У дні шкільних канікул сотні юних дніпродзержинців побували у захоплюючих подорожах до міст-героїв Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, побували у музеях, палацах, на виставках.

У той же час наше робітниче місто приймало близько п'ятисот хлопчиків і дівчаток з Пермі і Новосибірська, Ленінграда й Улан-Уде, інших міст і областей країни. Гості здійснили екскурсію на тему "Місто, народжене Жовтнем і величне працею", побували також в обласному центрі, на місцях історичної Полтавської битви, ознайомилися у Запоріжжі з первістком радянської енергетики -Дніпрогесом.

І.Байдуж, старший методист міського бюро подорожей і екскурсій.

"Дзержинець" 12.01.1986.

 
 
Напередодні Нового року підбито підсумки огляду-конкурсу на кращу організацію ідейно-виховної та навчально-методичної роботи серед технікумів Міністерства по виробництву мінеральних добрив СРСР за 1984/85 навчальний рік. Переможцем серед тринадцяти навчальних закладів визнано колектив Дніпродзержинського заочного хіміко-технологічного технікуму. Він удостоєний Почесної грамоти Міністрества і ЦК профспілки робітників хімічної та нафтохімічної промисловості СРСР.
 
Г.Рева, секретар партійної організації заочного хіміко-технологічного технікуму.
 
"Дзержинець" 12.01.1986.

Тепер перед власниками автомобілів і мотоциклів не постане проблема: де залишити свій транспорт, якщо треба зробити якусь покупкучи просто вийти на кілька хвилин в центрі міста.

На вулиці Широкій відкрито нову автомотостоянку, розраховану на 200 місць. Автомобілі прийматимуться тут цілодобово як на постійне, так і тимчасове зберігання. Майданчик добре освітлений. Недалеко - в радіусі 200 м - розташовано пункти вулканізації і заправки. Таких стоянок в центрі міста ще не було.

В.Кузнєцов, голова міської ради добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР".

"Дзержинець"
12.01.1986.

Дніпродзержинці свято шанують пам'ять свого земляка - колишнього робітника металургійного комбінату Павла Антоновича Остапенка. З першого дня війни він пішов на фронт захищати рідну Батьківщину від фашистів. Брав участь в обороні Сталінграда, в інших важливих операціях Великої Вітчизняної.

Не довелося дожити артилеристу до світлого дня Перемоги. Наш земляк загинув у нерівному бою з гітлерівцями на хуторі Лисий Кут на Кіровоградщині, коректуючи з двома бійцями вогонь наших артилерійських батарей. Сталося це 1 січня 1944 року. За мужність і героїзм, виявлені у боях з фашистськими загарбниками, нашому землякові присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Курсанти Дніпродзержинської зразкової автошколи ДТСААФз великим інтересом дізналися пробойову біографію П.А.Остапенка. Не можна простими словами передати їх радість, коли до нашого навчального закладу надішла радісна звістка: школі присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Павла Антоновича Остапенка. І в начанні, і в практичних ділах її вихованці прагнуть бути схожими на Героя і високо тримають звання випускника нашої школи під час військової служби.

О.Бєляєв, секретар партбюро зразкової школи ДТСААФ.

"Дзержинець"
12.01.1986

 
В магазині № 57 міськпромторгу, що по вулиці Димитрова , продавали вату, розфасовану по 3 кілограми. Один з покупців в руці відчув, що вати менше трьох кілограмів. Підійшов до завідуючого магазином з проханням перевірити.
 
- Давайте зважимо, - запропонував він. - Може я помилився.
 
- У нас немає вагів, - сухо відповів завмаг.
 
Ваги знайшли в іншому магазині. Коли перевірили деякі пакунки, то в кожному невистачало 300-500 грамів. Один з авторів цього листа (Ткаченко) взяв два пакунки. В одному невистачало 500 грамів, а в другому - 520 грамів вати.
Коли про це повідомили завідуючому магазином і продавцеві, вони не звернули уваги. Люди обурились. Відчувши, що буде неприємність, продавець запропонував "потерпілим" замінити вату. 
 
А хіба це вихід? Дуже прикро, що серед продавців ще трапляються шахраї. І подібні люди намагаються викрутитись. Треба з такими явищами кінчати.
 
І.Ткаченко, Т.Шкарупа, В.Трипольцев, П.Буц - жителі вулиць Димитрова і Донської.
 
"Дзержинець" 11.01.1962.