Дружній шарж на Якова Онуфрійовича Рильського — фехтувальника на шаблях, олімпійського чемпіона (1964 рік), бронзового (1956 рік) призера Олімпійських ігор, чотириразового чемпіона світу. З книги "Веселий п`єдестал". Верхнє фото.
Новий вид спорту екстремальне фехтування: фехтувальники в обладунках та з відбійними молотками.
Анатолій Колєсніков став одним із перших захисників, звістка про загибель яких прийшла в наше місто. 28 квітня, на фасаді школи, де навчався тероборонівець, було встановлено меморіальну дошку на його пам’ять.
Багато теплих слів про захисника було сказано директором закладу освіти та викладачами. Разом з матір'ю загиблого меморіальну дошку відкрив мер міста Андрій Білоусов, повідомляє сайт https://sobitie.com.ua/ukraine/novyny/memorialnu-doshku-zahyblomu-zakhysnyku-anatoliyu-kolyesnikovu-vstanovyly-na-litseyi-no16-u?fbclid=IwAR2oRm01tvFfgB1LoIQ00fZdIwlbAmCIKy4BBaptekmw6LB_dOWjOP8GNHY
"Сьогодні десятки тисяч захисників боронять нашу країну на фронті. На жаль, війна забирає найкращих синів та доньок країни. Наше завдання – зберігати пам’ять про тих, хто віддав найцінніше – своє життя, заради того, щоб ми могли жити у вільній та незалежній країні. Анатолій Колєсніков був учнем цієї школи, на відмінно навчався, займався спортом. Ми завжди будемо пам’ятати його подвиг, як і інших захисників нашого міста і країни. Вічна їм пам’ять і шана", – сказав міський голова.
"Він не міг вчинити по-іншому, – каже мати Анатолія, Оксана. – Я розумію, що сьогодні ми – не одна така родина, але хочу сказати: ми повинні продовжувати жити гідно в пам’ять о тих, хто загинув, хто не пожалів життя, щоб ми продовжували жити далі. Дякую всім! Я вважаю, що дошка на школі, де навчався Толя, – не тільки для нас. Це пам’ять всім загиблим, всім, хто поклав своє життя. Я вірю в нашу Перемогу. Слава всім загиблим героям і тим, хто стоїть на захисті сьогодні".
Анатолій був заступником начальника КП "Муніципальна варта" Ірпінської міської ради. З перших днів війни служив у Теробороні м. Ірпінь. 5 березня він разом зі своїм товаришем Олександром Можейком потрапив під обстріл ворога. Вдома його чекала вагітна жінка.
Хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували присутні пам’ять бійця.
