"Школа виживання" в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка розпочала свою роботу у новому учбовому році. Тема зустрічі - "Як вести себе з поліцією?"
Для студентів медичного училища координатором проекту Володимиром Бойко були запрошені адвокат Павло Верезуб та журналіст Валентин Фіголь.
Павло Володимирович розповів для присутніх, що поліцейський - посадова особа. Спілкування з ним носить чітко регламентований характер. На нашому «уроці»ми розповімо про те, як правильно поводитися в розмові з поліцейським.
Вам знадобиться: знання законів,спокій,ввічливість,уважність.
Павло Верезуб привів 9 порад як поводитися при затриманні:
1.Якщо ви зіткнулися з співробітниками міліції, спокійно пред'явіть документи, що засвідчують вашу особу, поясніть, звідки і куди переміщується, не бороніть особистому огляду, а найкраще самостійно покажіть вміст своїх кишень.
2.Спілкуючись з працівниками міліції, намагайтеся зводити до мінімуму гостроту ситуації, що виникла. Не грубо, що не провокуйте їх на насильницькі дії, не ображайте. Демонструйте в проти міліціонерів таку ж повагу, якого очікуєте від них щодо себе.
3.Не виявляйте опору і не тікайте, бо це обов'язково змусить міліціонерів на агресивні дії. Ваша мета - уникнути складання протоколу затримання чи адміністративного правопорушення, і, отже, не потрапити у відділення міліції. Якщо ж протокол складений уникнути адміністративного арешту буде набагато важче.
4. Якщо вам намагаються підкласти які не належать вам речі або б'ють, кричите або іншим способом постарайтеся залучити якомога більше народу - ці люди будуть свідками того, що відбувалося.
5.Якщо ж вас все-таки побили міліціонери, у вас дві можливих лінії подальшої поведінки. Якщо ви вважаєте, що незабаром вас відпустять, не повідомляйте міліціонерам, що ви маєте намір подати на них скаргу. Якщо шанси на швидке звільнення відсутні, слід зібрати докази застосовуваних до вас тортур.
6. Якщо після побиття у вас що-небудь вилучають у присутності понятих, повідомте їм про те, що вас били і попросіть їх запам'ятати цю розмову.
7.Підписуючи будь який протокол, не важливо, чи протокол затримання,чи обшуку, чи вилучення, перед тим, як поставити свій підпис, обов'язково запишіть, що такого-то числа ви були побиті, у зв'язку з якою причиною, наприклад, щоб зізнався у крадіжці, і напишіть прохання про зустріч із адвокатів, рідними і лікарем.
8.В обов'язковому порядку розкажіть сусідам по камері про те, хто і за що вас побив. Можливо, хтось із них погодиться дати свідчення в суді.
9. Якщо вам надають побачення з рідними або адвокатом, а також при бесіді зі слідчим прокуратури, обов'язково розкажіть їм про застосовних до вас тортурах, продемонструйте залишилися травми, синці та садна. Якщо під час бесіди з прокурором ви не звернете його уваги на цей факт, згодом у суді буде дуже важко довести, що побиття дійсно мало місце.
Журналіст Валентин Фіголь розглянув з учасниками різні ситуації зі свого досвіду.
Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі Кам'янської ЦБС.
Історична година "Апостол української ідеї" до 150 - річчя від дня народження М. Грушевського для учнів СШ № 31 пройшла в юнацькому відділі Центральної бібліотеки Каменского.
Завідуюча відділом Валентина Суха розповіла учням про Михайла Грушевського: "він жив і творив українську державність, писав її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й болючі помилки. А ще він був людиною своєї епохи - часів гострих соціальних суперечностей і жорстокого національного гніту з боку імперської влади стосовно українського народу і його еліти, до нього особисто як одного з найпомітніших її представників. Ми всі повинні пам'ятати, що саме йому, Михайлу Сергійовичу Грушевському, маємо завдячувати тим, що після майже 300-літнього національного поневолення і нищення, він проголосив Україну незалежною самостійною державою, що й було зафіксовано IV Універсалом".
Вчитель історії НВК "Гармонія" Ігор Вікторович Черниш прокоментував,що Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „ Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону.
Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності.
Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
Минуло 75 років від дня однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в Україні - масового вбивства євреїв 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в Києві. Трагічним подіям у Бабиному Яру був присвячений урок-реквієм, який пройшов в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Шевченка для учнів СШ № 40.
Річниця трагедії стали приводом для багатьох наших читачів дізнатися більше інформації про події в Бабиному Яру під час нацистської окупації. Була підготовлена книжкова виставка "Трагедія Бабиного Яру".
"Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, циган, радянських військовополонених, в'язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, порушників комендантської години та інших. Тільки за два дня, 29 і 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а групи "С" під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участю 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 000 євреїв.
Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч з ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. Всього протягом двох років в Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 000 чоловік, дві третини з яких становили євреї. Протягом 1941-1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН і серед них відома українська поетеса Олена Теліга", - розповідала бібліотекар Лариса Лощенкова.
На заході була присутня Віра Борисівна Сатарова, мешканка міста Кам'янського (Дніпродзержинська), яка ділилася своїми спогадами. У той час Вірі Борисівні було дев'ять років, але вона дуже добре пам'ятає ті свої страхи, які неможливо ніколи забути. Розстріли в Дніпродзержинську відбувалися в районі станції "Правда", копрового цеху заводу ДМК.
Масове знищення єврейського народу протягом 1933 -1945 років отримало назву «Голокост», і трагедія в Бабиному Яру - одна з його чорних сторінок. Пам'ять про трагедію увічнена архітектурними пам'ятками, художніми та музичними творами, кінострічками, а головне - пам'ять живе в наших серцях.
Тетяна Дороніна, заступник директора з реклами та маркетингу Кам'янської ЦБС.
Соревнования, посвященые Всемирному Дню туризма провел Каменской Центр туризма и краеведения "Горицвіт".
На Поляне слетов, что находится в Левобережном сосновом лесу возле дренажного канала, с 20 по 22 сентября прошли соревнования туристов среди команд школ Каменского. Как рассказала директор "Горицвіту" (раньше это был СЮТ - станция юных туристов, - прим. автора) Виктория Терещенко, десять лет назад, когда она только вступила в эту должность, соревновались всего 10-12 школ. Сейчас абсолютно все среднеобразовательные школы, лицеи, гимназии и коллегиум выставляют свои команды. Правда, в нынешних соревнованиях из-за дождливой и холодной погоды не все смогли посоревноваться, некоторым школьникам просто родители не разрешили поехать в лес. В каждой команде участвовали по шесть человек. Ребята соревновались в технике пешеходного туризма (переправа через "реку", параллельные веревки, траверс, кочки), велосоревнованиях (участники выполняли следующие упражнения: колея, качели, ворота, круг, восьмерка), краеведению и топографиии. Одним из заданий для каждого учебного заведения стал творческий конкурс "Украинский оберег". По сложившемуся обычаю не обошлось без каши, сваренной на костре, и песен под гитару.
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_236420337
Как всегда сильно выступила команда СШ № 13 (на заставочном фото), которая 7 октября в Днепре будет представлять наш город в областных соревнованиях юных туристов. "Весной проходили городские, а затем зональные соревнования по спортивному ориентированию, на которых команда СШ № 13 в составе Анны Пидкуйко, Ольги Кожуры, Даниила Кожуры, Александра Панасюка, Никита Шуляка и Алексея Лазаренка заняла первое место. Теперь нам предстоит защищать в Днепре честь города, - рассказывает руководитель Татьяна Залогина. - В минувшем учебном году ребята стали первыми в городских соревнованиях и заняли второе место в своей зоне, выступая в селе Красноивановка Криничанского района, а также были третьими в области".
По окончанию соревнований главный судья Елена Душко и директор Виктория Терещенко вручили командам-призерам СШ № 25, СШ № 44, УВК № 13 грамоты департамента гуманитарных вопросов.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
22 вересня на державному рівні щорічно відзначається День партизанської слави. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року № 1020/2001. День партизанської слави є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над фашизмом, відновленням історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
На тематичну годину «Велич народного подвигу» до бібліотеки-філії №4 завітали учні 6-А і 6-Б класів НВК№13.На дітей чекала книжкова виставка і розповідь бібліотекаря про партизанський рух на Дніпропетровщині.
Партизанський рух на Дніпропетровщині був дієвим, хоча і не чисельним. Історики пояснюють це степовою місцевістю, яка непридатна для такої діяльності. Та попри все, у вересні-грудні 1941 р. загони в північній зоні області розпочали бойові операції. Так, зведений загін під командуванням П.Я.Жученка провів декілька вдалих операцій у Новомосковському районі. Партизани підірвали два залізничні мости, визволили 300 полонених тощо. Зазнавши чималих ударів з боку партизанів, німці на початку зими організували проти них каральну операцію. До 5 січня 1942 р. партизани,маневруючи, відбивалися від карателів, але змушені були прийняти єдино можливе рішення: розсіятися і поодинці або невеликими групами виходити з лісу. Частина це змогла зробити, але чимало дніпропетровців загинули в Новомосковських лісах.
Вкрай важке випробовування випало на долю нікопольських партизанів, які прийняли нерівний бій з регулярними частинами СС. Тут, у плавнях, діяло з'єднання чисельність якого становила майже 700 бійців. Станом на 1941 р. це партизанське з'єднання було одним з наймасовіших в Україні (командири - А.Різниченко та Ф.Рижиков). Про ці та інші факти з історії партизанського руху розповіли дітям співробітники бібліотеки. Розповідь проілюстрували віршами Платона Воронька. Це вплинуло на емоційну сферу дітей і викликало хвилю розповідей про своїх родичів-фронтовиків.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.