10 грудня в Кам`янській ДЮСШ № 1 пройшов VII Всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби пам'яті тренера-викладача ДЮСШ № 3 Леоніда Яковича Сотника.
Під звуки маршу в залі вишикувалися борці, які представляли команди міст Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей. Юних спортсменів привітали почесні гості турніру. У їх числі були начальник управління молоді та спорту Кам'янської міськради Едуард Коряк, дружина Л.Я.Сотника Валентина Леонідівна Сотник, заступник голови профспілкового комітету "Металургів" Євген Санін, директор ДЮСШ № 3 Микола Маймур, головна спеціаластка центру "Спорт для всіх" Світлана Швець, ветерани греко-римської боротьби Олексій Бурма і Ігор Павленко.
Після виконання національного гімну України турнір був оголошений відкритим.
Хвилиною мовчання присутні в залі вшанували пам'ять тренера Леоніда Яковича Сотника.
Едуард Коряк привітав юних спортсменів з відкриттям турніру та побажав успіхів в їх подальшій кар'єрі. "Мені дуже приємно, що в нашому місті проводиться вже сьомий турнір пам`яті тренера з великої літери, який виховав чимало майстрів боротьби. Успіху вам, сил, здоровя, енергії, і нехай цей день пройде під гаслом дня греко-римської боротьби в Камянському", - сказав Е.Коряк.
Одним з організаторів турніру є дружина відомого тренера Валентина Леонідівна Сотник. Для якої зустріч з друзями і учнями її чоловіка є дорогою пам'яттю. "Шановні учасники турніру, я щиро вітаю вас у цьом залі. Бажаю здоровя, успіхів, гарного настрою. А організаторам турніру, вихованцям Леоніда Яковича дякую за те, що вже скільки років ви його пам`ятаєте і продовжуєте традиції", - сказала Валентина Сотник.
Як повідомив головний суддя турніру Юрій Нікітенко, на килимі свою майстерність показували 139 борців з 14 команд вікової категорії 2003/2010 років народження. До нас в гості приїхали спортсмени з Баштанки, Васильківки, Верхньодніпровська, Дніпра, Запоріжжя, Знам`янки, Кривого Рогу, Новомосковська, Покровська. "Греко-римляни" Кам'янського виступали в команді, складеній з представників ДЮСШ № 1 і № 3.
За регламентом змагань кожен борець повинен був провести сутичку, що складається з двох періодів по півтори хвилини кожен. Для деяких вистачало і одного періоду, щоб довести свою перевагу. Змагання тривали майже весь світловий день.
Одним з найбільш іменитих борців на турнірі був Іван Стефанський, вихованець тренера Юрія Никитенка. Юнак вже вигравав чимало престижних турнірів (переможець юнацького чемпіонату України, призер чемпіонту України серед кадетів), представляв Кам'янське на Європейській арені. Старожил даного турніру родом з Карнаухівки, овіту здобув в Кам'янському інтернаті № 2. Боротьбою почав займатися в 2014 році в ДЮСШ № 3. На даний момент навчається в спортивному фаховому коледжі в Дніпрі.
Цікаво було спостерігати матчову зустріч, в якій боролися кам`янчанка Єва Станкевич і Мія Рєпіна з Васильківки. Беззаперечну перемогу отримала Мія.
По закінченню турніру спортсмени всіх команд отримали пакети з яблуками від Олександра Пахно. А призери були нагороджені подарунками, медалями, грамотами та кубками, які встановили спонсори - МТС "Бетон" (сумки спортивні, пляшки для води, шашки з зображенням Сотника), хлібзавод № 1 (торти), профспілка "Металургів" (рушники), "Спорт для всіх", управління молоді та спорту Кам'янської міськради. Всі учні Л.Я.Сотника внесли свою долю коштів в проведення змагань.
Зп підсумками турніру на рахунку наших земляків 18 нагород (2+5+11).
ПРИЗЕРИ-КАМ`ЯНЧАНИ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
44 кг - Щербина Ілля (2010/2011 р.н.) - ДЮСШ № 1
85 кг - Винник Ярослав (2008/2009) - ДЮСШ № 1
ДРУГЕ МІСЦЕ
56 кг - Худенко Михайло (2010/2011) - ДЮСШ № 3
59 кг - Шандиба Назар (2008/2009) - ДЮСШ № 3
68 кг - Садовий Іван (2006/2007) - ДЮСШ № 3
80 кг - Бринюк Іван (2008/2009) - ДЮСШ № 3
85 кг - Івченко Ігор (2008/2009) - ДЮСШ № 3
ТРЕТЄ МІСЦЕ
48 кг - Бжитський Микола (2010/2011) - ДЮСШ № 3
50 кг - Януш Артем (2010/2011) - ДЮСШ № 3
53 кг - Германович Тимур (2008/2009) - ДЮСШ № 3
55 кг - Стефанський Іван (2003/2004) - ДЮСШ № 3
56 кг - Борисов Лука (2010/2011) - ДЮСШ № 1
56 кг - Гнатенко Макар (2010/2011) - ДЮСШ № 1
59 кг - Бихов Ярослав (2008/2009) - ДЮСШ № 3
68 кг - Лобода Євген (2006/2007) - ДЮСШ № 3
68 кг - Єдигорян Давид (2008/2009) - ДЮСШ № 3
68 кг - Кривко Микита (2008/2009) - ДЮСШ № 1
85 кг - Гречин Богдан (2008/2009) - ДЮСШ № 3
В Кам`янському на стадіоні ДЮФШ "Надія" 10 грудня відбувся матч Кубку пам`яті М.Білого. Місцевий "Дзержинець" приймав команду МДЮСШ U16 з Дніпра.
Не встигла стрілка секундоміра закінчити біг другого кола, як суддя Денис Рєзніков показав на центр поля. Швидка атака кам`янчан завершилась голом Кузьменка. А через чотири хвилини господарі поля прорвалися правим флангом, Проценко з кута штрафного майданчика пробив низом і вцілив в ліву стійку воріт, і сам на добиванні збільшив рахунок. Гості явно побоювалися команду "Дзержинець". Про це відкрито прокоментував комусь з свої товаришів тренер дніпрян. А "Дзержинець" маючи солідну територіальну перевагу проводив одну за другою небезпечні атаки.
Ще один дальній удар завершився взяттям воріт МДЮСШ. Голкіпер відбив мяч, але не встиг зреагувати на повторний удар у виконанні Хуторнюка. Так на 16 хвилині рахунок став 3:0. "Дзержинці" перегравали команду з обласного центру в першу чергу із-за швидких переміщень гравців на полі та точних передач. Не забарився побувати в сітці воріт і четвертий м`яч, який влетів через чотири хвилини. В штрафному майданчику Яланбаєв і Проценко розіграли двохходівку, і останній прицільно збив павутину в правому верхньому куті воріт. Той же Проценко накрутивши двох захисників забив п`ятий гол. І тільки за декілька хвилин до перерви дніпряни вперше послали м`яч в сторону ворід "Дзержинця", але спортивний снаряд пролетів значно вище перекладини. "Розірвали як Тузик ганчірку", сказав хтось з вболівальників в сторону гравців МДЮСШ, які йшли в роздягальню, після свистка судді, що сповістив про перерву.
Після відпочинку гості активно пішли вперед і двічі на протязі перших трьох хвилин забили голи. Відзначилися Бондаренко і Симоненко. Рахунок став 2:5. Мабуть "накрутка" тренера пішла їм на користь. А ось наші гравці розслабились, подумавши, що діло зроблено і перемога вже в кармані. Довелося вже нашому тренеру гучними настановами струхнути сонливість гравців. І вже Яланбаєв майже з під правої стійки в єдиноборстві з голкіпером гостей забиває шостий гол. Гра стала швидшою, що було лише на користь нашим гравцям. А останній цвях в домовину команди з Дніпра став шедевром. Проценко пройшовши з центру поля, обіграв трьох захисників і голкіпера та послав м`яч під перекладину.
Отже, вигравши з хокейним рахунком 7:2, команда "Дзержинець" в Кубку пам`яті М.Білого вже має в своєму активі дві перемоги (першу вони здобули 5 грудня, перегравши в гостях 1:0 команду "Лоцман").
Вчора, 9 грудня, в аудиторії ДЮСШ № 2 відбулося перше засідання переоформленої громадської організації "Федерація волейболу міста Кам'янського", керівником якої вже є Тетяна Борис.
На запрошення Федерації в роботі прийняв участь начальник управління молоді і спорту Кам'янської міської ради Едуард Коряк.
На засіданні були розглянуті питання, повязані з їх виконанням в наступному 2022 році. Насамперед, це складання річного календаря різних заходів. Члени федерації внесли пропозиції по проведенню змагань за віковими категоріями. Обговорили також проблеми та шляхи їх вирішення з локаціями проведення волейбольних турнірів.
ФОТОАЛЬБОМ https://www.facebook.com/photo/?fbid=2112691702223095&set=a.2112692398889692
У Києві 7 грудня завершився головний сеньйорський турнір року – фінал сеньйорської ліги України.
Протягом року 185 гравців у віці 40 років та старших взяли участь у восьми рейтингових турнірах у Харкові, Києві, Вінниці, Хмельницькому, Львові, Одесі, Нікополі та Рівному. За підсумками цих турнірів 32 найсильніші гравці взяли участь у фіналі із призовим фондом 100 000 гривень.
На першому етапі всіх учасників було розподілено по восьми групах, у яких провели кругові турніри. Московська піраміда зустрічі до 4-х перемог. І одразу стало зрозуміло, що турнір буде дуже завзятим та абсолютно непередбачуваним.
Два майбутні фіналісти турніру львів'янин Тарас Фуканчик та Владислав Скляров із Каменського опинилися в одній групі.
А вже з 1/8 фіналу драматизм того, що відбувається, почав зашкалювати. Лідер рейтингу, переможець турнірів у Хмельницькому та Нікополі Тарас Тягній та у плей-офф отримав перший номер посіву, віддавши суперникам у трьох матчах у групі лише одну партію. Але надії Тараса на перемогу у турнірі вже у першому колі плей-офф розбив Володимир Квасюк. 52-річний вінничанин провів блискучий матч, виграв 4:1, після чого влаштував неймовірно емоційний перфоманс. Так радіти перемозі, як це зробив Квасюк, не виходило навіть у Юрія Пащинського у найкращі роки. Окрім виходу до чвертьфіналу, обігравши лідера команди Дніпропетровської області, Володимир забезпечив своїй збірній Вінниці командний кубок.
Насилу вийшовши до 1/8 фіналу, Сергій Петраш не зумів пройти далі, поступившись 2:4 майбутньому переможцю турніру Владлену Склярову. Олександр Савицький розгромив одного з головних фаворитів миколаївця Юрія Світковського – 4:0!
А вже у чвертьфіналі відбувся найкращий матч турніру – і за якістю гри, і з драматизму. У ньому зійшлися Олег Мачтаков та Дмитро Микитко. Одесит Мачтаков, найтитулованіший гравець Ліги, до певного часу впевнено вигравав, довівши рахунок до 4:1. А ось потім гравець із Краматорська почав "камбечити". І довів справу до контри. В якій повів 7:4 (!). А потім не забив сім (!) матчболів. Але якимось дивом Мачтаков вирвав перемогу в останній кулі.
Володимир Квасюк, віддавши напередодні всі фізичні сили та всі можливі емоції, не знайшов у собі ні того, ні іншого, щоби боротися зі Скляровим – 1:5. Тарас Фуканчик обіграв 5:3 Олександра Савицького, якому не вдалося показати таку саму якість гри, як напередодні зі Світковським. Денис Білоненко з Кременчука у шестигодинному матчі переміг Олександра Жаркова з Білої Церкви з рахунком 5:3 та вийшов у свій перший півфінал у сезоні, та одразу ж у головному турнірі.
Півфінали. Олег Мачтаков грає із Владиславом Скляровим. У лютому у Харкові на першому рейтинговому турі ці гравці вже зустрічалися у фіналі. Тоді з рахунком 5:4 переміг Мачтаков. Цього разу Склярову вдався реванш – 5:3. А ще в одному шестигодинному матчі Тарас Фуканчик переміг 5:2 Дениса Білоненка.
Два 45-річні гравці з Кам'янського та Львова зійшлися у вирішальному матчі першого сезону сеньйорської ліги України. Після неймовірних подій перших трьох днів від фіналу чекали на щось дуже незвичайне. Але вийшло все досить спокійно та передбачувано. Фаворит матчу, яким вважався Владлен Скляров, впевнено довів свою перевагу. Владлен, що віддає перевагу неспішній позиційній грі, нав'язав вигідний для себе хід подій вибуховому та атакуючому Тарасу. Вже на велику перерву (грали у дві сесії до шести перемог) все стало ясно – 5:0. Фуканчик, проте, продовжив боротьбу, витягнув в останній кулі шосту партію, яка тривала понад годину, але сьома партія стала останньою і в матчі, і в турнірі, і в сезоні.
6:1 – Владлен Скляров стає першим переможцем сеньйорської ліги України. Наступного року обов'язково буде продовження!
Вихованець Кам'янської тенісної школи СК "Прометей" Ілля Марченко (№ 163 ATP) розповів https://ua.tribuna.com/tennis/1104119710-ilya-marchenko-pri-xoroshem-stechenii-obstoyatelstv-mogu-sopernichat-s.html#news-main про складнощі потрапляння до топ-100 рейтингу ATP.
"Коли я вперше увійшов до топ-100, мені було 23 роки. Я був там одним із наймолодших спортсменів.
У мене все було складно. Я десь 11 років повертаюсь після травми. Я увійшов до топ-100, травмувався, випав за 500. Потім знову увійшов, травмувався, випав.
Чого в мене тільки не було – коліна, плече, спина трішки, пару гриж є – повний букет.
Спочатку я хочу в сотку повернутися, потім у топ-50. Потім, якщо вдасться, перевершити мій найкращий результат – 49 місце. Якщо вийде краще, то буде чудово. Але в мене все залежить від того, як травми будуть.
У тенісі все залежить від м'ячів, від покриття. Думаю, за хорошого збігу обставин я можу змагатися з багатьма гравцями навіть із топ-10. Виграти – це вже інше питання, звісно.
Наразі дуже підрівнявся теніс. У рейтингу від 100 до 400 всі рівні, там вже деталі вирішують.
Так як я весь час травмований, я не знаю, скільки ще гратиму. Це не від мене залежить, на жаль. Я не знаю, чого зможу досягти і як мені дозволить моє тіло зіграти навіть наступного сезону", – сказав Марченко.