подумки вже уявляє собі "наш будинок" - 14-поверховий красень із затишними благоустроєними квартирами. І ми зробимо все для того, щоб швидше справити новосілля.
В.Дробаха, електромонтер конвертерного цеху металургійного комбінату імені Дзержинського, член будівельного загону молодіжного житлового комплексу.
"Дзержинець" 18.01.1987.