"Короткий фильм о любви". Фильм польского режиссера Кшиштофа Кислевского под таким названием посмотрели члены Днепродзержинского клуба интеллектуального кино.
"Что же смотреть в марте, как не фильм о любви, - сказала хозяйка киноклуба Наталья Бохан в своем вступительном слове. - Если вы помните, я обещала, что не буду в течение пяти лет делать повтора с выбором кинорежиссеров, чьи фильмы показываем. И я с вами выдержала это обещание. До сегодняшнего дня мы посмотрели 43 фильма, и ни разу не повторились режиссеры. А сейчас мы нарушим правило, и впредь больше по нему жить не будем. В марте 2012 года (просто так совпало. - прим. автора) посмотрели из трилогии "Синий. Красный. Белый" польского кинорежиссера Кшиштофа Кислевского фильм "Синий". Теперь предлагаю просмотреть, а затем обсудить, его киноленту "Короткий фильм о любви".
СЮЖЕТ ФИЛЬМА
Девятнадцатилетний Томек (Олаф Любашенко) живёт с матерью своего друга в варшавской квартире. Не учится, работает на почте. Детство провёл в детском доме. Девушки до событий, описанных в фильме, у него не было. В свободное время, на протяжении года, он подглядывает за живущей напротив опытной, постоянно водящей к себе любовников, женщиной по имени Магда (Гражина Шаполовска). Молодой человек чрезвычайно заинтересован бытом соседки, влюбляется в неё, но поначалу не раскрывает своих чувств. Желая почаще видеться с незнакомкой, отсылает ей фальшивые извещения о денежном переводе, анонимно вызывает в её квартиру газовую службу, устраивается на работу молочником, чтобы видеть Магду по утрам, звонит ей по телефону и молчит в трубку.
После очередного визита Магды на почту Томек догоняет её, разозлившуюся фальшивыми извещениями, и признаётся в своих действиях, но та изначально отвергает парня. Её приятель бьёт парня во дворе. Впрочем, впоследствии Магда отвечает взаимностью и соглашается на визит с Томеком в кафе. После кафе Магда и Томек приходят к ней домой. Однако Томек слишком быстро, всего лишь дотронувшись до тела Магды, не выдерживает накала своей страсти. Смущённый и оскорблённый этим, он убегает домой, где вскрывает вены. Попадает в больницу.
Узнав о случившемся с Томеком, Магда начинает искать почти незнакомого молодого человека, и, найдя, звонит ему по телефону, но ничего не может сказать. Магда ждёт возвращения Томека из больницы. Источник Википедия.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
25 березня в юнацькому відділі Дніпродзержинської центральної бібліотеки ім. Т.Шевченка відбулася презентація збірки віршів "Кохання бачать у смартфонах" молодого поета Владислава Маліцького.
У дніпропетровському видавництві "Пороги" вийшла збірка віршів поета-лірика Владслава Маліцького. Своїми віршамі автор намагається показати багатогранність такого почуття, як кохання. Збірка відображує різні життєві ситуації, які виникають у повсякденному житті і залишають свій слід не только в квітах і поцілунках, а й у переживаннях та розчаруваннях
Владислав Маліцький народився в Дніпродзержинську. Після закінчення в 2008 році колегіуму № 16 поїхав до Дніпропетровська, де продовжив навчання в Національному університеті імені Олеся Гончара на фізико-технічному факультеті за спеціальністю системи автоматизованого управління літальними апаратами. "Лірика була зі мною паралельно, - розповідає Маліцький. - Вірші я почав писати чотири роки тому. А підштовхнуло, як це часто буває, нещасливе кохання, трагічне розставання. Спочатку я вірші писав для себе. Але потім старша сестра підказала, що пора вже видати збірку. Почав активно шукати художників для ілюстрування, і спонсорів. В результаті видання профінансувала українська діаспора в Німеччині ".
Це перша книжка інженера-програміста пульта централізованого пожежного спостереження Влада Маліцького. Раніше він друкувався в "Антології сучасної української літератури", а також в журналах "Дніпро", "Кур'єр Кривбасу". Презентації збірки "Кохання бачать у смартфонах" вже пройшли в столиці Швеції Стокгольмі, Дніпропетровську, Києві, Полтаві. Книга продається в Берліні, Стокгольмі, Варшаві.
"Було дуже приємно, коли мене стали називати поетом, - ділиться враженнями Влад. - Сам себе поет не може назвати поетом. Адже поет - це покликання. Навіть якщо одна людина прийде на зустріч, мені однаково буде приємно, і я буду читати свої вірші. Мені неважливо мати якісь "корочки", що засвідчують належність до Спілки, мати зірки і всякі-там регалії. Важливо, що я пишу і комусь це подобається. Поет це виходець з народу, і він повинен йому служити".
Текст: Віктор Куленко.
В центральній бібліотеці Дніпродзержинська ім.Т.Шевченка відбудеться лекція-дискусія "Мистецтво фотографії", яку проведе член Національної спілки фотохудожників України, член Дніпропетровського фотоклубу "Автор" Андрій Заїка. До участі запрошуються всі, хто цікавляться фотомистецтвом або хочуть спробувати себе в цьому.
Всесвітній день поезії відзначили в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки. Уявіть наше життя без поезії… Без привітань до свят, без пісень, без незрівнянного Вільяма Шекспіра, талановитого Вольтера, славетного Тараса Шевченка, генія пера Олександра Пушкіна, сучасних авторів, які писатимуть на вічні теми: кохання та зради, щастя і горя, дружби та ненависті, миру та війни, свободи та неволі. Це буде нудне життя без вибуху емоцій, виражених простими літерами на папері, без тієї невеликої містики, коли одні і ті ж слова, але написані у певному порядку, можуть зворушити до сліз або залишити абсолютно байдужим. Сила слова володіє особливою енергією, що зваблює за собою і підкоряє собі нашу уяву. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО 1999 році було прийнято рішення 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. В цей день по всьому світу проходять авторські читання, представлення нової поетичної літератури.
Напередодні Всесвітнього дня поезії в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки пройшла літературна вітальня за участю дніпродзержинських поетів, членів Спілки письменників України Сергія Злючого і Марії Дружко, молодої поетеси Катерини Кравченко і шанувальників поезії.
Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного –розповідала Марія Дружко.
У віршах найбільш точно виражена думка автора, його переживання, ставлення до життя. Людина, що знаходиться у фокусі поетичних променів — це складна особистість, чутлива до найдрібнішої неправди, інтелектуальна багата, не заспокоєна в духовній суті. Її поезія — це не просто точна рима. У поезії має бути душа поета. Таку думку висловив поет Сергій Злючий.
Друзі! Вітаю вас зі Всесвітнім днем поезії. Нехай її бурхливе джерело наповнює ваші серця безмежною блакиттю, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу ЦБС Дніпродзержинська.
В 2016 році буде проводитись міжнародний фестиваль-конкурс "УКРАЇНА ОБ`ЄДНУЄ СВІТ"