лист з Радянської Армії
Дорога редакціє! Комсомольські збори нашого підрозділудоручили мені написати листа про вашого земляка Івана Лабу.
Він прийшов на нашу заставуі згодом показав себе чеснимі сумлінним товаришем, який старанно оволодіває бойовою програмою і політичною підготовкою, пильно охороняє священні рубежі Батьківщини.
Іван лабав брав участь у затриманні порушника кордону. Це трапилось, коли сонце ще тільки піднімалось. Прикордонний наряд почув шерехт. Він був незвичайним. Лаба швидко зорієнтувався в обстановці, прийняв правильне рішення.
Ми, воїни-прикордонники, гордимося дніпродзержинцем Лабою. Хай інші беруть з нього приклад!
В.Котін, секретар комсомольської організації.
"Дзержинець" 18.01.1966.
Немає кращого задоволення для 64-річного пенсіонера праці Фоки Яковлевича Гулого, ніж ходити з рушницею в руках по полю. Любителі мисливського спорту у нашому місті справедливо називають тов. Гулого майстром своєї справи. Він щороку виконує план здачі хутра державі на 200 і більше процентів. Товариш Гулий одержав багато премій, зокрема, грошових та 6 мисливських рушниць. На грудях Фоки Яковлевича красується значок "Відмінник полювання".
На фото: мисливець тов. Гулий перед здачею пушнини на прийомочному пункті.
Фото Д.Бремграєва.
"Дзержинець" 18.01.1951.
Школярі міста охоче відвідують гурток бального танцю при станції юних техніків, який ось уже третій рік веде Ольга Олександрівна Пугачова. Зараз тут навчається близько 70 чоловік. Навіть учні сусідніх шкіл приходять сюди цілими класами. Молодші школярі знайомляться тут з основами хореографії, розучують елементи бального танцю.
На знімку: Йде заняття гуртка.
Фото В.Ніколича.
"Дзержинець" 17.11.1981.
З 1987 року в умови соціалістичного змагання серед комсомольско-молодіжних колективів металургійного комбінату внесено приємні зміни: для переможців встановлено почесні перехідні призи імені знатних дзержинців - Героїв Соціалістичної Праці Сергія Федоровича Гладкого (по аглодоменному виробництву), Віктора Васильовича Канарейкіна (по сталеплавильному виробництву), Михайла Петровича Іваніна (по прокатному виробництву).
Перехідні призи будуть вручатися кращим комсомольсько-молодіжним колективам раз на рік у переддень професійного свята металургів.
Р.Васильєва
"Дзержинець"
18.01.1987
Мало хто в Дніпродзержинську не знає Володимира Нечитайленка, бо немає в місті такої сцени, на якій би він не виступав. Не раз він співав у Дніпропетровську, разом з агітбригадою вагонобудівного заводу виступав у Києві, в Нікополі, буває частим гостем у підшефних заводу і колгоспах. І завжди його виступи користуються великим успіхом.
Володимир Данилович бере участь в художній самодіяльності вже понад 15 років.За цей час він добре оволодів виконавською майстерністю, розвинув свій хороший голос. Вперше дніпродзержинські любителі мистецтва познайомились з ним в 1952 році, коли після закінчення Харківського машинобудівного технікуму т.Нечитайленко почав працювати електриком на заводі імені газети "Правда". Після закінчення першого ж робочого дня він направився в заводський клуб. З того часу він тут соліст, учасник хору і агітбригади.
Зв'язавши з клубом свій відпочинок, т.Нечитайленко правильно розуміє обов'язок клубного активіста. Він підшукав у півскатно-тележечному цеху друзів по любові до мистецтва і з їх допомогою організував цеховий колектив художньої самодіяльності. Слюсарі тт. Берлін, Атаманенко, Баскін, кладовщиці тт. Плиско, Рижова та інші - його актив у цій благородній справі. Разом підготували до виступу на заводському фестивалі хор, танцювальний колектив, індивідуальних виконавців.
Особливо пожвавилась робота самодіяльних гуртків цеху зараз, коли вся республіка готується до Декади української літератури і мистецтва у Москві. Хор під керівництвом т.Нечитайленка вивчив кілька хороших пісень , агітбригада "Півскатник" виступає з новою програмою, танцювальний колектив під керівництвом слюсаря-складальника т.Корнєєва підготував українські народні танці. З хорошими номерами виступають солісти, любителі художнього слова, виконавці на музичних інструментах. Організатором і душею цехової самодіяльності є Володимир Данилович. Він і сам наполегливо готується до Декади, вдосконалює свою виконавську майстерність. З червоного кутка цеху в час обідніх перерв і після роботи часто лине його чудовий голос. "Пісню про рушник", "Місяць на небі", "Київ мій" та інші пісні підготував він. Володимир Данилович дуже любить українські пісні. В його репертуарі: "Ми підем, де трави похилі", "Вечір надворі", "Колгоспний вальс", "Дивлюсь я на небо", "Незабутній вальс" та багато інших.
В клубі т. Нечитайленко бере активну участь у підготовці нової програми агітбригади і в організації хору. За успішний виступ на міському огляді, присвяченому підготовці до Декади, жюрі рекомаендувало т.Нечитайленка для участі в обласному конкурсі.
Захоплення мистецтвом прикрашує життя Володимира Даниловича, робить цікавим і змістовним його дозвілля. Як активний учасник художньої самодіяльності він по комсомольській путівці був у Москві на VI Всесвітньому фестивалі, на республіканському фестивалі - в Києві, на обласному - в Дніпропетровську. Він нагороджений дипломами, грамотами, цінними подарунками. На все життя запам'ятаються йому дні проведені на фестивалях, те, що там бачив.
У т.Нечитайленка є дружина і двоє дітей. Заняття мистецтвом не заважають йому бути хорошим сім'янином, дбати про виховання синів. На все вистачає часу, коли його правильно використовувати.
Комуніст В.Нечитайленко подає гідний приклад молоді, як треба використовувати своє дозвілля.
В.Ферман.
На знімку: В.Нечитайленко.
Фото А.Бахмутського.
"Дзержинець" 17.01.1960.
