12 квітня, вночі, на вулиці Матросова злочинці пограбували робітників азотнотукового заводу Бабенка і Микитюка. Під час пограбування робітники чинили опір і бандити завдали Бабенку шість ножових поранень, а Микитюку - три. Від тяжких поранень Бабенко в лікарні помер. Бандити ж, замівши сліди, втекли.

Більше двох місяців працівники міліції і прокуратури вели слідство і шукали злочинців. Велика, кропітка робота увінчалася успіхом. Бандитів знайшли.
Хто ж вони?
Микола Бойко раніше судився за хуліганство. Після відбуття покарання поступив працювати в "Житлобуд" у Вільногірську. Іван Черниш покинув в Омську дружину з двома дітьми і, тікаючи від аліментів, також приїхав у Вільногірськ. Тут негідники знайшли один одного і здружилися. Працювали вони погано, виробничих завдань не виконували, не поважали товаришів по роботі, пиячили.
11 квітня одержавши зарплату, Бойко і Черниш приїхали в Дніпродзержинськ. Вони пили горілку в поїзді, в їдальнях, у сквері. Увечері, коли всі гроші були витрачені на горілку, Бойко запропонував Чернишу "заробити" гроші, пограбувавши когось.
Ставши перед народним судом, ці звірі, що втратили людське обличчя, одразу намагалися вдати із себе невинних ягнят, виправдовувалися тим, що були п'яні. Їм байдуже, що вони вбили оду людину, а іншу зробили інвалідом.
Виїзна сесія обласного суду дала бандитам по заслугах. Микола Бойко засудженний до розстрілу, а Іван Черниш - до 15 років позбавлення волі, з них 5 років - тюремного ув'язнення.
Г.Юфа.

"Дзержинець" 15.08.1959.