Розиграш грошово-речової лотереї першого випуску 1970 року, який недавно відбувся, приніс багато радощів дніпродзержинцям. На придбані білети вони виграли чимало цінних речей. Власниками автомашин "Москвич-412" стали бригадир стана "350" заводу імені Дзержинського Є.Г.Кабачевський і майстер авторемзаводу П.І.Шимков. Задоволені також бригадир рейкобалочного цеху Дзержинки А.В.Феденко і диспетчер доменного цеху цього ж заводу А.М.Яснило. Перший з них виграв автомобіль "Запорожець", другий - холодильник "Дніпро-2".
Купуйте білети грошово-речової лотереї!
Є.Гоцман, інспектор центральної ощадної каси.
"Дзержинець" 20.03.1970.
БУДУЄМО СВОЄ ЖИТТЯ НА НОВІЙ ЗЕМЛІ
В минулому році разом з іншими молодими ентузіастами на цілинні землі виїхав комсомолець Віктор Котляр. Днями він надіслав в міськком комсомолу листа, в якому розповідає про своє життя і працю на цілинних землях. Він звернувся з проханням допомогти виїхати на цілину його подрузі Валентині Сніжко, яка також виявила бажання працювати на освоєнні цілинних земель.
Міськком комсомолу задовольнив похання молодих патріотів. Цими днями Валентина виїде працювати в Омську область.
Нижче ми друкуємо листи Віктора Котляра і Валентини Сніжко.
* *
ЗАЛИШАЮСЯ ТУТ НАЗАВЖДИ
Навесні минулого року, одержавши комсомольську путівку, я разом з іншими земляками-дніпродзержинцями виїхав у Сибір на освоєння цілинних і перелогових земель. Все літо я працював на тракторі. Я і мої товариші зорали тисячі гектарів землі. Ми щасливі, що нам довелося бути в першій партії підкорювачів цілини. Коли закінчились польові роботи, мене направили вчитися в училище сільського господарства. Через кілька днів я закінчую навчання і буду працювати бригадиром тракторної бригади.
Життя у нас дуже цікаве, про нас дбає вся країна, - нам надсилають книжки, радіоприймачі, до нас приїздять артисти. Скоро тут відкриються вечірні школи робітничої молоді, де новосели зможуть продовжувати свою освіту. Я вирішив залишитися тут жити назавжди. Не пошкодуємо своїх сил, щоб скоріше здійснити величні плани, накреслені нашою партією, щоб виправдати довір'я комсомольської організації, яка надіслала нас на цілину.
Віктор Котляр.
м.Іссик-Куль, Омської області.
ЗБИРАЮСЯ В ПУТЬ
Вже рік мій товариш Віктор Котляр живе і працює на цілинних землях. В своїх листах він розповідає, яке там цікаве життя.
Я звернулася в міскком комсомолу з проханням надіслати мене на роботу в Омську область. Моє прохання задовольнили. Я сподіваюсь там закінчити сільськогосподарське училище і буду працювати в тракторній бригаді.
Валентина Сніжко.
"Дзержинець" 20.03.1955.
Сталевар-стахановець восьмої мартеновської печі мартенівського цеху № 2 заводу ім. Дзержинського, майстер швидкісного сталеваріння, лауреат Сталінської премії Павло Сергійович Кочетков.
Фото А.Бахмутського.
"Дзержинець" 20.03.1951.
Наскільке важче "золото"?
Чотири дні у Палаці спорту м.Волгограда тривали міжнародні змагання на "Кубок дружби" і чемпіонат СРСР з важкої атлетики. Дніпродзержинські шанувальники цього виду спорту з нетерпінням чекали виходу на помост учасників, які виступали у вазі 10 кілограмів, адже серед них був і наш земляк майстер спорту міжнародного класу Сергій Нагірний.
Саме між ним та Юрієм Захаревичем з Димитровграда йшла основна боротьба за перемогу. Чемпіон і рекордсмен світу Ю.Захаревич "вирвав" лише 185, а С.Нагірний - 190 кілограмів. Наш земляк і в поштовху виявив твердий характер, справившись з штангою вагою 235 кілограмів. Такого його суперник не чекав. Щоб відігратися, Захаревичу треба було підкорити снаряд вагою 242,5 кілограма.
І це він зробив у третьому підході. Таким чином, набравши в сумі двоборства 427,5 кілограма, Ю.Захаревич став чемпіоном країни у своїй ваговій категорії. "Срібло" дісталось дніпродзержинцю С.Нагірному. Його результат у сумі двох вправ - 425 кілограмів. Неважко підрахувати: нашому землякові для перемоги над чемпіоном світу не вистачило всьго двох з половиною кілограмів. Однако здібності Сергія ні в кого сумнівів не викликають. Основна боротьба - попереду.
А.Петренко
"Дзержинець" 18.03.1986.
В Киеве прошла шестая Международная выставка "Современные учебные заведения-2015". Как сообщила пресс-служба Национальной академии педагогических наук Украины, на выставке было представлено "наибольшее количество национальных высших, профессионально-технических, общеобразовательных, дошкольных и внешкольных учебных заведений, заведений последипломного педагогического образования, а также зарубежных учебных заведений и образовательных агентств, научных учреждений, предприятий, представляющих техническое оборудование и программы для внедрения в образовательную практику".
В число девяти награжденных золотой медалью по итогам конкурсных разработок, попал и наш земляк Эдуард Еременко, который живет в Киеве и работает в Институте проблем воспитания АПН Украины. Высокой награды он удостоен за методическое пособие "Хортинг - национальный вид спорта Украины".
ДОСЬЕ
Еременко Эдуард Анатольевич, Президент Украинской Федерации Хортинга.
17.01.1968 г. - родился в Днепродзержинске.
1984 - выполнил норматив кандидата в мастера спорта по дзюдо.
1986 - выполнил норматив кандидата в мастера спорта СССР по самбо.
2005 - присвоено спортивное звание "Мастер спорта Украины международного класса" по каратэ.
2007 - присвоено государственное почетное звание "Заслуженный тренер Украины".
2008 - основал Украинский боевое искусство хортинг, разработал правила соревнований и международную программу подготовки спортсменов.
2009 - основал международную общественную спортивную организацию "Всемирная Федерация Хортинга".
Служба в вооруженных силах - участник боевых действий в Афганистане (1986-1989), старшина запаса 80 отдельной разведывательной роты 103 воздушно-десантной дивизии.
Государственные награды - орден "Красная Звезда", медаль "За отвагу", медаль "За Веру и мужество", Почетный знак "Воинская доблесть", медаль "За отличие в военной службе 2-й степени".
Текст: Виктор Куленко
Фото из архива Е.Еременка.
