12 квітня, вночі, на вулиці Матросова злочинці пограбували робітників азотнотукового заводу Бабенка і Микитюка. Під час пограбування робітники чинили опір і бандити завдали Бабенку шість ножових поранень, а Микитюку - три. Від тяжких поранень Бабенко в лікарні помер. Бандити ж, замівши сліди, втекли.
Більше двох місяців працівники міліції і прокуратури вели слідство і шукали злочинців. Велика, кропітка робота увінчалася успіхом. Бандитів знайшли.
Хто ж вони?
Микола Бойко раніше судився за хуліганство. Після відбуття покарання поступив працювати в "Житлобуд" у Вільногірську. Іван Черниш покинув в Омську дружину з двома дітьми і, тікаючи від аліментів, також приїхав у Вільногірськ. Тут негідники знайшли один одного і здружилися. Працювали вони погано, виробничих завдань не виконували, не поважали товаришів по роботі, пиячили.
11 квітня одержавши зарплату, Бойко і Черниш приїхали в Дніпродзержинськ. Вони пили горілку в поїзді, в їдальнях, у сквері. Увечері, коли всі гроші були витрачені на горілку, Бойко запропонував Чернишу "заробити" гроші, пограбувавши когось.
Ставши перед народним судом, ці звірі, що втратили людське обличчя, одразу намагалися вдати із себе невинних ягнят, виправдовувалися тим, що були п'яні. Їм байдуже, що вони вбили оду людину, а іншу зробили інвалідом.
Виїзна сесія обласного суду дала бандитам по заслугах. Микола Бойко засудженний до розстрілу, а Іван Черниш - до 15 років позбавлення волі, з них 5 років - тюремного ув'язнення.
Г.Юфа.
"Дзержинець" 15.08.1959.
Сквер Заварихіна має стати найкрасивішим місцем в нашому місті. Вже в цьому році тут проведено роботи по асфальтуванню шляхів, тротуарів, алей, прокладається водозливна каналізація.
Днями з Харкова прибули, виготовлені по нашому замовленню, скульптури для встановлення на центральній алеї скверу. Біля обеліска Прометея будуть встановлені скульптури волейболістки і тенісистки, а в центрі головної алеї - конькобіжець і студент. Мають бути виготовлені ще три скульптури. Виготовлено проект і зроблено замовлення на встановлення чавуннолитих парканів вздовж скверу Заварихіна.
О.Окуліч-Казарін, головний архітектор міста.
"Дзержинець" 15.08.1954.
Телеграф приніс із столиці нашої Батьківщини Москви радісну звістку. Робітник копрового цеху заводу імені Дзержинського Микола Трунов, який виступає у складі збірної команди України з байдарочного веслування, на четвірці завоював звання чемпіона другої Спартакіади народів СРСР і нагороджений золотою медаллю.
Микола Трунов виконав норму майстра спорта СРСР.
"Дзержинець" 15.08.1959.
Артіль "Прогрес", в якій працюють переважно інваліди Вітчизняної війни, - найбільша в нашому місті. Її правління (голова т.Бєлобородов) проявляє ініціативу в справі дальшого розширення сітки пошивочних і ремонтних майстерень.
Багато дніпродзержинців користуються майстернями індивідуального пошиву одягу цієї артілі, багато з них носять взуття, виготовлене нею. В 1953 році артіль випустила для трудящих міста 31 тисячу пар різного взуття, а за перше півріччя цього року вже 32.700 пар. Зараз щомісячне виробництво його збільшується ще на кілька тисяч пар завдяки організації нової великої взуттєвої фабрики.
Ця майстерня, що днями почала працювати, розмістилася по вулиці Арсенічева. Вона є не тільки найбільшою, але й найкраще обладнаною з усіх взуттєвих майстерень міста.
Приємно зайти замовцеві у простору, красиво і зручно обладнану приймальню. У двох вітринах можна бачити зразки взуття різних фасонів, яке виготовляється тут. Для примірки є затишні кабінки.
Цехи майстерні розміщені в просторих і світлих приміщеннях. В заготовочному цеху машини працюють на електроенергії, а це дозволило повисити продуктивність праці заготовщиків майже вдвічі. В майстерні установлюється привезена з Ленінграда спеціальна машина для обробки взуття, якої досі не було в майстернях міста.
Артіль порадувала трудящих міста справді культурною новою взуттєвою майстернею.
Розпочала працювати і друга нова майстерня артілі - по виробу хутряно-руквичних виробів. З Полтави привезено скорняжні машини і це дає змогу краще організувати виготовлення дуже потребної для населення продукції. Тут освоєно і зараз налагоджується випуск хороших чоловічих шапок, жіночих і дитячих муфт, дитячих хутряних шапок, шкіряних рукавичок на хутрі і байковій підкладці, хутряних тілогрійок.
Слід побажати, щоб працівники цієї майстерні, поліпшуючи якість своїх виробів, побільше виготовляли їх для населення міста.
"Дзержинець" 15.08.1954.
Кращі десятикласниці - випускниці середньої школи № 5 (зліва направо): Галя Гаврилова, Лариса Федотіна, Зіна Полтавченко, директор школи Ольга Миколаївна Чернявська, Жанна Хоменко та Алла Бабенко.
Фото Ф.Козловського.
"Дзержинець" 15.08.1951.