У нашому магазині працює Віра Бутиліна. Чоловік її Георгій Бутилін - майстер годинникової майстерні артілі "Червоний гвоздильник" - безперервно пиячить, майже щодня влаштовує дома скандали, б'є дружину, яка часто з двома маленькими дітьми вимушена ховатися від цього хулігана. Він з ножем в руках кидається на дружину, загрожуючи їй і тим, хто захищає її.
Мешканці вулиці Котовського (сім'я проживає по цій вулиці, в будинку № 22, кв. 1) знають, що цей п'яниця вже тривалий час знущається з дружини і дітей. 7 січня з ножем в руках біля трамвайної зупинки на Транспортній площі він знову ганявся за дружиною, але їй вдалося втекти. Часто Бутилін заходить у магазин і тут влаштовує дебоші.
Якось я подзвонив по телефону в артіль "Червоний гвоздильник", вимагаючи, щоб правління її втрутилося в життя годинникового майстра. Однак там не звернули на це уваги. Керівники артілі знають, що Бутилін працює коли хоче і як хоче, ніхто його роботу не контролює.
Бутиліну 25 років. Одружився він всього п'ять років тому. Просто дивно, звідки у цієї молодої людини стільки гнилого, огидного в поведінці. Очевидно, батьки його не дуже піклувалися про те, кого вирощують. До речі, і зараз батько Бутиліна замість того, щоб стати на захист невістки і онуків, потурає синові-п'ниці. Під час дебошів, які той влаштовує в батьківській квартирі, Василь Бутилін, замість того, щоб зупинити хулігана, заявляє:
- Виводь її на вулицю і там бий, у моїй квартирі цього не роби.
Цього далі терпіти не можна. Ми вимагаємо приборкати хулігана Бутиліна, стати на захист його дружини і дітей!
І.Скороходов, завідуючий магазином № 9 міськпромторгу.
"Дзержинець" 30.01.1956.
У нашому магазині працює Віра Бутиліна. Чоловік її Георгій Бутилін - майстер годинникової майстерні артілі "Червоний гвоздильник" - безперервно пиячить, майже щодня влаштовує дома скандали, б'є дружину, яка часто з двома маленькими дітьми вимушена ховатися від цього хулігана. Він з ножем в руках кидається на дружину, загрожуючи їй і тим, хто захищає її.
Мешканці вулиці Котовського (сім'я проживає по цій вулиці, в будинку № 22, кв. 1) знають, що цей п'яниця вже тривалий час знущається з дружини і дітей. 7 січня з ножем в руках біля трамвайної зупинки на Транспортній площі він знову ганявся за дружиною, але їй вдалося втекти. Часто Бутилін заходить у магазин і тут влаштовує дебоші.
Якось я подзвонив по телефону в артіль "Червоний гвоздильник", вимагаючи, щоб правління її втрутилося в життя годинникового майстра. Однак там не звернули на це уваги. Керівники артілі знають, що Бутилін працює коли хоче і як хоче, ніхто його роботу не контролює.
Бутиліну 25 років. Одружився він всього п'ять років тому. Просто дивно, звідки у цієї молодої людини стільки гнилого, огидного в поведінці. Очевидно, батьки його не дуже піклувалися про те, кого вирощують. До речі, і зараз батько Бутиліна замість того, щоб стати на захист невістки і онуків, потурає синові-п'ниці. Під час дебошів, які той влаштовує в батьківській квартирі, Василь Бутилін, замість того, щоб зупинити хулігана, заявляє:
- Виводь її на вулицю і там бий, у моїй квартирі цього не роби.
Цього далі терпіти не можна. Ми вимагаємо приборкати хулігана Бутиліна, стати на захист його дружини і дітей!
І.Скороходов, завідуючий магазином № 9 міськпромторгу.
"Дзержинець" 30.01.1956.
В спортзале Днепропетровского института повышения квалификации учителей прошел юбилейный ХХ открытый чемпионат области по зимнему спортивному туризму, в котором свои навыки показывали 150 спортсменов из 17 команд. Соревнования проводились в двух основных категориях: "Горные препятствия" и "Спасательно-технические приемы". В обеих категориях по результатам четвертого класса лучшей стала днепродзержинская команда "Днепр". Она же была первой и в общекомандном зачете. Все члены команды "Днепр" - кандидаты в мастера спорта, чемпионы (2013 г.) и многократные призеры чемпионатов Украины по спортивному горному туризму. Являются участниками спортивных походов по Кавказу, Хибинам, Уралу, Крыму, Карпатам, Фанским горам. Ребята самоорганизовались в 2008 году и занимаются в своё удовольствие.
СОСТАВ КОМАНДЫ "ДНЕПР"
Скороходова Юлия (капитан)
Скороходов Валерий
Скороходов Евгений
Малый Александр
В.Куленко
Живу я на робітничому селищі азотно-тукового заводу. Приходять до мене приятелі і кажуть:
- Поїдемо у центр міста, сфотографуємось.
Так і зробили. Тільки зійшли з трамваю, коли ось фотографія біля міського ринку. Читаємо вивіску: "Фотографія № 6 артілі "Фототруд". Подивились на фотовітрину і вирішили, що тут фотографи працюють якісно. Сфотографувались. Мій приятель пізніше каже:
- Сфотографуємось ще раз на всякий випадок. Якщо у першого погана якість роботи, то у другого фотографа буде кращою. Пішли ми фотографуватись у філію фотографії № 6.
Через чотири дні перше замовлення було готове. Фотокартки вийшли у першого фотографа неякісними, але я був змушений їх взяти бо приятель виїздив з міста. В цей же день навідався до другого фотографа тов. Сігіченка, в надії, що, можливо, тут працюють краще.
- Не готові, - пояснив тов.Сігіченко. - Приходьте після першого грудня...
Прийшов я 3 грудня - не готові. Навідався через п'ять днів - готові, але не впізнав ні себе. ні приятелів.
- Відмовляюся від таких карток, - заявив я.
15 грудня мене перефотографували, і сказали, щоб приїхав через п'ять днів. Так і зробив.
- Не готові, приїжджайте через 2-3 дні.
Коротше кажучи, нарешті одержав фотокартку у філії фотографії № 6 артілі "Фототруд", але дуже неякісні. Фотографи-бракороби добре почувають себе в цій артілі.
М.Байда, робітник.
"Дзержинець" 30.01.1951.
Свое четырехлетие отметил Днепродзержинский клуб интеллектуального кино. Традиционно его завсегдатаи проводят заседания в последний четверг каждого месяца в юношеском отделе библиотеки им.Т.Шевченко. В этот раз, кроме свечей, при которых проходит просмотр фильмов, зал был украшен красными воздушными шариками. "Мы начинали именно с фильма-короткометражки под названием "Красный шар", - объяснила новичкам клуба гостеприимная хозяйка и руководитель клуба Наталья Бохан. - Красный шар - это наш символ. Символ свободы, независимости, любви, бесстрашия выделиться из серой массы".
Перед демонстрацией фильма, название которого как всегда не раскрывала до последнего момента Н.Бохан, с приветствием выступила директор городской центральной библиотеки им.Т.Шевченко Татьяна Герасюта. "Четырехлетний юбилей говорит о том, как быстро летит время, - отметила Т.Герасюта. - Это время было таким насыщенным, ярким, красивым, интеллигентным, что в условиях Днепродзержинска не обо всем скажешь. Мы уже обговаривали с Наташей, что в 2015 году клуб приобретет новое дыхание, новые черты, он возможно перерастет в нечто другое, у него возможно появится другой вожак. Потому что у нас есть довольно амбициозные планы открыть параллельно еще один клуб связаный с литературой. Хотим открыть два иностранных клуба, англо- и франкоязычные. Есть задумки открыть курсы украинского языка. Думаю, что года хватит для реализации этих идей. А сегодня хочу поздравить всех вас. Не было бы вас, не было бы клуба". В заключение, Татьяна Ивановна подарила клубу символ 2015 года, фигурку Синей Овечки, а также большой блокнот, где можно будет оставлять свои пожелания, воспоминания. "Как хорошо, что есть люди с которыми хочется встречаться" - такую запись сделала первой Т.Герасюта.
В день четырехлетия Наталья Бохана презентовала показ фильма новозеландского кинорежиссера Винсента Ворда "Куда приводят мечты".
"Выбирая фильм для показа сегодня я хотела, чтобы в нем был клубок всех эмоций, которые мы переживали во время просмотров абсолютно всех кинолент за эти четыре года", - объяснила свою позицию выбора Наталья.
Философская сказка, фантастическая мелодрама Винсента Уорда заставляет задуматься над жизнью, и над тем, что есть после жизни. После смерти двух своих детей Крис попадает в аварию, а Энни, не сумев пережить столь большую потерю, заканчивает жизнь самоубийством. Картина о том, как люди пытаются сохранить свои отношения, несмотря на все превратности судьбы, о том, как они борются друг за друга, и о том, как настоящая любовь ломает все преграды. Фильм построен на трех вещах — это рай, ад и любовь. Даже из ада есть выход и спасением явилась любовь. Души людей, которые любят, никогда не теряют связи, даже после смерти можно почувствовать друг друга. И в этом, безусловно, заслуга двух замечательных актеров — Робина Уильямса и Аннабеллы Шиорры. Возможно, рай и ад мы творим сами, и неважно, в какой жизни — до или после смерти. Все зависит от нас самих.
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ, ЧТО...
* Фильм снят по мотивам романа Ричарда Мэтисона «Куда приводят мечты».
* Традиционный перевод названия этого фильма на русский язык игнорирует то обстоятельство, что фраза «What dreams may come» — это цитата из знаменитого монолога Гамлета «Быть или не быть...»; более правильным и соответствующим смыслу фильма переводом его названия было бы использование этой фразы в переводе Бориса Пастернака — «Какие сны в том смертном сне приснятся...» (или следующей за ней фразы «Когда покров земного чувства снят»).
* Изначально музыку к этому фильму писал Эннио Морриконе. Однако после тест-просмотров его композиции были удалены из картины. Ни режиссер, ни продюсеры не дали никаких внятных объяснений по этому поводу. В конечном счете в саундтреке ленты использовались композиции Майкла Кэмена и Альфреда Шнитке.
* На роль Энни Нильсен пробовалась американская актриса Аннет Бенинг.
* Фраза «День 2Р» (день решения о разводе) соответствует английскому варианту «DD-Day» (англ. Divorce Decision — решение о разводе). Кроме того, изначально Крис называет день развода «D-Day» (Divorce Day, русск. День Д) — этим термином в американской армии обозначается день начала какой-либо операции.
*Когда Крис попадает в рай, то можно наблюдать среди летающих людей героев сказок — Питера Пена и Мэри Поппинс. Кроме того, мать режиссёра Винсента Ворда находится среди летающих людей в библиотеке.
ШТРИХ
"Я - киноман. Безумно люблю не только читать, а и смотреть фильмы, - рассказывает Наталья. - Идею создать клуб любителей интеллектуального кино никто мне не навязывал. Я с любовью взялась за это дело. А потом это переросло в увлечение и стало удовольствием. Всегда с огромным нетерпеньем жду встречи со своими друзьями и единомышленниками. Выбираю для показа фильмы по нескольким критериям. Первый - чтобы он был не растиражированным и со смыслом. Второй - чтоб он был не более двух часов, так как тяжело сидеть больше этого времени. Третий - чтоб все ушли после фильма домой счастливыми. Мне безумно хочется угодить каждому".
В.Куленко
http://vk.com/album84493189_211036389
http://kobtv.narod.ru/film/kuda-privodiat-mechti.html
28 января в Запорожье завершился командный чемпионат Украины по легкоатлетическому многоборью в помещениях.
Как сообщил тренер СК "Прометей" Виктор Сидорович Андросович, его воспитанник кандидат в мастера спорта Руслан Малогловец стал пятым среди взрослых легкоатлетов. "Руслан, набравший 5041 очко, проиграл третьему месту 52 очка и занял пятое место в семиборье. При этом он становил личные рекорды в спринте, толкании ядра и прыжках в высоту, - говорит В.Андросович. - Спортсмены так кучно вошли в первую пятерку. А Руслан, конечно, немножко шест завалил. и в прыжках в длину в двух попытках сделал заступ. Сказался тот факт, что у нас зал маленький и разбега длинного нет. Он просто не смог попасть в нужный ритм. Руслану пришлось очень тяжело. Парень нигде не участвовал после двухнедельной болезни, и, как говорится, сразу попал с корабля на бал".
Сейчас Р.Малогловец готовится к чемпионату страны, который пройдет 12-14 февраля в Сумах.
РЕЗУЛЬТАТЫ Р.МАЛОГЛОВЦА (№ 514)
Бег 60 м - 7,23 сек
Бег 60 м с/б - 8,82 сек
Бег 1000 м - 2 мин 55,53 сек
Высота - 1 м 87 см
Длина - 6 м 79 см
Шест - 4 м
Ядро - 13 м 15 см
В.Куленко
Комунарна вулиця, № 26. Тут недавно відкрився новий гуртожиток управління "Дніпродомнаремонт". Більшість жильців - колишні воїни Радянської Армії, які повернулись до праці.
Червоний куток гуртожитку став справжнім місцем культурного відпочинку. Після перегляду кінофільмів по телевізору ми активно обговорюємо їх. Цікаво проходять спільні вечори відпочинку наших робітників і дівчат з гуртожитку швейного об'єднання.
Побутова комісія гуртожитку приділяє значну увагу санітарному стану. Жильці слідкують, щоб у кожній кімнаті було чисто, затишно. Всім хочеться, щоб новий гуртожиток і далі був таким же привітним, світлим, щоб тут не вщухала культурно-масова робота.
М.Мельник, житель гуртожитку.
"Дзержинець" 29.01.1966.