За п`ять годин до нового 1980 року, спортсмени-марафонці індустріального інституту імені М.І.Арсенічева стартували з Жовтневої площі. Маршрут забігу включав : проспект Леніна, річковий порт, селище енергетиків, південно-західний район міста, залізничний вокзал.
Учасники забігу в складі доцента К.Разумовського, старшого викладача О.Ваксмана, інженерів М.Мар`янчикова, Л.Волчека, студентів О.Апсуваєва, О.Архипова, В.Виноградова, В.Ребенка, І.Кантемирова, М.Сиртича за півтори години подолали двадцятикілометрову дистанцію і фінішували на Жовтневій площі.
Закінчилися змагання з баскетболу на першість міста серед чоловічих команд. Шістнадцятий раз підряд звання чемпіона вибороли баскетболісти спортклубу "Прометей" яких тренує А.Д.Дерновський.
На другому місці - команда спортклубу "Дзержинка", на третьому - технікуму фізичної культури.
Змагання показали, що не в усіх колективах фізкультури приділяється належна увага розвитку баскетболу. Шість команд-учасниць першості міста. Чи не замало для Дніпродзержинська?
На Одеському домобудівному комбінаті широко впроваджується у виробничу практику господарський розрахунок за методом бригади московських будівельників, яку очолює Герой Соціалістичної Праці М.А.Злобін.
Першою застосувала цей метод комплексна бригада монтажників депутата міської Ради комуніста Василя Раткова. Протягом 1973 року вона спорудила три дев`ятиповерхових житловиих будинкииі почала монтаж четвертого. В першій половині 1974 року бригада Раткова продовжувала працювати за методами московських будівельників.
Вже перший будинок, споруджений цим колективом на основі господарського розрахунку, наочно продемонстрував переваги бригадного підряду. При плановій вартості робіт 449,4 тисячі карбованців досягнуто економії в сумі 8,3 тисячі карбованців. Нормативна тривалість виконання монтажних робіт становить 80 днів. Договором було передбачено завершити ці роботи за 65 днів, а фактивно бригада закінчила їх за 44 дні.
Приблизно таких же результатів бригада В.Раткова досягла і на наступних об`єктах. Так, будівельно-монтажні роботи на дев`ятиповерховому великопанельному 144-квартирному будинку, розпочаті в січні 1974 року, вона завершила наприкінці квітня. Це більш як на місяць раніше за нормативний строк.
Внутрібригадна розстановка робітників по змінах провадиться з урахуванням їх кваліфікації та можливостей взаємозамінності. Більшість членів бригади опанувала три-чотири спеціальності, а дехто - п`ять, що дає змогу оперативно зміцнювати відстаючі ділянки, в разі потреби переміщувати робітників для виконання інших операцій.
Ефективна робота за методом бригадного підряду потребує певної кваліфікації будівельників. Тут середній розряд у робітників 4-й, більшість з них продовжує підвищувати свою професійну майстерність.
Доброю виробничою школою є і сама бригада.
Бригада монтажників В.Раткова змагається з комплексною бригадою монтажників В.Ткаченка, яка з серпня 1973 року теж перейшла на нову форму господарського розрахунку. Між ними розгорнулось справжнє трудове суперництво. Підсумки підбиваються щодня. Остаточний результат визначається раз на місяць і поквартально. Особлива увага приділяється гласності і порівнянності підсумків змагання.
Широко розгорнувши соціалістичне змагання, бригада В.Раткова бореться за дострокове виконання виробничих завдань п`ятирічного плану. Вона зобов`язалася цього року здати в експлуатацію з оцінкою не нижче як "добре" 4 дев`ятиповерхових 144-квартирних житлових будинки загальною корисною площею 31452 квадратних метри, знизити собівартість їх спорудження на 30 тисяч карбованців і скоротити нормативний строк готовності кожного будинку в середньому на 28 днів.
На фото: бригадир комплексної бригади комуністичної праці монтажників Василь Ратков. За трудові успіхи його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора; спорудження дев`ятиповерхового 144-квартирного будинку, що його провадить бригада В.Раткова в селищі Котовського м.Одеси; нові будинки в селищі Котовського м.Одеси. Лише 1974 року будівельники здали в експлуатацію понад 40 тисяч квадратних метрів жилої площі. Тут працює бригада, яку очолює В.Ратков.
"У лісі народилася ялиночка, в лісі вона зросла". А тепер прийшла лісова красуня до нас у місто на свято Нового року. Веселими вогниками засяяли ялинки в квартирах, звабливо кличуть вони на торжество в клуби, палаци, на площі міста. І хай нинішня зима не розщедрилася на сніг, новорічного настрою це не зіпсувало. Особливо радіють малята.
Дитячим дзвінкограєм, сміхом, наповнений у ці дні Палац культури металургів. Біля входу маленьких гостей ласкаво зустрічає Дід-Мороз (художній керівник Палацу О.Скородило). Звучить улюблена мелодія малюків "Соняне коло" у виконанні дитячого духового оркестру. Дід-Мороз знайомить юних друзів із своїм казковим царством. Яких тут тільки звірят немає і які вони усі кумедні! Багато хто з них шле малятам музичний привіт: ведмедик - на гармошці, лисичка - на скрипці, зайчатко - на гітарі, поросятко - на барабані. А поруч іде репетиція жаб`ячого хору.
Виблискуючи вогняною збруєю, крізь снігову заметіль мчить російська трійка. Дід-Мороз і Снігуронька поспішають на свято. А ось змагаються у часі Старий і Новий рік. Далі дітлахи потрпаляють до водного царства. В одному з кутків причаївся тут старий Чорномор.
Такі новорічні сюрпризи підготували для дітей художники В.Гаврилов і А.Поляков.
Але найбільше приваблює дітвору розкішна ялинка, що так і виблискує своїм веселковим нарядом. Збуджені, веселі, утворюють дітлахи коло, радісно скандують:
Раз, два, три,
Ялинко - гори!
І ось розмаїтими вогнями вкривається лісова красуня. Починаються ігри, хороводи. Як і годиться, традиційний танок виконує Дід-Мороз. Йому дружно аплодують. А потім демонструють своє вміння учасники дитячого циркового колективу, показуючи вправи на велосипедах.
Тричі лунає дзвоник. Юних гостей запрошують до залу на виставу учасників дитячого сектора Палацу - "Новорічні чудеса". З хвилюванням стежать хлопчики і дівчатка за тим, як у жорстокому двобої Добро перемагає Зло. Непогано справляються із своїми ролями учень школи-інтернату № 4 С.Барановський (Дід-Мороз), учень професійно-технічного училища № 24 Олександр Ткаченко (Прикордонник), учень школи № 9 Юрій Зайченко, дев`ятикласниця школи № 19 Олена Моргун (Снігуронька), учениця школи № 30 Раїса Стусь (Лисичка), учень транспортного технікуму Анатолій Сущик (Вовк), учень школи № 7 Володимир Хохлов (Лісовик) та інші. Сподобалися глядачам також виступи учасників танцювального ансамблю "Зіронька" (керівник С.Федоров), балетної студії (керівник С.Кузнєцова), хору (керівник В.Одарченко). Всього у новорічній виставі взяло участь понад сто дітей.
Спектакль закінчується, але довго ще біля ялинки триває новорічний карнавал, чути дзвінкий дитячий сміх.
Чимало зусиль в організвції дитячого відпочинку докладають партійна, профспілкова і комсомольська організації заводу імені Дзержинського. Під час шкільних канікул у Палаці утворено зимовий табір для юних учасників художньої самодіяльності. Цього разу тут їх відпочиває понад 170 чолвік.
Новорічні торжества у розпалі. Чимало цікавого чекає дітей. Двері Палацу культури металургів гостинно відчинені для юних відвідувачів.
Вчора в місто надійшла сумна звістка: померла мати Леоніда Ілліча Брежнєва - наша землячка Наталія Денисівна.
Дніпродзержинці добре знали і поважали цю скромну, працьовиту жінку. Все своє життя вона невтомно трудилася. Безрадісним, важким було її дитинство. Але Наталія Денисівна через усе життя пронесла велику любов до людей.
Наталія Денисівна була чудовою матір`ю. Перемога Великого Жовтня відкрила перед нею, її дітьми, як і всіма трудящими нашої країни, нові, світлі обрії. Вже без чоловіка Наталія Денисівна добилася, щоб її діти здобули без відриву від виробництва вищу освіту, стали активними громадянами Країни Рад.
Міськком Компартії України і виконком міської Ради депутатів трудящих, усі дніпродзержинці глибоко сумують з приводу цієї тяжкої втрати і висловлюють глибоке співчуття Наталії Денисівни Брежнєвої. Її світлий образ назавжди залишиться в серці дніпродзержинців.
