Майже місяць проходив в Кам`янському благодійний футбольний марафон миру. Турнір в підтримку ЗСУ був ініційований федерацією футбола Кам`янського спільно з управлінням молоді та спорту і за підтримки міського голови Андрія Білоусова.
І ось 28 червня на стадіоні СШ № 18 відбувся фінал, в якому вирішувалось питання, хто ж сильніший - "Дзержинець" чи "Газовик". Матч зібрав на новенькому стадіоні чималу кількість глядачів. Гра хоча і була напружена і дещо нервова, та арбітр зустрічі Ігор Зеленський тримав все під контролем, швидко припиняючи будь-яку грубість на полі. Загалом команди отримали вісім "гірчичників" (п`ять в пасиві "Газовика"). Перша половина матчу (грали два тайма по 30 хвилин) пройшла в рівній боротьбі і не принесла успіху жодній команді. Хоча у "Дзержинця" був один майже стовідсотковий момент забити гол. А в другому таймі жовті атакували більш наполегливо, що і втілилося в два забиті мячі. Перший гол на 52 хвилині забив Олексій Швець. А за 10 секунд до фінального свистка після незграбної гри між собою, захисники "Дзержинця" майже в центрі поля втратили м'яч. Його підхопив Дмитро Мартишов і по великій дузі послав шкіряного, через далеко вибігшого голкіпера, в сітку його воріт. Отже 2:0 на користь "Газовика".
Після матчу відбулася церемонія нагородження не тільки призерів фіналу, а і всіх учасників турніру.
В ній прийняли участь голова міської федерації футболу Едуард Коряк, директор СШ № 18 Світлана Лейба, директор Фонду розвитку міста Кам`янське Максим Чехута, керівниця волонтерського центру "Павутинка" Людмила Устименко, голова молодіжної ради міста Олександр Нікологорський, заступник голови міської федерації футболу Ігор Ігнатенко, голова комітету масового футболу Василь Вербецький.
Нагороджуючи учасників турніру, Едуард Коряк зазначив, що програвших немає. "Адже ви всі зробили свійм посильний внесок на підтримку наших Збройних Сил. Ми віримо в наших захисників. Все буде Україна", - сказав Е.Коряк.
Кубки за участь в змаганнях отримали представники команд "ПМГУ Метінвест Промсервіс", "Южкокс", "Дніпровський кар`єр", "Тайм", "Атлетик", "Петриківка".
Свої призи отримали кращі гравці турніру - Ігор Реутов (Дніпровський кар`єр"), кращий голкіпер Єгор Попович ("Дзержинець"), Олексій Швець ("Газовик"), кращий гравець фіналу Сергій Шаповал ("Газовик"), кращий нападник фіналу Денис Шаповалов ("Дзержинець"), кращий півзахисник турніру Єгор Кисельов ("Газовик"), кращий захисник турніру Сергій Пономаренко ("Дзержинець"), автор кращого голу турніру Сергій Завгородній ("Дрезден").
Фіналіст турніру команда "Дзержинець" отримала медалі, кубок та футбольний м`яч. Головною нагородою змагань великим кубком та медалями були відзначені футболісти-переможці команди "Газовик".
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=124715786919626&set=a.124726893585182
В Південній Пальмірі відбувся VI Міжнародний двотуровий диригентсько-хоровий фестиваль-конкурс "ODESSA CANTAT".
За підсумками конкурсу лауреатами першого ступеня став дует "Співаночки" (Ольга Алексеєнко і Анастасія Шарапат), які представляли Кам’янський фаховий музичний коледж імені Мирослава Скорика. Виступ вихованок керівниці Анжели Галини та концертмейстерки Інни Земляної оцінило в 21 бал.
Цього уікенду в італійському Ріміні стартував міжнародний турнір з фігурного катання на роликових ковзанах-квадах MSP INTERNATIONALE-2022 Memorial "Lara Lupinc".
Турнір був присвячений десятиріччю італійській спортивній організації MSP, яка об'єднує до своїх лав не тільки фігуристів, а багато інших видів спорту. За повідомленням тренерки Тамари Цимбал, на цих змаганнях Україну представляли вихованки Кам'янської Академії роликового спорту Олександра Погорєлова, Марія Гриб та Олександра Подгородецька, для яких це були перші міжнародні змагання.
"Ще більше хвилювання викликав той факт, що для України це був ще й дебют у новій дисципліні фігурного катання – квади, - розповідає Т.Цимбал. - Для нашої команди ставилася задача - увійти до десятки. І спортсменки чудово з нею впоралися. За результатами змагань Олександра Погорєлова за крок спинилася від п`єдесталу пошани, до третього місця їй не вистачило усього 0,37 балів. Марія Гриб посіла сьоме місце, а Олександра Подгородецька дев`яте. Взагалі перша десятка спортсменок уклалася в два бали різниці між першим та десятим місцем. Це дуже щільний результат для квадів. І ми пишаємося тим, що наші перші ластівки Олександра Погорєлова, Марія Гриб та Олександра Подгородецька у цій десятці. А для мене як тренера дуже було цінним спілкування з більш досвідченими колегами в цій дисципліні та отримати поради і настанови щодо розвитку цього напрямку. І я вдячна усім новим друзям і колегам за цікаві змагання і корисне спілкування. Ще велика вдячність батькам наших спортсменок Світлані Гриб, Світлані Кальченко, Світлані Погорєловій за організацію і всебічну підтримку та допомогу в цій подорожі".
На фото з архіву сім`ї Кульвінських: трудящі ДДРЕС на Дніпрі. Середина 50-х років.
До кінця XIX століття ніхто і знати нічого не знав про чоловічі труси. Тільки на рубежі XIX і XX століть представники знаті почали показуватися в місцях відпочинку, на пляжах і курортах, у чомусь, що нагадувало в якійсь мірі цей предмет одягу.
У 1930 році вся радянська країна стає суцільним стадіоном. У кожному кіножурналі показують бадьорих і енергійних фізкультурників. На першотравневі паради не тільки в Москві перед урядовою трибуною, а й по всій країні виходять колони молоді та школярів. Всі вони одягнені в труси і майки і браво марширують під звуки спортивного маршу. В результаті труси і майки стають символом справжніх чоловіків, їх популярність зростає. Молоде покоління обирає спортивний стиль одягу. Чоловіки наслідують кумирам спорту, тому кальсони стають все менш популярними і замінюються трусами. Просунуті містяни, в тому числі і дніпродзержинці, з гордістю стали виходити на кухні комунальних квартир в такому спортивному одязі, шокуючи своїх не надто молодих сусідів.
Якщо жіноча мода згодом змінювалася, то радянський чоловік у 30-х виглядав так само просто, як і в 60-х. "Сильна стать" носила білі кальсони, майки та безформні чорні труси, які пізніше назвали "сімейними". Існував навіть радянський стандарт трусів середнього розміру, який повинен був підійти для всіх. Плавки державні підприємства майже не випускали, тому на пляж чоловіки надягали звичайні труси. Це були виключно чорні або темно-сині вироби, що мали довжину в півметра і ширину нижньої частини однієї холоші в 65 сантиметрів.
Такий одяг коштував недорого, був універсальним - підходив кожному члену сім'ї, починаючи від молодшого сина і закінчуючи батьком сімейства. Він добре стирався, швидко висихав, тому всі хлопці протягом літа бігали по дворах тільки в одних широких трусах, які отримали назву парашутів.
У них не соромно було сісти за обідній стіл в родинному колі або посидіти у дворі з друзями, граючи в карти, доміно або шахи чи шашки. Сімейні труси стали універсальним домашнім одягом. Іноді і жінки одягали це чоловіче вбрання.
На фото: по центру Михайло Кульвінський. Середина 50-х років.
Кожна поважаюча себе матір сімейства вміла шити одяг. Дівчаток на уроках праці вчили цьому ще в молодших класах. Разом з фартухами і спідничками, в їх підручнику була і форма сімейних трусів. За традицією дешеву тканину для суконь купували довжиною в кілька метрів. Потім з неї шили обнови для всіх. Халати і сарафани - для дівчаток і жінок, а сімейні труси - для чоловіків і хлопчиків.
Речі, шиті вручну, були яскравими і строкатими. Вони відрізнялися від чорних і синіх сатинових "сімейок", куплених в магазині, і з часом стали кращими. Тому і промислове виробництво ближче до сімдесятих років починає випускати сімейні труси для чоловіків не тільки з сатину, але з інших видів тканин, причому різних кольорів і моделей.
Відділеня Кам'янської "Укрпошти" № 51937, яке працювало на Наддніпрянському проспекті, 1-В (колишньому 50 років СРСР) 24 червня 2022 року відкрилося за новою адресою - проспект Перемоги, 4-Д. Воно розмістилося у приміщенні між аптекою та магазином, що біля "АТБ" на одинадцятому мікрорайоні.
Фото с сайта https://nashreporter.com/
