Голубое озеро, или как его официально называют Елизаветовский котлован, образовалось в начале 70-х годов в ходе строительства Левобережья Днепродзержинска. Именно отсюда брали песок, чтобы поднять уровень этого района города. В результате образовался котлован, заполненный водой, площадью около 200 тысяч квадратных метров и глубиной, доходящей до 20 метров. Отсутствие связи с Днепром (а значит и отсутствие попадания грязных днепровских вод), хороший дренаж через песчаное дно делают воду озера невиданно для этого региона прозрачной. Этому способствует и молодость озера. Сорок лет для природного объекта – это даже не младенчество, а внутриутробный период. Поэтому дно озера не успело заилиться и зарасти травой. Из-за этого, а также из-за того, что водоем с трех сторон окружает великолепный сосновый лес, он и получил название Голубого озера. А если добавить, что оно расположено в непосредственной близости от жилых районов, то становится понятным, почему оно стало любимым местом отдыха простых днепродзержинцев. И не только их.
Источник: http://www.realnest.com.ua
Комітет по Ленінським преміях в галузі науки і техніки присудив ряду наукових працівників, інженерів, техніків і робітників Ленінські премії 1964 року за найвидатніші роботи.
В числі групи наукових працівників за створення і впровадження нової технології і комплексу станів для прокатування круглих періодичних профілів Ленінська премія присуджена начальникові цеху прокатки періодичних профілів заводу імені Дзержинського Никифору Андрійовичу Гричкіну.
На знімку Н.А.Гречкін.
"Дзержинець" 26.04.1964.
За видатну діяльнсть у розвитку винахідництва і впровадження винаходів у народне господарство Президія Верховної Ради Української РСР своїм Указом від 24 квітня 1962 року присвоїла почесне звання Заслуженого винахідника Української РСР:
По Дніпропетровській області
Орєшкіну Георгію Григоровичу - директорові металургійного заводу імені Ф.Е.Дзержинського.
Рудкову Андрію Костянтиновичу - начальникові цеху металургійного заводу імені Ф.Е.Дзержинського.
"Дзержинець" 26.04.1962.
На нашому коксохімічному заводі імені Орджонікідзе можна прочитати лозунги: "Перетворимо завод у квітучий сад!". Тут все робиться для того, щоб завод таки справді став садом.
За останні три роки на його території посаджено 2.845 декоративних і 238 фруктових дерев, 13.600 чагарників. Є тут і 30 кущів винограду, який уже плодоносить, 40 кущів кримської рози. Частина фруктових дерев вже два роки дає плоди, бо пересадили їх сюди великими.
Цієї весни збільшується зелене вбрання заводу. Вже посаджено 50 яблунь, чимало декоративних дерев, садовлять 3.000 чагарників, підготовляються клумби.
В озелененні заводу беруть участь всі трудящі. Особливо багато зробили колективи коксового і механічного цехів. Робітники, інженери і службовці уважно доглядають за деревами, любовно вирощують їх. Участь всього колективу забезпечує те, що завод стає садом. В таких умовах приємніше і працювати.
Значна робота проводиться і по озелененню житлових заводських будинків.
І.Краєв, редактор заводської стінної газети "За кокс і хімію".
"Дзержинець" 25.04.1954.
Найсильніші бігуни міста на дистанції 400 і 800 метрів вихованки легкоатлетичної школи добровільного спортивного товариства "Металург". Зліва направо: Валентина Рижай, Галина Уманська і Лідія Завгородня розучують високий старт.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 25.04.1951.
13 травня проводиться традиційна естафета легкоатлетів на перехідний приз газети "Дзержинець".
Як відомо, ця естафета проводиться двічі на рік: весною і восени. У жовтні минулого року перехідних приз завоювали чоловіча команда добровільного спортивного товариства "Металург" і жіноча команда педагогічного училища.
Маршрут естафети становить 3650 метрів і розбивається на 10 етапів різних дистанцій для чоловіків і 12 для жінок. Для чоловіків встановлено дистанції 100, 150, 200, 300, 400, 800 і 1000 метрів, для жінок 100, 200, 300, 400, 500, і 600 метрів. Маршрут естафети: площа Леніна - проспект Пеліна - Спортивна вулиця - вулиця Сировця - бульвар Заварихіна - проспект Пеліна.
Для включення до складу учасників естафети спортивні товариства повинні подати до міського комітету в справах фізкультури і спорту списки команд (чоловіча команда 10 чоловік, жіноча - 12). До участі в естафеті допускаються фізкультурники не молодше 16 років, що пройшли медичний огляд і спеціальне тренування.
"Дзержинець" 25.04.1951.
Кілька днів на стадіоні "Металург" проходив розиграш на кубок міста з волейбола, в якому брали участь 11 чоловічих і 5 жіночих команд.
Серед чоловічих колективів переможцем вийшла команда "Металург" заводу ім. Дзержинського, яка у фіналі виграла у команди металургійного технікуму з рахунком 3:0.
Гостра боротьба точилася в жіночому фіналі, де зустрілись команди "Металург" та "Іскра" педагогічного училища. Молоді волейболістки педагогічного училища виграли дві партії, але були змушені віддати першість волейболісткам Дзержинки, які виграли матч з рахунком 3:2.
Переможцям - чоловічій і жіночій командам "Металурга" - вручено кубок і диплом першого ступеня. Команди металургійного технікуму і педагогічного училища нагороджені дипломами.
Волейбольні команди "Металург" і металургійного технікуму відстоюватимуть спортивну честь нашого міста в розиграші кубка області, який відбудеться 27-29 квітня на стадіоні заводу ім. Дзержинського.
Треба відмітити, що без всяких підстав не виставили своїх команд для участі в змаганнях спортивні товариства "Будівельник", "Хімік", "Енергія".
Викликає здивування, чому міський комітет у справах фізкультури і спорту не подбав про гласність проваджуванного розиграшу кубка міста з волейбола?
В.Зікранець, член спортивного товариства "Металург".
"Дзержинець" 26.04.1951.
У будинку № 33 по вулиці Бойка відкрито новий шаховий клуб.
Приміщення клубу зі смаком оформлено. Тут є все необхідне для тренувань, проведення змагань. Хороший подарунок піднесли працівники міськжитлоуправління любителям шахів.
А.Лепський, позаштатний кореспондент "Дзержинця".
"Дзержинець" 26.04.1981.
Віра Кальницька прийшла в магазин "Екстра" міськхарчторгу практиканткою з торгово-кулінарного училища. Не знала вона, що буде тут і працювати.
Пройшло вже більше року, як Віра стала за прилавок молочного відділу магазину. Покупці тепло відзиваються про її вправність в роботі, високу культуру обслуговування.
На лацкані робочого халата ударниці комуністичної праці В.Кальницької прикріплена емблема учасника 100-денної ленінської трудової вахти. Молода працівниця відзначила ювілей сумлінною працею.
На знімку: В.Кальницька на робочому місці.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 25.04.1970.
