"І назвали мікрорайон "Парковим"
Лівобережжя - це і сьогоднішній і завтрашній день нашого індустріального Дніпродзержинська. Красивішає місто на Дніпрі, зростає новими жилими масивами. Торік почалася забудова одинадцятого мікрорайону - "Паркового", як назвали його зодчі. Він дещо відрізнятимиться від попередніх. Чим саме? Давайте зробимо невелику подорож у недалеке майбутнє.
Чудові дев`ятиповерхові красені будинки розмістилися вподовж дренажного каналу з його зеленими влітку оазисами, гарними куточками природи, улюбленими місцями відпочинку дніпродзержинців. Передчуваю запитання, а чи не повториться помилка, характерна для всіх попередніх мікрорайонів, коли під час забудови иемпи спорудження житла значно випереджали соцкультпобут? Ні, тут цього не станеться. Справа в тому, що будівництво другого комплексу (їх всього два) розпочнеться лише після того, як на першому спорудять всі необхідні об`єкти.
Продовжимо далі нашу подорож. Задамося метою: що ж тут буде зроблено для маленьких громадян? Про них особлива турбота. У мікрорайоні, де проживатиме 11700 дніпродзержинців, збудують два дитячих комбінати по 410 місць кожен, школу на 1400 учнів. Причом школа та особлива, розрахована на шестирічок. Тому в її проекті передбачені класні та спальні приміщення, велика і світла рекреація, ігрове містечко. А щоб дітки мали змогу загартовуватись і зміцнювати своє здоров`я, у проекти споруд дитячих закладів і школи включено плавальні басейни, набори спортивних та ігрових майданчиків. Такі комплекси майданчиків будуть також у кожному дворі. До сказаного додам ще таке: території дитячих закладів винесені з житлових груп, а школа зорієнтована на зелену зону дренажного каналу.
А які ж об`єкти соцкультпобуту планується збудувати? Їх чимало. Кілька магазинів для продажу товарів продовольчих і промислового призначення, дитяче кафе на 100 місць, аптека, відділення зв`язку, пукти комбінату побутового обслуговування.
Будинки в новому мікрорайні - дев`ятиповерхові, а в перспективі тут з`являться і підвищенної поверховості. Доречно назвати ще кілька цифр. Житлова площа "Паркового" - 128 тисяч квадратних метрів, кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт - 25 мільйонів карбованців. Четверта частина цієї суми - перший комплекс. І останнє: кінець забудови нового мікрорайну - 1988-й рік.
Проект "Паркового" розроблений відділом комплексного проектування Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування. У кінці квітня його обговорено на засіданні містобудівної ради і рекомендовано для затвердження в облвиконкомі. Але попередьно висловлено ряд побажань, пропозицій. Зокрема, порушувалося питання про спорудження в мікрорайоні стоянок для власного автотранспорту. Для цього передбачені території, де будуватимуть підземні гаражі. Запропоновано також більш виразне кольорове вирішення фасадів жилих будинків, заходи кращого інженерного забезпечення робіт.
В.Гладій, головний архітектор проекту Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування.
На знімку (зліва направо): керівник групи проекту одинадцятого мікрорайну В.Оголь, головний архітектор проекту В.Гладій і провідний архітектор М.Паневник (всі з Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування) біля макета одинадцятого мікрорайону.
Фото М.Тупицина.
"Дзержинець"28 травня 1986 року.
"Популярний пінг-понг"
Прийнято вважати, що настільний тенніс (так званий пінг-понг) виник у Великобританії наприкінці XIX століття. Незабаром з розваги він перетворився на одну з найпопулярніших спортивних ігор світу.
В спортивному залі середньої школи № 13 завершилась особисто-командна першість обласної ради ДСТ "Спартак"з настільного тенісу серед дівчаток і хлопчиків 1972-1975 років народження. Протягом трьох днів юні спортсмени з Дніпропетровська, Кривого Рога, Нікополя і Дніпродзержинська змагалися за право участі в першості республіканської ради ДСТ "Спартак" у складі збірної команди обласної ради.
Серед дівчаток у віковій групі 1972-1973 р.н. перемога дісталась нашій землячці Олені Таркіній, на другому - Тамара Бриж з Кривого Рога, на третьому Оленина подруга по команді - Лариса Гімбицька.
У хлопців цієї ж вікової групи успіху добився дніпропетровець Віктор Донченко, друге і третє місця відповідно у наших тенісистів Віталія Хитрова і Віталія Ярмоленка.
Призові місця в молодшій віковій групі (1974-1975 р.н.) розподілились таким чином: у дівчаток чемпіонське звання завоювала спортсменка з Нікополя - Віта Тараненко, дніпродзержинка Тетяна Тарасова - на другому місці, третє - у Світлани Савченко з Дніпропетровська, а серед хлопчиків найсильнішим був Михайло Мейшн (Дніпропетровськ), другим Андрій Герасименко (Кривий Ріг) і третім наш Георгій Таркін.
За підсумками першості до складу збірної команди обласної ради, для участі у республіканських змаганнях увійшла кандидат у майстри спорту Олена Таркіна - з клубу "Золота ракетка" управління житлового господарства.
В.Калина, завідуючий навчально-спортивним відділом міської ради ДСТ "Спартак".
"Дзержинець" 1 червня 1986 року.
"ЕКЗАМЕНИ РОЗПОЧАЛИСЯ"
"Дзержинець" 30 травня 1973 року.
"ВБИВЦЮ - ДО РОЗСТРІЛУ"
"Дзержинець" 29 травня 1975 року.
Щасливе дитинство. Вихованці дитячого садка "Волошка" Дніпровського металургійного комбінату.
"Дзержинець" 1 червня 1984 року.
"На велосипедах - по Криму"
Розроблено маршрут, закуплено необхідні продукти. Група у складі п`яти велотуристів вирушила в подорож першої категорії складності по Криму. Керівником групи було призначено Володимира Шапунова, який вже має досвід подорожей другої і третьої категорій складності, проте очолив групу вперше.
Володимир Шапунов - людина цікава. Поєднує роботу з навчанням в індустріальному інституті, працює на металургійному комбінаті імені Дзержинського в цеху по виробництву товарів народного споживання. Велотуризмом захопився давно і серйозно.
Закоханий у велоспорт і другий учасник подорожі - автор цих рядків. До складу групи увійшли також дві дівчини - Інна Богуцька (студентка індустріального інституту) та Лілія Чехута (учениця індустріального технікуму).
Інна - дівчина "спортивна". Охоче займається водним туризмом, велотуризмом. Ми її запитували, якому виду спорту надає перевагу. Вона відповіла, що любить обидва за романтику і гадає, що всюди встигне.
Лілію Чехуту привела в секцію велотуризму сестра Вікторія. Для Лілії це перша подорож.
- Думала не витримаю, - зізналась вона пізніше. - Адже гори є гори: багато спусків, підйомів. Але подорож виявилася посильною. А ще я стільки в житті не фотографувала, як у Криму. Полонили красиві краєвиди. Щоправда, мама возила мене в Крим, коли мені було вісім років. Та вражень тих майже не пам`ятаю. Зате ці - найкращі.
Залишається представити останнього учасника подорожі. Ним став Едуард Фондурат, електромонтер виробничого об`єднання "Азот". Він давно їздить на велосипеді, але велотуризмом займається перший рік.
- Збирався в секцію велотуризму ще восени, коли прочитав у "Дзержинці", що є така, - розповідав він. - Але прийшов навесні, й одразу ж - в подорож.
Вона розпочалася в Джанкої. Це місто вважається воротами Криму. Ознайомившись із ним, ми вирушили в Сімферополь. По дорозі побачили багато пам`ятників загиблим у Великій Вітчизняній війні воїнам. У Сімферополі потрапили на весняний ярмарок.
Було на що подивитися в Бахчисараї, Севастополі (місто саме готувалося до святкування Дні Перемоги). Ми побували в його музеях, походили вулицями і проспектами, відвідали також Алупку, Місхор, Кореїз, Гурзуф. Зняли кінофільм, слайдофільм, а також багато фотографували, щоб було що показати друзям, товаришам, чим звітувати перед іншими членами секції.
Тих, кого зацікавив наш матеріал і хто у подальшому хотів би взяти участь у велоподорожах по рідній країні, запрошуємо в міську секцію велотуризму (вул. Шепетова, 4). Збираємося ми щочетверга о 19 годині.
Ю.Кролюс, учасник подорожі.
"Дзержинець" 1 червня 1096 року.
"Запрошує "Русалка"
Тим, хто цінує комфорт, радимо завітати до водно-оздоровчого комплексу "Русалка", що відкрився на лівобережжі. Тут є сауни з сухою і вологою парою, душові павільйони, купально-плавальний басейн. До послуг відвідувачів контрастні ванни, перший у місті масажний кабінет. Відкрито й перукарню.
Крім того, тут можна здати в термінове прання білизну, замовити дрібний ремонт одягу, цілий ряд інших додаткових послуг.
А господаркам стане у пригоді пральня самообслуговування. До речі, працює вона без перерви до пізнього вечора.
Незабаром на вулиці Широкій відкриється й "Нептун" - другий водно-оздоровчий комплекс.
В.Верещак, старший технолог комбінату побутового обслуговування
"Дзержинець" 1 червня 1986 року.
"Успіх Г.Никифорова"
Закінчилась особиста першість області з теніса серед школярів. У змаганнях взяли участь найсильніші спортсмени Дніпропетровська, Нікополя, Дніпродзержинська.
Значного успіху добився учень школи робітничої молоді № 9 нашого міста Григорій Никифоров, який став абсолютним чемпіоном в одиночному, парномі і змішаному розрядах. Добре також виступили наші тенісисти Людмила Ярова, Георгій Шипунов, Володимир Волчков, Володимир Чорний, Лариса Половикова, які стали призерами першості. Норматив другого спортивного розряду виконав учень школи № 15 Сергій Козленко.
У червні збірна команда школярів захищатиме честь нашої області на першості України в м.Ялті.
В.Морозов, головний суддя змагань.
"Дзержинець" 29 травня 1965 року.
"Дніпродзержинцям - перехідний прапор"
Комітет ДТСААФ нашого міста завоював першість.
Бюро обласного комітету КП України і виконком обласної Ради депутатів трудящих розглянули підсумки змагання міськкомів і райкомів Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флотові за 1961 рік. Відзначено, що Дніпродзержинський міськком ДТСААФ на всіх підприємствах і установах створив організації ДТСААФ. В члени товариства залучено 58 процентів дорослого населення міста. Контрольне завдання по підготовці кадрів виконане на 136 процентів. Поліпшено агітаційно-пропагандистську роботу на оборонні теми серед населення; зміцніла матеріально-технічна база товариства.
За успіхи в обронно-масовій роботі в 1961 році бюро обкому партії і облвиконком присудили перехідний Червоний прапор обкому і облвиконкому переможцеві в соціалістичному змаганні - Дніпродзержинському місккому комітетові ДТСААФ.
"Дзержинець" 27 травня 1962 року.
"Поєдинок нападників"
"Дніпровець" вийшов на черговий матч з чернівецьким "Авангардом" в дещо зміненому складі. На воротах стояв Володимир Литовченко, в захисті - Прокопенко, Чаплигін, Черносенко, в півзахисті - Купрієнко (Авельцев), Федін, в нападі - Танський, Віктор Литовченко, Орлов, Іванов, Шнейдерман.
З початку гри гості розгубилися. Вони не встигли ознайомитися з нападниками, які швидко переміщаються. Це коштувало їм гола, який з ходу забив Шнейдерман. Проходить 10 хвилин і нападникам "Дніпровця" вже не так легко пробиться крізь захисні лінії авангардіців. Вступає в гру і наш воротар.
Гості грали непогано, але їх нападники невміло і несміло били по воротах, що краще вдавалося дніпровцям. Другий м`яч у ворота чернівецьких футболістів забив Танський. Третій, дуже красивий, - Орлов. Другий тайм хоч і закінчився внічию - 0:0 був не менш цікавим. Ряд важких м`ячів взяв воротар гостей.
Перемігши з рахунком 3:0, "дніпровець" набрав після шести ігор 9 очок і має співвідношення забитих і пропущених м`ячів - 10:7.
В.Вєсєнін.
"Дзержинець" 27 травня 1962 року.
"Умілі руки"
При дитячому секторі Баглійського коксохімічного заводу існують гуртки: радіо, фотолюбителів, танцювальний, вокальний, гурток художнього слова. Особливо слід відзначити роботу гуртка "Умілі руки".
Цей гурток з великим бажанням відвідують учні різних класів.
Керівник гуртка - вчитель Микола Антонович Чермах - зумів зацікавити дітей роботою, прищепити їм любов до самостійної праці. Кожну виготовлену деталь учитель оглядає і дає оцінку роботі, вказує на недоліки і подає пратичну допомогу у виконанні складного завдання. Хлопчики і дівчатка з великим інтересом займаються випилюванням з дерева, виготовляють шкатулки, силуети на теми байок Крилова, творів Шевченка.
Юні гуртківці готують сувеніри: випиляна з дерева вантажна машина і вагон, рамочки для портретів.
Займаються гуртківці також виробами із соломи, малюванням по дереву і паперу, ліпкою з глини та черепашок.
Більшість експонатів, зроблених руками дітей, встановлена і вивішена в кімнаті дитячого сектора. Серед них особливу увагу привертають до себе стенди, які закликають сумлінно вчитися, "Мир - миру!", герб УРСР, піонерський і крмсомольський значки, картини тушшю, маски звірів, рамочки, шкатулки.
У вільний час діти збираються в дитячий сектор і тут колективно читають художню літературу.
Гурток "Умілі руки" готується до районної виставки, а кращі свої вироби учні пошлють в подарунок друзям на VI всесвітній фестиваль молоді.
В.Ніколенко, комсомолка.
На першому знімку: члени цього гуртка учні Саша Біжко, Жора Сірик, Славік Буковський за "випробуванням" самоскида, який вони змайстрували своїми руками.
На другому знімку (зліва направо): юні гуртківці Олександра Зерщихова, Зіна Стрижак, Василь Канунніков, Тамара Сірик та Надя Соколова слухають оповідання з книги "Історія казки". Читає книгу дітям (в центрі) завідуюча дитячим сектором клубу Надія Федорівна Чупілко.
Фото І.Савиленка.
"Дзержинець" 28 травня 1957 року.
"Новий завод асфальтобетону"
На промисловій площадці будівництва Дніпродзержинської ГЕС став до ладу діючий новий завод асфальтобетону потужністю 180 тонн асфальтобетону на добу. Видано перші 100 тонн продукції. Перший асфальт нового підприємства укладено в тротуари нового містечка.
Там, де рік тому була затока Дніпра, в безпосередній близості від основних споруд гідростанції, земснаряди намили понад 1 мільйон кубометрів грунту. Створилась широка рівна площадка. На ній гідробудівники споруджують власну промислову базу. Тут вже видає продукцію новий завод збірного залізобетону, працює бетоннорозчинний вузол.
На цій же площадці споруджується автоматизованний бетонний завод, повна потужність якого досягне 6 тисяч кубометрів бетону на добу. Збудовано автобазу з гаражами для вантажних автомашин, створюються ремонтні майстерні і склади будівельних матеріалів.
О.Жигульов.
"Дзержинець" 30 травня 1957 року.
"Голуби при клубі"
Готуючись до фестивалю молоді, правління клубу металургів у Романково проявляє ініціативу. Серед ряду цікавих заходів, що тут проводяться, великий інтерес у молоді викликали збори голуб`ятників. В клубі зібралося близько 100 молодих і літніх любителів чудових птиць, які стали символом миру і дружби народів.
На цих зборах була подана пропозиція: збудувати біля клубу загальноселищну голуб`ятню на 80-100 голубів. Швидко оформилась ініціативна група на чолі з головою правління т. Красом.
В час наступного 3-денного фестивалю молоді Романково відбудеться відкриття колективної голуб`ятні, яка будується. Під звуки маршу кожен голуб`ятник впустить принесеного з свого двору голуба чи голубку у нове житло біля клубу.
Ф.Кисельов.
"Дзержинець" 19 травня 1957 року.