Символічним стало відкриття в Кам'янському міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл-Джура" на площі, яка носить ім'я легендарного кошового атамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Рої кожного загальноосвітнього учбового закладу міста вишикувались по периметру площі. Полковник українського козацтва Олексій Радін щиро вітав присутніх з початком гри та побажав наснаги, успіхів, яскравих перемог та гідно представляти Кам'янське в обласних фінальних змаганнях. Після виконання національного гімну було оголошено відкритим перше коло військово-патріотичної гри в нашому місті.
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_237075682
Присутніх на святі майбутніх захисників Батьківщини привітали заступник міського голови з питань виконавчих органів міської ради Олександр Чернишов, директор департаменту з гуманітарних питань міської ради Тетяна Онищенко та священики Кам'янської єпархії. "Бажаю, щоб ця військово-патріотична гра так і залишалася грою", - відзначив О.Чернишов.
Козацтво одна з найяскравіших сторінок історії України. Сторінка ця писана не лише списами і шаблями, а найблагороднішими та найсвітлішими вчинками козаків. Для нащадків козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості пролунав кодекс українського лицаря: "Україна понад усе. Живи для добра України. Ніколи не висловлюйся погано про Україну, бо цим ти підтримуєш її ворогів. Будь носієм української моралі. Захищай усе українське: мову, традиції, звичаї, її природу та національні багатства. Шануй своїх предків та люби родичів своїх. Ніколи не залишай в біді своїх друзів. Скрізь чини благородно. Будь сильним тілом і духом. Займайся спортом. Будь готовий дати відсіч ворогові у будь-яку секунду. Вір у себе. Обороняй свою державу і власність. Бережи традиції українського козацтва. Виховуй в собі лицаря, патріота, захисника Вітчизни. Слава українському козацтву!"
Серед прадавніх християнських свят є свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважалася покровителькою усієї України і зокрема українського козацтва. Тому не випадково в 2014 році Указом Президента України Петра Порошенка саме на свято Покрови, 14 жовтня, призначено День захисника України і оголошено Днем українського козацтва.
Перед учасниками параду та гостями виступили хореографічний ансамбль "Епатаж" СШ № 30. Яскравими показовими виступами продемонстрували свої лицарcькі здібності представники козачого куреня Центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту. Майбутні захисники Вітчизни хрестились, тримаючи в руках пудові гирі, бавлячись, піднімали однією рукою відразу дві гирі. Гучними оплесками присутні відзначили показові номери, коли на розбите скло голим торсом ліг юний джура, а по ньому пройшлись його товариші.
Під звучання жалібної пісні "Пливе кача" присутні вшанували пам'ять всіх синів Кам'янського, які поклали своє життя в антитерористичній операції на сході країни. Апофеозом параду став запуск в небо повітряних кульок з паперовими журавликами, на яких були написані імена загиблих.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Українська бібліотечна асоціація провела триденний семінар з картування громад на якому побували представники Кам’янського.
З 6 по 8 жовтня Українська бібліотечна асоціація розпочала реалізацію дворічного проекту "Містки громадської активності", що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Центром культурного менеджменту, УБА, Благодійним фондом "Помогаєм" та FRSI (Польща).
Зібралося 28 представників громадських організацій, які спільно із бібліотеками будуть розвивати свої громади. Серед них представники Кам’янського Володимир Бойко та Сергій Зайко.
Їх вчили як проводити картування громад два українських та один польський тренер.
Учасники проекту організують на базі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка робочі зустрічі для активістів міста для здійснення картування громади (по 2 зустрічі на місяць протягом 9-ти місяців у 2017-2018 рр.).
На основі підготовленого плану ініціативна група координує процес картування громади впродовж визначених 9-ти місяців (проводить зустрічі місцевих зацікавлених сторін та активістів, розробляє карту та організовує її публічне громадське обговорення) за підтримки і під наглядом тренерів.
Потім маємо видати 500 примірників карти та розповсюдити її серед зацікавлених сторін.
Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі Кам'янської ЦБС.
"Школа виживання" в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка розпочала свою роботу у новому учбовому році. Тема зустрічі - "Як вести себе з поліцією?"
Для студентів медичного училища координатором проекту Володимиром Бойко були запрошені адвокат Павло Верезуб та журналіст Валентин Фіголь.
Павло Володимирович розповів для присутніх, що поліцейський - посадова особа. Спілкування з ним носить чітко регламентований характер. На нашому «уроці»ми розповімо про те, як правильно поводитися в розмові з поліцейським.
Вам знадобиться: знання законів,спокій,ввічливість,уважність.
Павло Верезуб привів 9 порад як поводитися при затриманні:
1.Якщо ви зіткнулися з співробітниками міліції, спокійно пред'явіть документи, що засвідчують вашу особу, поясніть, звідки і куди переміщується, не бороніть особистому огляду, а найкраще самостійно покажіть вміст своїх кишень.
2.Спілкуючись з працівниками міліції, намагайтеся зводити до мінімуму гостроту ситуації, що виникла. Не грубо, що не провокуйте їх на насильницькі дії, не ображайте. Демонструйте в проти міліціонерів таку ж повагу, якого очікуєте від них щодо себе.
3.Не виявляйте опору і не тікайте, бо це обов'язково змусить міліціонерів на агресивні дії. Ваша мета - уникнути складання протоколу затримання чи адміністративного правопорушення, і, отже, не потрапити у відділення міліції. Якщо ж протокол складений уникнути адміністративного арешту буде набагато важче.
4. Якщо вам намагаються підкласти які не належать вам речі або б'ють, кричите або іншим способом постарайтеся залучити якомога більше народу - ці люди будуть свідками того, що відбувалося.
5.Якщо ж вас все-таки побили міліціонери, у вас дві можливих лінії подальшої поведінки. Якщо ви вважаєте, що незабаром вас відпустять, не повідомляйте міліціонерам, що ви маєте намір подати на них скаргу. Якщо шанси на швидке звільнення відсутні, слід зібрати докази застосовуваних до вас тортур.
6. Якщо після побиття у вас що-небудь вилучають у присутності понятих, повідомте їм про те, що вас били і попросіть їх запам'ятати цю розмову.
7.Підписуючи будь який протокол, не важливо, чи протокол затримання,чи обшуку, чи вилучення, перед тим, як поставити свій підпис, обов'язково запишіть, що такого-то числа ви були побиті, у зв'язку з якою причиною, наприклад, щоб зізнався у крадіжці, і напишіть прохання про зустріч із адвокатів, рідними і лікарем.
8.В обов'язковому порядку розкажіть сусідам по камері про те, хто і за що вас побив. Можливо, хтось із них погодиться дати свідчення в суді.
9. Якщо вам надають побачення з рідними або адвокатом, а також при бесіді зі слідчим прокуратури, обов'язково розкажіть їм про застосовних до вас тортурах, продемонструйте залишилися травми, синці та садна. Якщо під час бесіди з прокурором ви не звернете його уваги на цей факт, згодом у суді буде дуже важко довести, що побиття дійсно мало місце.
Журналіст Валентин Фіголь розглянув з учасниками різні ситуації зі свого досвіду.
Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі Кам'янської ЦБС.
Історична година "Апостол української ідеї" до 150 - річчя від дня народження М. Грушевського для учнів СШ № 31 пройшла в юнацькому відділі Центральної бібліотеки Каменского.
Завідуюча відділом Валентина Суха розповіла учням про Михайла Грушевського: "він жив і творив українську державність, писав її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й болючі помилки. А ще він був людиною своєї епохи - часів гострих соціальних суперечностей і жорстокого національного гніту з боку імперської влади стосовно українського народу і його еліти, до нього особисто як одного з найпомітніших її представників. Ми всі повинні пам'ятати, що саме йому, Михайлу Сергійовичу Грушевському, маємо завдячувати тим, що після майже 300-літнього національного поневолення і нищення, він проголосив Україну незалежною самостійною державою, що й було зафіксовано IV Універсалом".
Вчитель історії НВК "Гармонія" Ігор Вікторович Черниш прокоментував,що Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „ Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону.
Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності.
Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
Минуло 75 років від дня однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в Україні - масового вбивства євреїв 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в Києві. Трагічним подіям у Бабиному Яру був присвячений урок-реквієм, який пройшов в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Шевченка для учнів СШ № 40.
Річниця трагедії стали приводом для багатьох наших читачів дізнатися більше інформації про події в Бабиному Яру під час нацистської окупації. Була підготовлена книжкова виставка "Трагедія Бабиного Яру".
"Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, циган, радянських військовополонених, в'язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, порушників комендантської години та інших. Тільки за два дня, 29 і 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а групи "С" під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участю 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 000 євреїв.
Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч з ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. Всього протягом двох років в Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 000 чоловік, дві третини з яких становили євреї. Протягом 1941-1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН і серед них відома українська поетеса Олена Теліга", - розповідала бібліотекар Лариса Лощенкова.
На заході була присутня Віра Борисівна Сатарова, мешканка міста Кам'янського (Дніпродзержинська), яка ділилася своїми спогадами. У той час Вірі Борисівні було дев'ять років, але вона дуже добре пам'ятає ті свої страхи, які неможливо ніколи забути. Розстріли в Дніпродзержинську відбувалися в районі станції "Правда", копрового цеху заводу ДМК.
Масове знищення єврейського народу протягом 1933 -1945 років отримало назву «Голокост», і трагедія в Бабиному Яру - одна з його чорних сторінок. Пам'ять про трагедію увічнена архітектурними пам'ятками, художніми та музичними творами, кінострічками, а головне - пам'ять живе в наших серцях.
Тетяна Дороніна, заступник директора з реклами та маркетингу Кам'янської ЦБС.