"Хіміки в "Чаплинському"
Міцні зв`язки встановилися між трудівниками виробничого об`єднання "Азот" і радгоспу "Чаплинський" Царичанського району. І в нинішньому році хіміки забов`язалися подати допомогу сільським друзям у догляді за овочами на площі 150 гектарів.
Зараз для овочівників - гаряча пора. Від своєчасної прополки залежить врожай помідорів, капусти, буряків.
Шефи дружно приступили до діла: кожного дня в радгосп виїджжає 30-40 посланців об`єднання. Особливо сумлінно попрацювали представники цеху дослідних установок, центральної хімічної лабораторії, відділу технічного контролю, житлово-комунального відділу, цеху нітрофосу та іншші.
А сьогодні на городах підшефного радгоспу працюватиме близько ста виробничників.
На знімку: робітники об`єднання "Азот" на полях радгоспу "Чаплинський".
Фото В.Ніколича.
"Дзержинець" 6 червня 1980 року.
"На сцені - "Романтики"
"Дзержинець" 6 червня 1980 року.
ТЕАТРАЛЬНА АФІША
"Дзержинець" 12 червня 1951 року.
"Піонерський табір будівельників"
У неділю 10 червня діти будівельників тресту "Дзержинськбуд" виїхали в піонерський табір для відпочинку. Піонерський табір розташований в селі Красному в мальовничій місцевості на березі Дніпра. Табір устатковано новою меблею, атракціонами, всім необхідним для проведення здорового дозвілля дітвори.
Протягом літа буде оздоровлено 720 дітей у таборі звичайного типу і 200 дітей в таборі санаторного типу.
"Дзержинець" 12 червня 1951 року.
"Заслужена перемога"
Тисячі дніпродзержинців зібрались у неділю на стадіоні "Металург", де в черговому матчі на першість республіки з футбола господарі поля зустрілись з футболістами Добровільного спортивного товариства "Червоний прапор" міста Миколаєва.
З перших хвилин на полі зав`язалась гостра спортивна боротьба. М`яч швидко переходить від одних воріт до других, але поступово ініціативою оволодівають дніпродзержинці, які грають більш дружньо, ніж гості. І лише нечіткі удари по воротах і вміла гра воротаря гостей не дозволила їм відкрити рахунок в першій половині гри.
На початку другої половини матчу гості провели декілька атак на ворота "Металурга". Однак дрбра гра захисту на чолі з т.Семерним і воротаря Євреєнова не дали їм забити м`яч. На 14 хвилині другої половини гри, одержавши м`яч від тов. Олійника, правий крайній дніпродзержинців тов. Вацкевич сильним ударом відкриває рахунок.
Окрилені успіхом, дніпродзержинці проводять одну атаку за другою. На 23-й хвилині центральний нападаючий "Металурга" тов. Яшин вміло проходить з м`ячем до воріт гостей, точно передає м`яч Вацкевичу і той з виключно важкого положення забиває його в ворота. Через декілька хвилин він же забиває і третій м`яч.
З рахунком 3:0 закінчився цей цікавий матч.
Трудно відзначити, хто з дзержинців грав краще. Перемогу одержав весь колектив тому, що всі грали на повну силу, колективно.
З великим піднесенням, творчо провів другу половину матчу Вацкевич. Порадував глядачів вмілою грою тов. Яшин, який нарешті, відмовився від індивідуальної гри. Надавали допомогу нападаючим, і коли було потрібно, переходили на захист воріт півзахисники тт. Кіселевич і Циба. Майже без помилок провели весь матч захисники Романов і Семерний. Чітко провів матч суддя тов. Файбусовіч (м.Харків).
Таким чином після 8 матчів дніпродзержинці набрали 12 очок. Співвідношення забитих і пропущених м`ячів - 19:8.
В.Зікранець, робітник цеху зв`язку заводу ім. Дзержинського.
"Дзержинець" 12 червня 1951 року.
Значківці ГПО
"У спорт повернувся..."
...Наближалася до кінця консультація для студентів диполомників. Біля дошки стояв середніх років чоловік і давав пояснення майбутнім інженерам, відповідав на їхні запитання. На грудях викладача красувався значок нового фізкультурного комплексу "Готовий до праці й оборони СРСР". Анатолій Павлович Огурцов - кандидат технічних наук, доцент кафедри металургії сталі індустріального інституту імені М.І.Арсенічева. Здавалося б, завантаженність роботою навряд чи дозволяє йому регулярно займатися спортом, однак він одним з перших у навчальному закладі склав нормативи комплексу ГПО. І хоча йому 39, викладач показав результати досить високі.
Коли Анатолій Павлович закінчив консультацію, я попросив його розповісти про захоплення спортом, ставлення до нового комплексу здоров`я.
- Нормативи комплексу мені пощастило виконати без особливих труднощів, крім плавання. Та не хочеться, щоб у інших склалося враження, що це просто зробити. Щодня зранку, ось уже протягом кількох років, я пробігаю по 7-8 кілометрів, один раз на тиждень - до 15 кілометрів. Це і допомогло мені успішно справитися з нормативами комплексу. Без тренування нічого б не вийшло, - сказав Анатолій Павлович. - Треба бути різнобічно підготовленим. Ось чому новий комплекс вигідно відрізняється від свого попередника всеоб`ємністю, широтою видів спорту, що входять до нього.
- Дехто говорить, що вченому, педагогу не до спорту: мовляв, у нього й інших справ вистачає. Як ви розцінюєте цю думку? - запитав я викладача.
- Мені спорт допомагає в роботі. Посудіть самі, - Й Анатолій Павлович почав загинати на руці пальці. - Вдень лекції, ввечері доводиться читати вечірникам, та й наукова робота багато енергії забирає. Ось і виходить, що без спорту, без своєрідного еліксиру бадьорості нашому братові не обійтися. Новий комплекс ГПО - хороша і дуже потрібна річ, - сказав він на прощання, поспішаючи на лекцію.
В індустріальному інституті мені розповіли багато цікавого про великого ентузіаста бігу Огурцова. В молодості тяжка травма обірвала його спортивну "кар`єру" чемпіона України серед юнаків з десятиборства. Однак Анатолій Павлович не змирився і в наступні роки не розстається з улюбленим видом спорту. Його часто можна було побачити на змаганнях, на одній біговій доріжці зі студентами. Та й інші його колеги по роботі виходили на спортивний майданчик, беручи приклад з цього прихильника спорту.
Ми знаємо чимало чудових прикладів, коли саме спорт повертав людей до повноцінного життя, виліковував їх від недугів. Новий комплекс ГПО допоможе залучити до занять фізкультурою і спортом нові загони дніпродзержинців, загартувати їх. Ось чому комплексу здоров`я всюди повинен бути відкритий "зелений шлях".
А.Овсієнко, студент індустріального інституту.
На знімку: А.П.Огурцов.
Фото А.Циганка.
"Дзержинець" 13 червня 1973 року.
"Щасливі лотерейні білети"
Багато щасливих білетів пред`явили жителі нашого міста після опублікування таблиці другого випуску грошової лотереї. М.Г.Чорний - шофер автотранспортного підприємства № 03665 виграв автомобіль "Москвич-412", працівниця ВРП Придніпровського хімічного заводу Л.І.Тесленко - холодильник.
18 червня в Одесі відбудеться третій тираж виграшів по грошово-речовій лотереї. Багато щасливих білетів буде і в наступних тиражах, які відбудуться 20 серпня в Херсоні, 22 жовтня - в Хмельницькому і 24 грудня - в Полтаві.
Купуйте лотерейні білети!
Є.Гоцман, інспектор центральної каси.
"Дзержинець" 12 червня 1970 року.
Бригада, очолювана майстром Марією Максимівною Пачкай, з цеху № 2 головного підприємства швейного об`єднання імені В.Я.Чубаря - одна з кращих. Напередодні свого професійного свята швачки-мотористки досягли помітних успіхів, стали переможцями змагання.
На знімку (зліва направо): М.М.Пачкай, Н.О.Шевченко, М.Д.Сідун, Є.Г.Ярош, М.Ф.Вертазова.
Фото М.Тупицина.
"Дзержинець" 10 червня 1984 року.
"СЕСТРИ-ЧЕМПІОНКИ"
Чемпіони Радянського Союзу з народної греблі робітниці вогнетривного цеху заводу імені Дзержинського сестри Ганна і Віра Верещаки і активна фізкультурниця-водниця, чергова цеху сіток і підстанцій Раїса Синюк (праворуч) на Дніпрі перед виїздом на тренування.
Фото Г.Пазенка
"Дзержинець" 4 червня 1952 року.
"Сом вагою 21 кілограм"
Диспетчер заводу ім.Дзержинського Василь Васильович Герасимов і майстер автогенної зварки Василь Гаврилович Чередніченко (вагонобудівний завод ім. газета "Правда") люблять провести вільні від роботи години на рибалці на Дніпрі. Днями любителі-риболови впіймали сома вагою 21 кілограм.
"Дзержинець" 1 червня 1951 року.
"Ще раз про футбольне поле коксохіміків"
Вже писалось, що біля коксохімічного заводу імені Орджонікідзе спортивне поле невпорядковане. Футболісти заводу ще в минулому році багато попрацювали, поставили ворота, зрівняли грунт. Тут же відбулись зустрічі команд добровільних спортивних товариств "Дзержинець" і "Буревісник".
Однак керівники коксохімічного заводу не йдуть назустріч спортивній молоді, щоб огородити спортивне поле. Через це виникає ряд неприємностей. Багато глядачів приходять подивитись, як грає команда, але не мають де сісти. Коли ж, нарешті, доведуть до кінця справу, обладнають як слід місце, де молодь коксохімзаводу займалася б спортом?
Л.Провоторов.
"Дзержинець" 1 червня 1952 року.
ОБ`ЯВА
Автошкола проводить набір
НА КУРСИ ШОФЕРІВ
третього класу без відриву від
виробництва. Строк навчання шість
місяців. Приймаються особи з освітою
5 класів.
Звертатися на адресу: вул.Сировця,
№ 67, автошкола.
"Дзержинець" 4 червня 1952 року.