Вчені постійно дізнаються всі нові відомості про давно відомих і нещодавно виявлених створення тваринного світу. Ці відкриття іноді вражають настільки сильно, що здаються нереальними. Природа вміє дивувати і моментами навіть шокувати. Тому хочеться поділитися з вами цікавою інформацією.
* Забарвлення фламінго від природи не рожеве. Птахи з'являються на світ сірими, і тільки з часом їхнє оперення набуває звичного для нас рожевого забарвлення. Вся справа в раціональних птахів. Він складається з особливих рачок і синьо-зелених водоростей, які містять натуральний рожевий барвник каротиноїд. Саме і він робить їхнє пір'я настільки яскравим і привабливим.
* Серце креветки знаходиться в її голові.
* Очі північних оленів взимку стоять синіми. Така адаптивна здатність дає можливість тваринам краще бачити при слабкому освіті. Цікаво, але у деяких оленів очі взимку можуть ставати не тільки синіми, а й зеленими.
* У природі не існує самців траурних геконів (Lepidodactylus lugubris). Це повністю жіночий вид, здатний сам самовідтворюватися без участі. Близько 70 видів тварин у світі показали схожу поведінку, серед них деякі краби та равлики.
* Перед тим, як стати метеліком, гусениця перетворюється на желе. Коли гусениця стає лялечкою, у неї далеко не відразу виростають крила. спочатку її тіло перетворюється на в'язку речовину, яка за деякий час перетворюється в чудову комаху.
Як не дивно, краватка - цей типовий чоловічий аксесуар має військове коріння. Перші свідчення того, що в давнину носили краватки, належать Китаю й датовані приблизно 200 роком до нашої ери. Річ у тім, що імператор Цінь Ши Хуанді так боявся смерті, що спершу заповів поховати всіх своїх стражників разом з ним для захисту в потойбічному світі. Зрештою за порадою почту наказав створити лише точні копії охоронців. А 1974 року ці статуї "теракотової армії" виявили археологи й помітили на шиї в кожного воїна пов’язки, подібні до краватки, — подарунок лідера на знак визнання хоробрості. Про іші цікаві факти ви дізнаєтесь прочитавши нижче та продивившись відео https://www.youtube.com/watch?v=aFoMoF1QSEs
* Останнім із широковідомих вузлів краватки є вузол "Пратт", який був представлений публіці у 1989 році.
* У Швеції біла краватка одягається виключно на похорон.
* Класична краватка в косу смужку - "regimental". В Англії смужки йдуть справа-наліво, зверху-вниз, в американському варіанті: зліва-направо зверху-вниз.
* Свій сучасний вигляд краватка-метелик набула після постановки в 1904 році опери Дж. Пуччіні "Чіо-чіо-сан", коли на всіх музикантах оркестру була краватка, зав'язана метеликом.
* Кольори, які ви виберете, можуть багато розповісти про вашу особистість і повідомлення, яке ви хочете передати. Наприклад: Блакитний і зелений заспокоюють і підбадьорюють – ідеально підходять для ділових зустрічей або ситуацій, коли ви хочете виглядати доступним і гідним довіри; Червоні та рожеві випромінюють енергію та пристрасть – чудово підходять для світських заходів або коли ви хочете виділитися; Нейтральні (білі, сірі, чорні) пропонують полотно для будь-якого кольору краватки, забезпечуючи гнучкість і елегантність. Справа не лише в самих кольорах, а й у тому, як вони доповнюють ваш тон шкіри та подію, для якої ви одягаєтеся.
УРРРА!!! Архів відомого фотолітописця Кам`янського Миколи Олександровича Болотіна збережено! Принаймі його значна чаcтина. В макулатурі "блошиного" ринку я знайшов і викупив 16 альбомів з роботами Болотіна. Декілька з них зроблені в звичайній для нього манері. Микола Олександрович брав якийсь товстелезний зарубіжний журнал (в даному випадку "Life") і майже на кожній сторінці вклеював свої світлини. Робив це дуже вдало і варіативно. У результаті виходила фотокнига. Багато знімків присвячено відомим людям міста, краєвидам, різним культурним, політичним та спортивним подіям кінця ХХ - початку ХХI сторіччя. Тепер потихесеньку відцифровую знахідки "духу минулої епохи". На жаль, поки що я не знайшов альбом з фотознімками радянських космонавтів (як розповідав М.Болотін, він фотографував майже всіх космонавтів від Германа Титова (космонавт № 2) до Віктора Савіних (№ 100).
Виступ майбутнього міського голови Василя Яковича Швеця на мітингу 1 травня 1996 року.
Автографи міських голів Станіслава Сафронова і Василя Швеця.
Бейдж фотокора "Біломанії" М.Болотіна. 1989.
Відповідальна секретарка газети "Знамя Дзержинки" Лариса Ключ (ліворуч).
Фото з архіву М.О.Болотіна
Текст Віктора КУЛЕНКА.
В радянські часи чомусь чи не найкращими місцями культурного відпочинку вважалися локації, де раніше знаходилися... кладовища. Згадаймо Кам`янський парк культури і відпочинку, до відкриття якого раніше був розташований Заводський (інша назва – Фабричний) цвинтар. А в Харкові на території сучасного стадіону Металіст" було теж кладовище (Святого Духа). Про це згадується в журналі "Физкультура и спорт" № 1 від 1928 року.
"Датою народження заводського стадіону "Металіст" в Харкові вважається 1927 рік. Будівництво було розпочато у 1926 році. На Плеханівській вулиці на той час був занедбаний цвинтар, до нього примикали пустирі. У період громадянської війни та повоєнної розрухи працівники заводу розбивали тут огороди. Але в міру налагодження мирного життя з'явилися інші запити та прагнення. Будівництво було оголошено всенародним. Завод допоміг технікою. Протягом двох років у будівництві брали участь сотні робітників та службовців. Виріс красень – стадіон із футбольним полем, невеликими трибунами, ігровими майданчиками, з єдиним на той час в Україні велосипедним треком, двома спортивними залами тощо. Стадіон "Металіст" став центром спортивного життя не лише ХПЗ, а й усього Харкова. На ньому проводилися міські та республіканські чемпіонати та змагання, матчові зустрічі тощо".
Більш докладніше про історію стадіону писалося на форумі вболівальників ФК "Металіст" https://forum.metalist-kh-stat.net.ua/showthread.php?tid=4964
