1952_4_июня_Верещаки_Фото.JPG

Чемпіони Радянського Союзу з народної греблі робітниці вогнетривного цеху заводу імені Дзержинського сестри Ганна і Віра Верещаки і активна фізкультурниця-водниця, чергова цеху сіток і підстанцій Раїса Синюк (праворуч) на Дніпрі перед виїздом на тренування.

Фото Г.Пазенка
"Дзержинець" 04.06.1952.

В електричному цеху азотнотукового заводу стало традицією щорічно проводити шахові турніри. Зараз проходить черговий турнір. Таблицю розиграшу першості очолює майстер лабораторії Володимир Сисоєв. З семи проведених зустрічей шість він виграв, а одну партію звів внічию.

К.Чернятевич, технік-електрик заводу.
"Дзержинець" 04.06.1960.

1957_4_июня_Цех_Фото.JPG

 

На початку поточного року на комбінаті виробничих підприємств став до ладу новий, автоклавний цех для виробництва крупних блоків. Колектив цеху освоїв нову продукцію. При двозмінній роботі видається щодоби 20 кубометрів блоків, проти 18 кубометрів по завданням. Особливо добре працює зміна т.Гажбрехта.
З початку року вже видано понад 1000 кубометрів продукції - заготовка для трьох поверхів двох будинків, які будуть споруджуватися з крупних блоків. Якість виробів дістала задовільну оцінку.
Цими днями цех приступив до виготовлення сантехнічних блоків, які за своєю конструкцією значно складніші.
Велику роль в освоєнні продукції відіграло удосконалення виробництва. В перші дні роботи сировинна маса подавалася вагонетками і за допомогою тельфера, як передбачалося проектом. Автоклавники визнали, що це не кращий метод. Працівник виробнично-технічного відділу тов. Ціос опрацював кращий проект, який уже здійснено. Тепер сировинна маса подається транспортером . Це дало можливість вивільнити 3 чоловік і прискорити забивку форм сировинною масою.

На знімку: заповнені форми завантажуються в автоклав.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 04.06.1957

По вулиці Пушкіна, що в селищі Карнаухівці, біля самісінької дороги стоїть невеличка хатина де мешкає Ганна Павлівна Данько. Хто не пройде повз цю хатину обов'язково зупиниться, замилується квітами на подвір'ї, їх різнобарв'ям. І хоч діляночка невелика, але ростуть тут і півники, і конвалії, і флокси, і троянди, і звіробій, і бузок.
Дуже любить Ганна Павлівна конвалії. Корінці цих скромних квітів привезли від подруги з П'ятихаток її дочка Світлана. Ганна Павлівна зраділа, висадила їх. Конвалії , неначе відчувши доброту і турботу людини, прийнялися, розрослилися. Як чудово буяли вони в травні.
Вдалася в матір, люблять природу і квіти й дочки Ганни Павлівни - Валентина і Світлана. Квітнуть квіти і на їх подвір'ях. А стара матір, яка багато бачила на своєму віку, пережила суворі роки Великої Вітчизняної війни, радіє їх щасливої долі. Дочки виховують дітей, працюють, вдячні своїй матусі за любов і ласку.

М.Котов, житель Снітьківського провулка.
"Дзержинець" 01.06.1986.

Наталія Яківна Лаптєва працює в школі № 5 учителькою молодших класів. Це чуйний вихователь. Вона вміло сполучає материнську турботу і ласку з високою вимогливістю.
Діти люблять свою вчительку. Вона працює з ними не тільки на уроках, але і в позаурочний час. Особливу увагу Наталія Яківна придає роботі з слабими учнями. Не дивно, що всі учні успішно переходять з класу в клас, відзначаються сталими знаннями. Нам хочеться від усієї душі подякувати цій чудовій людині за виховання наших дітей.

Кравець, Торішня, Карманов, Ковальський, Пушкар, Чебишев та інші батьки.
"Дзержинець" 03.06.1965.