Діяльно готується до наступного огляду художньої самодіяльності хоровий колектив клубу металургів робітничого селища Романково.
На знімку: виступ хорового колективу. На передньому плані (зліва направо) солістки хору медпрацівниця Галина Стаднік, працівниця проектного відділу заводу ім.Дзержинського Ніна Горуля і студентка Валентина Перетяка.
Фото М.Василенка.
"Дзержинець" 21 вересня 1952 року.
Спеціалізовані магазини
По Новій Запорізькій вулиці в новому чотириповерховому будинку відкрився зразковий м`ясо-рибний магазин № 30 відділу робітничого постачання заводу ім. Дзержинського.
Приміщення магазина добре оформлене: панель викладена білим кафелем, на стінах художні картини. Для кращого збереження товарів збудовані прохолоджуючі прилавки, спеціальні камери, встановлені шафи-холодильники.
В м`ясному, рибному, гастрономічному і бакалійному відділах магазина покупців обслуговують сім торгових продавців. Зараз торгівельна сітка нашого міста має 153 магазини. Для кращого обслужування споживачів багато з них у цьому році переводиться на спеціалізовану торгівлю.
З метою дальшої спеціалізації і розширення торгівлі "Укртекстильшвейторг" реорганізовується на дві торгових організації "Укртекстильторг" і "Укродяг" які незабаром у місті відкриють чотири спеціалізовані магазини.
В.Харитоненко.
"Дзержинець" 21 вересня 1952 року.
ЕСТРАДНИЙ АНСАМБЛЬ "ШУКАЧІ"
Фото нашого читача В.Бірюкова.
"Дзержинець" 22 вересня 1968 року.
"СИГНАЛ" ГОСТИННО ВІДЧИНИВ ДВЕРІ
Ще одна новинка з`явилася в нашому місті. У південно-західному районі відкрився магазин "Сигнал". В ньому організовано продаж запасних частин та електрообладнання для легкових автомобілів. Власники "Волг", "Побед", "Жигулі", "Москвичів" та "Запорожців" можуть придбати тут потрібні деталі.
- Це третій спеціалізований магазин у нашій області, - розповідає Єлизавета Лук`янівна Шеремет. - Ми прагнемо якнайширше задовольнити попит автолюбителів. У магазині для кожної марки машин відведено спеціальний відділ. Покупцям це зручно. Продавці пройшли спеціальну підготовку.
- Приємно, що дніпродзержинські автолюбителі задоволені новинкою, - каже старший продавець Віра Галитонівна Константин. - Ми стараємось задовольнити їх запити.
У планах на майбутнє передбачається організація продажу автомашин на комісійних умовах.
- Сьогодні ми робимо перші кроки, - каже механік-продавець Петро Іванович Рєзнік. - Про те, що наш магазин буде користуватися успіхом, свідчать результати перших днів роботи. Тільки за два дні реалізовано запасних частин та покришок на 10,5 тисячі карбованців.
У магазині є в продажі ресори, амортизатори, пружини, крила, двері, чохли, акумулятори, радіатори, коробки передач, електроустаткування.
- Для автолюбителів це чудовий подарунок, - говорить робітник заводу імені Дзержинського П.І.Школяр. - Тепер у разі потреби не треба їздити в інші міста, все необхідне можна придбати в "Сигналі".
Магазин розташований по вулиці Димитрова, де інтенсивний рух автотранспорту. Треба подумати про обладнання тут стоянки для автомашин, щоб не заважати руху.
Новий магазин вже відвідало більше 2 тисяч автолюбителів. І майже ніхто не вийшов без покупки.
Ф.Здебко.
На фото: у відділі "Москвич".
"Дзержинець" 6 вересня 1973 року.
Сьогодні пішов з життя Заслужений художник України Анатолій Михайлович Жежер (05.12.1937-20.09.2020).
Анатолій Михайлович Жежер – відомий майстер пензля. Художник працював у різних жанрах, але віддавав перевагу пейзажному живопису. Його полотна наповнені простором, повітрям, світлом. Полюбляв художник і натюрморт: особливі емоції викликали у нього прості польові та лісові квіти.
У Анатолія був великий потяг до мистецтва незважаючи на те, що народився в родині військового. Першим кроком на шляху осягнення мистецтва хлопчика була студія образотворчого мистецтва при палаці культури заводу і.Ф.Е.Дзержинського. Зовсім інший світ, сповнений краси та духовності, відкрив юнакові його вчитель Григорій Антонович Латунов.
Наступний крок залучення Жежера до творчості - Дніпропетровське художнє училище, яке на той час вважалося одним з найкращих учбових закладів УРСР. Основи професійної майстерності там викладали народний художник України Г.Г.Чернявський, заслужені художники України М.І.Родзін та М.С.Боровський. В 1961 році члени комісії сказали, що "Будівельники", дипломна робота А.Жежера, - це станковий твір нової інтерпретації, і поставили оцінку "відмінно". Ця картина дуже довго висіла в стінах училища, як взірець. Потім її подарували будівельному інституту.
Після училища Анатолій вступив до Інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю.Рєпіна в Ленінграді. Але життєві обставини склалися так, що він не зміг після року занять дальше штудіювати мистецтво на найвищому рівні. Жежер повертається до Дніпродзержинська. Дальше він був і художником-оформлювачем, і дизайнером реклами, працював як монументаліст, сім років віддав викладанню у дитячій художній школі міста Рівного.
Анатолій Михайлович останнім часом намагався відтворювати історію України, тему козацтва. Жежера хвилювали великі постаті в українській історії як, нариклад Тарас Григорович Шевченко. Дуже приваблювала художника і дитяча тема.
Указом президента України від 7 листопада 2014 року Анатолію Михайловичу Жежеру присвоєно звання заслуженого художника України.
Роботи Анатолія Жежера відомі не тільки в Україна, а й в багатьох країнах світу. Його твори ввійшли в золоту скарбницю Дніпропетровської художньої школи. Вони знаходяться як в музейних так і в приватних колекціях.
У ремісничому училищі № 23 виховуються діти, батьки яких загинули в роки Великої Вітчизняної війни. В училищі створені всі умови для загальноосвітнього розвитку вихованців, одержання кваліфікації.
На знімку: відмінники навчання в училищі (зліва направо) Олександр Гольдштейн - учень групи столярів, Петро Ревенко - учень групи слюсарів, Григорій Терещенко та Іван Підгорний - учні групи токарів, Олексій Зубко, який набуває кваліфікацію слюсаря.
Фото Ф.Козловського.
"Дзержинець" 16 вересня 1952 року.
"НЕДОВГОВІЧНІ ТРОТУАРИ"
На Республіканській вулиці в цьому році збудовані і здаються в експлуатацію нові, красиві двоповерхові будинки. Місяць тому заасфальтували біля них тротуари. Але ось недавно пішов дощ, і більше 50 метрів асфальтного тротуару, як корова язиком злизала.
- Чому якість будівництва тротуарів повинна бути гіршою, ніж накладання штукатурки на стіни будинків, - питають трудящі у будівельників?
Хто розводить руками, а хто відверто заявляє - Мало хто слідкує за роботою асфальтувальників.
Та хіба тільки асфальтувальники допускають брак в роботі? По-халтурницькому іноді виконують завдання і будівельники брукованих шляхів. В цьому можна переконатися тут же на Республіканській вулиці. На нещодавно збудованому брукованому шляху через кожні 10-15 метрів утвороилися вибоїни, ями, а в інших місцях цілі прогалини, розмиті дощем.
В нашому місті будуються квартали нових будинків, нові вулиці. Якість будівництва тротуарів, брукованих шляхів повинна стояти в центрі уваги будівельників тресту "Дзержинськбуд" і субпідрядних організацій, яким доручена ця робота.
Л.Гаєвий, робітник рейкобалочного цеху заводу ім.Дзержинського.
"Дзержинець" 4 вересня 1951 року.