На засіданні історико-краєзнавчого клубу "Дніпродзержинськ-Кам`янське" історик, викладач професійного ліцею Сергій Якович Семенча зробив сенсаційну доповідь "Дніпродзержинський аналог Фестського диска".
Про сенсаційну знахідку було повідомлено в лютому 2009 року під час третього засідання новоствореної організації. Про це я писав в міській газеті "Событие". Нагадаю ще раз.
"Два роки тому через треті руки до С.Я.Семенчі потрапив медальйон (діаметром 3,3 см та завтовшки 2 мм), копія Фестського диска. Дуже дивовижний сплав, з якого виконаний артефакт, складається з 87% цинку, 7% міді, решта – домішка. Зрозуміло, що така цінна річ не афішувалась, та й зараз господар тримає як знахідку, так і себе, інкогніто. Яким чином потрапив цей артефакт на територію Дніпродзержинська, хто і коли його виготовив достеменно невідомо. Як версії, можна припустити, що медальйон був або втрачений господарем на "шляху з варягів до греків" (а наше місто знаходиться на цьому шляху), або його виготовили в нашій місцевості. Тоді постає питання, а чим є Фестський диск, чию копію відлили у медальйоні? А те, що його відлили, підказує спосіб виготовлення та залишок вушка, за яке він кріпився на ланцюжку чи нитці. Існують припущення, що на диску написані імена правителів Криту із зазначенням міст, що перебували у їхньому володінні або сакральний текст. Поряд із основною, лінгвістичною гіпотезою про сенс знаків на поверхні Фестського диска, є й альтернативні, нелінгвістичні. Найбільш обґрунтованими на сьогоднішній день є гіпотези про його календарний, картографічний, навігаційний характер.
Ясно одне, що доки не зроблено науковий аналіз цієї речі, достовірно нічого не можна стверджувати про знахідку. Якщо буде доведено, що медальйон, знайдений на території Дніпродзержинська старший за знахідку Фестського диска, це буде справжньою світовою сенсацією.
ДОВІДКА
Фестський диск — унікальна пам'ятка писемності, ймовірно, мінойської культури епохи середньої чи пізньої бронзи. Артефакт є диском з теракоти, виготовленим без допомоги гончарного кола. Його діаметр коливається в межах не більше 158—165 мм, товщина становить 16—21 мм. На обох сторонах нанесені борозни у вигляді спіралі, що розгортається з центру і містить 4-5 витків. Обидві сторони покриті малюнками-ієрогліфами, які розташовані всередині смуги спіралі, розділяючись поперечними лініями групи (поля). Диск був знайдений італійським археологом Луїджі Перньє 3 липня 1908 під час розкопок древнього міста Фест. Нині Фестський диск виставлено в Археологічному музеї Іракліону (о. Крит, Греція)".
P.S. Минуло вже тринадцять років, але таємниця так і залишилася не відкритою. Давно пішовши в інші світи, власник артефакту забрав з собою не тільки відповідь, а і місце знаходження медальйону. А можливо хтось знає більше про це?
На фото: С.Я.Семенча з фотографіями обох сторін медальйону.
Віктор Куленко
Прометей, двоюрідний брат головного з Олімпійських богів Зевса, викрав вогонь з Олімпу і віддав його людям, за що його суворо покарали. Злочинця за наказом Зевса прикували до скелі, і орел, що щодня прилітав, викльовував у нього печінку. Ця історія знайшла свій відбиток у літературі, поезії, живопису та інших видах мистецтва. Відобразили її й у архітектурі, чим, зокрема, зробили знаменитим наше місто. 7 листопада виповнюється рівно 100 років, як пам'ятник Прометею було встановлено у Кам'янському.
"Пам'ятник загиблим у боях за соціалізм", більш відомий як "Прометей", було встановлено 7 листопада 1922 р. на ознаменування п`ятої річниці революції. Монумент, автором якого був скульптор, архітектор, художник та інженер Олексій Сокол, швидко став символом міста.
Під час фашистської окупації колону пам'ятника підірвали, а "Прометея", що обвалився, відправили на переплавку як металобрухт. Проте скульптуру не переплавили і вона вціліла. Після війни пам'ятник відновили, і Прометей знову піднявся над містом. Його друге життя тривало до 2000 року. Того року місто святкувало своє 250-річчя, і тоді ж спеціальна комісія визнала скульптуру аварійною, а пізніше – реставрації, що не піддається.
"Прометея" зняли, а на його місце поставили нового. Старого ж, зрештою, відвезли до Музею історії міста, де він пролежав до 2009 року, коли реставрацію провів відомий міський скульптор, заслужений художник України Гарник Хачатрян. Реставруючи "Прометея", він використав сучасну технологію ремонту автомобілів. Хачатрян очистив скульптуру від іржі та бруду, приварив у деяких місцях металеві деталі, виготовив новий смолоскип замість загубленого колишнього та покрив поверхню "Прометея" захисним шаром та фарбою.
Сьогодні "старий Прометей" стоїть на невеликому постаменті збоку міського музею.
Газета "Дзержинець" 6 грудня 1975 рік.
1962 року перед пам'ятником змонтували установку під вічний вогонь. Її запалювали періодично на урочисті заходи. З 1968 року, після чергової реконструкції, вогонь перед Прометеєм почав горіти постійно. У 90-і вночі з вічного вогню біля Прометея, коли відключали газ, украли решітку. Її так і не знайшли. Виявилося, що решітка не зовсім проста і має спеціальний сплав. Нову виливали на кафедрі сталі нашого університету. Керували виплавкою сталі потрібної марки в лабораторії кафедри сталі на індукційній печі викладачі Ю.І.Шиш і А.Г.Чернятевич. Опоку і форму нової решітки виготовляли на ДМК. Про це розповів Сергій Красан.
З архіва Олександра Бердика і Володимира Житникова передав Олександр Волок
