фото 20.1215 01911

Тепер є повноцінний доступ до архіву української преси часів СРСР. Дуже цікавими видаються архіви газет, які видавались під час німецько-фашистської окупації. Веб сайт http://libraria.ua  є демонстраційною версією системи он-лайн презентації цифрового повнотекстового архіву періодики. Наразі ресурс містить 291 назв, 29959 чисел, 199145 сторінок української періодики за 1917–1998 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку на українській, івриті, Їдиш, кримсько-татарській, німецькій, польській та російській мовах. 

А

Азовский вестник 1942–1943
Б
Бережанські вісті 1941–1942
Бориспільські вісті 1943
Бюлетень Валківської районової управи 1941–1942
Бобринецький голос 1942–1943
Буг 1943
Бюлетень Костянтиноградського округового та міського управління 1942
В
Васильківські вісті 1942–1943
Відродження (Тараща) 1941–1942
Вісті з фронту 1943
Верхнєдніпровська газета 1942–1943
Вільна Україна (Дніпропетровськ) 1941
Вісті Лохвиччини 1942–1943
Вечірній листок 1942
Вільна Україна (Тетіїв) 1941
Вісті Остерщини 1942–1943
Визволена Україна 1942–1943
Вільне слово 1941–1942
Вісті Прилуччини 1942–1943
Визволення 1942–1943
Вінницькі вісті 1941–1943
Волинь 1941–1944
Відбудова 1942–1943
Вірним шляхом 1942–1944
Вольное Приазовье 1942
Відродження (Калинівка) 1942
Вісник часопису Українське Полісся 1942
Воля 1941
Відродження (Миргород) 1941–1942
Вісті 1943–1944
Воля народа 1944–1945
Відродження (Ромни) 1941–1943
Вісті для українських селян 1942–1943
Воля Покуття 1941–1944
Г
Гадяцька газета 1942–1943
Голос Крыма 1941–1944
Голос правды 1943–1944
Гайсинська газета 1943
Голос Новгород-Сіверщини 1942
Голос Ростова 1942–1943
Голос 1939–1945
Голос освобожденной Северщины 1942–1943
Голос Сарненщини 1941–1943
Голос Волині 1941–1943
Голос Охтирщини 1942–1943
Голос Таврии 1943
Голос Дніпра 1941–1943
Голос Підкарпаття 1942–1944
Голос. Українські вісті 1945
Голос Донбасса 1943
Голос Полтавщини 1941–1943
Горохівські вісті 1943
Д
Дзвін (Біла Церква) 1941–1942
Дніпрова хвиля 1941–1943
Донецька газета 1941–1943
Дзвін (Кривий Ріг) 1941–1943
Дніпропетровська газета 1941–1943
Донецькі новини 1943
Дзвін волі 1942–1943
До Перемоги 1943–1944
Дрогобицьке слово 1942
Діло 1917–1939
Донецкий вестник 1941–1943
Дунаєвецькі вісті 1941–1944
Ж
Життя 1941–1942
Життя Зіньківщини 1942
Жовківські вісті 1941–1942
З
За вільну Україну 1941–1942
За українську державу 1944–1945
Звягельське слово 1942–1943
За волю і права 1944
За Україну 1945
Земледелец Тавриды 1943
За краще життя 1942
Записки наукового товариства імені Шевченка 1925
Земля 1944–1945
За мир и свободу 1944
Заря 1943–1944
Золотоніські вісті 1942–1943
За родину против Сталина 1943
Зборівські вісті 1941–1942
Золочівське слово 1942–1943
За самостійну Україну 1943
Звільнена Україна 1941
И
Иллюстрированный боевой путь 1943
Информационный листок добровольческих частей 1944
І
Іванківські вісті 1942–1943
К
Казак 1943–1944
Кам'янські вісті 1941–1943
Краківські вісті 1942
Казачий вестник 1941–1945
Коростишівські вісті 1942–1943
Кремянецький вісник 1941–1944
Казачий клинок 1943–1944
Костопільські вісті 1941–1943
Критика 1998
Казачья лава 1944
Костянтинівські вісті 1942
Кубань 1942–1943
Калинівські вісті 1942–1943
Костянтиноградські нові вісті 1942–1943
Л
Литературна нед?ля 1941
Літературна газета 1942
Лубенський вісник 1942–1943
Літаври 1941
Лозівські вісті 1943
Львівські вісті 1941–1944
Література і мистецтво 1941
Лохвицьке слово 1942
Лятичівські (Лєтишівські) вісті 1943
М
Маріупольська газета 1941–1943
Миргородські вісті 1942–1943
Молва 1942–1944
Мелітопольський край 1942–1943
Мозырские известия 1943
Молния 1943
Н
На посту 1943–1944
Нова доба (Бердичів) 1941–1943
Нове життя (Первомайськ) 1942–1943
На страже родины 1944
Нова доба (Берлін) 1941–1944
Нове життя (Пологи) 1942–1943
Набат 1943–1944
Нова Україна (Вінниця) 1944
Нове життя (Старокостянтинів) 1941–1943
Народный голос 1944–1945
Нова Україна (Полтава) 1943
Нове Запоріжжя 1941–1943
Націоналіст. Часопис українознавства 1941
Нова Україна (Харків) 1942–1943
Нове мистецтво 1926–1927
Націоналіст. Часопис українського юнацтва 1942–1943
Нова Шепетівщина 1942–1943
Нове українське слово 1941–1943
Наш путь 1944
Новая жизнь (Берлін) 1941
Новий час (Вознесенськ) 1942–1943
Наш путь (Херсон) 1943
Новая жизнь (Рикове) 1943
Новий час (Куп'янськ) 1942–1943
Наш фронт 1943
Новая жизнь (Старий Оскол) 1942–1943
Новий час (Петриківка) 1942–1943
Наше слово 1942–1944
Новая жизнь (Чистякове) 1943
Новий час (Шостка) 1942–1943
Наші вісті 1941–1943
Новая мысль 1943–1944
Новий шлях 1942
Наші дні 1943
Новая правда 1942
Нові дні 1942–1943
Нед?ля 1941–1944
Нове життя (Ворошиловград) 1942–1943
Новогеоргіївські вісті 1943
Никопольский листок 1944
Нове життя (Каховка) 1943
Новое время 1942
Ніжинські вісті 1942–1943
Нове життя (Козятин) 1941–1942
Новый путь 1942
О
Оборона України 1943
Олександрійський бюлетень 1942–1943
Останні вісті (Кролевець) 1942
Овручські вісті 1943
Олександрійські вісті 1943
Останні вісті (Переяслав) 1942
Одесса 1942–1943
Останні вісті 1941
Останні вісті (Сарни) 1943
Одесская газета 1941–1944
Останні вісті (Біла Церква) 1941
Олевські вісті 1942–1943
Останні вісті (Коломия) 1941
П
П'ятихатська газета 1943
Переяславські вісті 1942–1943
Прибугські вісті 1942
Павлоградська газета 1942–1943
Подолянин 1941–1944
Промінь 1941–1943
Павлоградська газета. Обласні вісті 1942–1943
Последние известия 1942
Пряшевщина 1945
Педагогічний інформаційний бюлетень (Полтава) 1943
Последние новости 1941–1943
Путивлянин 1942–1943
Педагогічний інформаційний бюлетень (Харків) 1942
Правда 1942–1943
Перемога 1941
Прибугские известия 1942–1943
Р
Ранок 1943
Рідне слово (Звенигородка) 1942–1943
Рогатинське слово 1941
Речь 1942–1943
Рідне слово (Київ) 1943
Россошанский вестник 1942
Рідна земля 1941–1944
Рідне слово (Лубни) 1941–1942
Ружинський вісник 1942–1943
Рідна нива (Пирятин) 1942–1943
Рідний край (Богодухів) 1942–1943
Рідна нива (Яготин) 1942
Рідний край (Карлівка) 1943
С
Самбірські вісті 1941
Свобода 1942–1943
Станіславівське слово для областей 1942–1944
Самостійна Україна 1941
Свободная земля 1942
Стрийські вісті 1941–1942
Самостійник 1943–1944
Свято радості 1941
Сумской вестник 1943
Самостійність 1941
Сніжнянський вісник 1942
Сумський вісник 1941–1943
Світанок 1942–1943
Сокалське слово 1942
Сурма 1941
Світлий промінь 1942–1944
Станіславівське слово 1942
Т
Таращанські вісті 1943
Тижневик барської округи 1942–1944
Труд 1943–1944
Теребовельські вісті 1941
Тризуб 1945
Тернопільський голос 1942–1944
Тризуб (Чортків) 1941–1942
У
Українська думка 1920
Українське слово (Станіславів) 1941–1942
Український шлях 1945
Українська правда 1942–1943
Український вісник 1941–1945
Українські (Кіровоградські) вісті 1942
Українське життя 1941–1942
Український голос (Кіровоград) 1941
Українські вісті 1941–1942
Українське полісся 1941–1944
Український голос (Луцьк) 1941–1944
Українські новини 1942–1943
Українське слово (Валки) 1943
Український голос (Миколаїв) 1941
Українські щоденні вісті 1941
Українське слово (Вовчанськ) 1942–1943
Український голос (Проскурів) 1941–1943
Уманський голос 1941–1943
Українське слово (Житомир) 1941
Український доброволець 1943–1945
Урядові Дунаєвецькі вісті 1941–1943
Українське слово (Золотоноша) 1941–1942
Український Донбас 1942–1943
Українське слово (Київ) 1941
Український кур'єр 1943
Х
Хабнівські Вісті 1942–1943
Хлеб, убежище, труд 1943
Хмільницькі вісті 1943
Харків'янин 1943
Хлібороб (Берлін) 1943–1944
Холмська земля 1943–1944
Харківські короткі зведення 1943
Хлібороб (Волноваха) 1942
Хорольські Вісті 1943
Ч
Часопис 1943
Чернігівський кур'єр 1941–1943
Черкаська думка 1941
Чортківська думка 1942–1944
Я
Як на долонi 1937–1938
А
Azat Kirim 1943
C
Chwila 1919–1939
Chwila. Wydanie wieczorne 1934–1939
D
Deutsche Bug-Zeitung 1942
Di Woch 1939
Deutsche Ukraine-Zeitung 1944
Dos Jidysche Wort 1931
G
Glos Zydowski 1930
H
Hamenahejl 1933
Hanoar 1932
I
Idysze Bine 1924
M
Miesiecznik zydowski 1930–1934
N
Nasz Glos 1931
Nasza Trybuna 1937–1938
О
Ostjudische Zeitung 1936
P
Polsko-Zydowski Tygodnik Kresow Wschodnich 1935
Przeglad judaistyczny 1922
Przelom 1924–1925
R
Rozwaga 1922–1926
S
Slowo 1935–1938
Sprawy Zydowskie 1925
T
Trybuna akademicka 1923–1926
Tygodnik zydowski 1919
W
Wolyner Tog 1933

14001592845374bc340e953 740x260

Веб сайт http://libraria.ua  є демонстраційною версією системи он-лайн презентації цифрового повнотекстового архіву періодики. Наразі ресурс містить 291 назв, 29959 чисел, 199145 сторінок української періодики за 1917–1998 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку на українській, івриті, Їдиш, кримсько-татарській, німецькій, польській та російській мовах. Дуже цікавими видаються архіви газет, які видавались під час німецько-фашистської окупації.

А

Азовский вестник 1942–1943
Б
Бережанські вісті 1941–1942
Бориспільські вісті 1943
Бюлетень Валківської районової управи 1941–1942
Бобринецький голос 1942–1943
Буг 1943
Бюлетень Костянтиноградського округового та міського управління 1942
В
Васильківські вісті 1942–1943
Відродження (Тараща) 1941–1942
Вісті з фронту 1943
Верхнєдніпровська газета 1942–1943
Вільна Україна (Дніпропетровськ) 1941
Вісті Лохвиччини 1942–1943
Вечірній листок 1942
Вільна Україна (Тетіїв) 1941
Вісті Остерщини 1942–1943
Визволена Україна 1942–1943
Вільне слово 1941–1942
Вісті Прилуччини 1942–1943
Визволення 1942–1943
Вінницькі вісті 1941–1943
Волинь 1941–1944
Відбудова 1942–1943
Вірним шляхом 1942–1944
Вольное Приазовье 1942
Відродження (Калинівка) 1942
Вісник часопису Українське Полісся 1942
Воля 1941
Відродження (Миргород) 1941–1942
Вісті 1943–1944
Воля народа 1944–1945
Відродження (Ромни) 1941–1943
Вісті для українських селян 1942–1943
Воля Покуття 1941–1944
Г
Гадяцька газета 1942–1943
Голос Крыма 1941–1944
Голос правды 1943–1944
Гайсинська газета 1943
Голос Новгород-Сіверщини 1942
Голос Ростова 1942–1943
Голос 1939–1945
Голос освобожденной Северщины 1942–1943
Голос Сарненщини 1941–1943
Голос Волині 1941–1943
Голос Охтирщини 1942–1943
Голос Таврии 1943
Голос Дніпра 1941–1943
Голос Підкарпаття 1942–1944
Голос. Українські вісті 1945
Голос Донбасса 1943
Голос Полтавщини 1941–1943
Горохівські вісті 1943
Д
Дзвін (Біла Церква) 1941–1942
Дніпрова хвиля 1941–1943
Донецька газета 1941–1943
Дзвін (Кривий Ріг) 1941–1943
Дніпропетровська газета 1941–1943
Донецькі новини 1943
Дзвін волі 1942–1943
До Перемоги 1943–1944
Дрогобицьке слово 1942
Діло 1917–1939
Донецкий вестник 1941–1943
Дунаєвецькі вісті 1941–1944
Ж
Життя 1941–1942
Життя Зіньківщини 1942
Жовківські вісті 1941–1942
З
За вільну Україну 1941–1942
За українську державу 1944–1945
Звягельське слово 1942–1943
За волю і права 1944
За Україну 1945
Земледелец Тавриды 1943
За краще життя 1942
Записки наукового товариства імені Шевченка 1925
Земля 1944–1945
За мир и свободу 1944
Заря 1943–1944
Золотоніські вісті 1942–1943
За родину против Сталина 1943
Зборівські вісті 1941–1942
Золочівське слово 1942–1943
За самостійну Україну 1943
Звільнена Україна 1941
И
Иллюстрированный боевой путь 1943
Информационный листок добровольческих частей 1944
І
Іванківські вісті 1942–1943
К
Казак 1943–1944
Кам'янські вісті 1941–1943
Краківські вісті 1942
Казачий вестник 1941–1945
Коростишівські вісті 1942–1943
Кремянецький вісник 1941–1944
Казачий клинок 1943–1944
Костопільські вісті 1941–1943
Критика 1998
Казачья лава 1944
Костянтинівські вісті 1942
Кубань 1942–1943
Калинівські вісті 1942–1943
Костянтиноградські нові вісті 1942–1943
Л
Литературна нед?ля 1941
Літературна газета 1942
Лубенський вісник 1942–1943
Літаври 1941
Лозівські вісті 1943
Львівські вісті 1941–1944
Література і мистецтво 1941
Лохвицьке слово 1942
Лятичівські (Лєтишівські) вісті 1943
М
Маріупольська газета 1941–1943
Миргородські вісті 1942–1943
Молва 1942–1944
Мелітопольський край 1942–1943
Мозырские известия 1943
Молния 1943
Н
На посту 1943–1944
Нова доба (Бердичів) 1941–1943
Нове життя (Первомайськ) 1942–1943
На страже родины 1944
Нова доба (Берлін) 1941–1944
Нове життя (Пологи) 1942–1943
Набат 1943–1944
Нова Україна (Вінниця) 1944
Нове життя (Старокостянтинів) 1941–1943
Народный голос 1944–1945
Нова Україна (Полтава) 1943
Нове Запоріжжя 1941–1943
Націоналіст. Часопис українознавства 1941
Нова Україна (Харків) 1942–1943
Нове мистецтво 1926–1927
Націоналіст. Часопис українського юнацтва 1942–1943
Нова Шепетівщина 1942–1943
Нове українське слово 1941–1943
Наш путь 1944
Новая жизнь (Берлін) 1941
Новий час (Вознесенськ) 1942–1943
Наш путь (Херсон) 1943
Новая жизнь (Рикове) 1943
Новий час (Куп'янськ) 1942–1943
Наш фронт 1943
Новая жизнь (Старий Оскол) 1942–1943
Новий час (Петриківка) 1942–1943
Наше слово 1942–1944
Новая жизнь (Чистякове) 1943
Новий час (Шостка) 1942–1943
Наші вісті 1941–1943
Новая мысль 1943–1944
Новий шлях 1942
Наші дні 1943
Новая правда 1942
Нові дні 1942–1943
Нед?ля 1941–1944
Нове життя (Ворошиловград) 1942–1943
Новогеоргіївські вісті 1943
Никопольский листок 1944
Нове життя (Каховка) 1943
Новое время 1942
Ніжинські вісті 1942–1943
Нове життя (Козятин) 1941–1942
Новый путь 1942
О
Оборона України 1943
Олександрійський бюлетень 1942–1943
Останні вісті (Кролевець) 1942
Овручські вісті 1943
Олександрійські вісті 1943
Останні вісті (Переяслав) 1942
Одесса 1942–1943
Останні вісті 1941
Останні вісті (Сарни) 1943
Одесская газета 1941–1944
Останні вісті (Біла Церква) 1941
Олевські вісті 1942–1943
Останні вісті (Коломия) 1941
П
П'ятихатська газета 1943
Переяславські вісті 1942–1943
Прибугські вісті 1942
Павлоградська газета 1942–1943
Подолянин 1941–1944
Промінь 1941–1943
Павлоградська газета. Обласні вісті 1942–1943
Последние известия 1942
Пряшевщина 1945
Педагогічний інформаційний бюлетень (Полтава) 1943
Последние новости 1941–1943
Путивлянин 1942–1943
Педагогічний інформаційний бюлетень (Харків) 1942
Правда 1942–1943
Перемога 1941
Прибугские известия 1942–1943
Р
Ранок 1943
Рідне слово (Звенигородка) 1942–1943
Рогатинське слово 1941
Речь 1942–1943
Рідне слово (Київ) 1943
Россошанский вестник 1942
Рідна земля 1941–1944
Рідне слово (Лубни) 1941–1942
Ружинський вісник 1942–1943
Рідна нива (Пирятин) 1942–1943
Рідний край (Богодухів) 1942–1943
Рідна нива (Яготин) 1942
Рідний край (Карлівка) 1943
С
Самбірські вісті 1941
Свобода 1942–1943
Станіславівське слово для областей 1942–1944
Самостійна Україна 1941
Свободная земля 1942
Стрийські вісті 1941–1942
Самостійник 1943–1944
Свято радості 1941
Сумской вестник 1943
Самостійність 1941
Сніжнянський вісник 1942
Сумський вісник 1941–1943
Світанок 1942–1943
Сокалське слово 1942
Сурма 1941
Світлий промінь 1942–1944
Станіславівське слово 1942
Т
Таращанські вісті 1943
Тижневик барської округи 1942–1944
Труд 1943–1944
Теребовельські вісті 1941
Тризуб 1945
Тернопільський голос 1942–1944
Тризуб (Чортків) 1941–1942
У
Українська думка 1920
Українське слово (Станіславів) 1941–1942
Український шлях 1945
Українська правда 1942–1943
Український вісник 1941–1945
Українські (Кіровоградські) вісті 1942
Українське життя 1941–1942
Український голос (Кіровоград) 1941
Українські вісті 1941–1942
Українське полісся 1941–1944
Український голос (Луцьк) 1941–1944
Українські новини 1942–1943
Українське слово (Валки) 1943
Український голос (Миколаїв) 1941
Українські щоденні вісті 1941
Українське слово (Вовчанськ) 1942–1943
Український голос (Проскурів) 1941–1943
Уманський голос 1941–1943
Українське слово (Житомир) 1941
Український доброволець 1943–1945
Урядові Дунаєвецькі вісті 1941–1943
Українське слово (Золотоноша) 1941–1942
Український Донбас 1942–1943
Українське слово (Київ) 1941
Український кур'єр 1943
Х
Хабнівські Вісті 1942–1943
Хлеб, убежище, труд 1943
Хмільницькі вісті 1943
Харків'янин 1943
Хлібороб (Берлін) 1943–1944
Холмська земля 1943–1944
Харківські короткі зведення 1943
Хлібороб (Волноваха) 1942
Хорольські Вісті 1943
Ч
Часопис 1943
Чернігівський кур'єр 1941–1943
Черкаська думка 1941
Чортківська думка 1942–1944
Я
Як на долонi 1937–1938
А
Azat Kirim 1943
C
Chwila 1919–1939
Chwila. Wydanie wieczorne 1934–1939
D
Deutsche Bug-Zeitung 1942
Di Woch 1939
Deutsche Ukraine-Zeitung 1944
Dos Jidysche Wort 1931
G
Glos Zydowski 1930
H
Hamenahejl 1933
Hanoar 1932
I
Idysze Bine 1924
M
Miesiecznik zydowski 1930–1934
N
Nasz Glos 1931
Nasza Trybuna 1937–1938
O
Ostjudische Zeitung 1936
P
Polsko-Zydowski Tygodnik Kresow Wschodnich 1935
Przeglad judaistyczny 1922
Przelom 1924–1925
R
Rozwaga 1922–1926
S
Slowo 1935–1938
Sprawy Zydowskie 1925
T
Trybuna akademicka 1923–1926
Tygodnik zydowski 1919
W
Wolyner Tog 1933

Майор Владимир Павлович Смирнов

На  "блошином" рынке попался на мои глаза фотоальбом с несколькими сотнями фотографий. Честно признаюсь, я не знаю кто он майор Владимир Павлович Смирнов. Но раз его фотографии продавались на нашем рынке, я подумал, что судьба этого чеовека каким-то образом связана с Днепродзержинском. И купил несколько снимков. Возможно кто-нибудь знал об этом человеке. Откликнитесь. Пишите на электронный адрес Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1958 год пляж Кайдаки

1958 год. Пляж. Кайдаки.

1958 год

1958 год

1967 год

1967 год

Смирнов1

Смирнов2

Смирнов3

Смирнов4

Смирнов5

У бюста Брежнева

У могилы Мазяра Федора Федоровича

Фото класса

Виктор КУЛЕНКО.

 

1 мая 1938 года Здание напротив театра им Леси Украинки

Переименование городов и улиц сейчас у всех на слуху. А как происходили довоенные смены названий, в результате чего мы имеем сегодняшние названия? Давайте обратимся к переименованию на примере города Днепродзержинска, задолго до этого названного Каменским. Об этом корреспондент «Зори» попросил рассказать днепродзержинского писателя и краеведа, члена городской топонимической комиссии Александра Слоневского, давно исследующего этот вопрос.

— Александр Юльевич, с чем же было связано переименование Каменского в Днепродзержинск?

— В 1936 году решением Центрального Исполнительного Комитета СССР город Каменское получил новое имя — Днепродзержинск. Полностью текст постановления звучал так: «Удовлетворить просьбу днепропетровских и украинских организаций и переименовать город Каменское Днепропетровской области УССР в город Днепродзержинск. Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин. Секретарь И. Акулов. Москва. Кремль. 1 февраля 1936 года». Никаких мотивов переименования со стороны днепропетровских и украинских организаций в постановлении не указано, как нет и названия самих этих организаций.

— Люди, знакомые с краеведением, скажут, что переименование Каменского произошло в связи с личным вкладом Дзержинского в пуск Днепровского завода в 1925 году…

— Вклад Железного Феликса в пуск Каменского завода вызывает массу возражений и является, по сути, мифотворческим. После окончания Гражданской войны Днепровский завод находился на так называемой консервации. Но в 1925 году ситуация изменилась: стране вновь понадобился металл. В результате в апреле 1925-го завод в Каменском из числа законсервированных предприятий перешёл в разряд действующих. Роль Дзержинского состояла в том, что он на посту председателя Совнархоза курировал металлургическую отрасль. Пуск этих фабрик явился следствием изменения экономической обстановки в стране, подкреплённой готовностью коллективов к работе, но не результатом особого отношения Дзержинского к металлургическому колоссу на берегах Днепра.

— Что же послужило толчком к переименованию?

— 4 января 1936 года состоялось заседание бюро Днепропетровского обкома партии, на котором присутствовали 15 членов и кандидатов бюро обкома, членов и кандидатов обкома. Пунктом №17 повестки дня стоял вопрос «О переименовании города Каменского». Докладывал первый секретарь обкома Мендель Хатаевич, в прениях выступили заместитель председателя облисполкома Броун, а также председатель облисполкома Гаврилов. Постановили: «Имея в виду, что нынешнее название города Запорожье-Каменское устарело, что в области существует отдельно город Запорожье, а также имеется ещё один Каменской район (называемый Каменским-на-Днепре), в связи с чем создаётся большая путаница с рассылкой материалов, и даже рабочие самого города Каменское зачастую не знают точного названия своего города, — войти в ЦК ВКП(б) и ЦК КП(б)У с ходатайством о переименовании города Каменского в Днепродзержинск».

— А как вы прокомментируете постановление обкома?

— Разберем аргументы. Первый. «Название города устарело». Во всём цивилизованном мире чем старше, чем древнее город, тем больше ему почёта и уважения. Но, как говаривал Владимир Маяковский, «у советских собственная гордость». Как известно, первое письменное упоминание о Каменском относится к 1750 году. Следуя логике постановления, кандидатурами, далеко опережающими Каменское в очереди на переименование, должны быть в Украине Киев, Чернигов, Переяслав. Не говоря уже о советских древнейших городах Ереване, Бухаре, Самарканде или же о Риме, Афинах или Карфагене. Этим безнадёжно устаревшим населённым пунктам просто повезло, что они находились вне юрисдикции Днепропетровского обкома партии. «В области существует отдельно город Запорожье, а также имеется ещё один Каменской район (называемый Каменским-на-Днепре), в связи с чем создаётся большая путаница с рассылкой материалов». Официальным названием города являлось Каменское, а не Запорожье-Каменское, о чём свидетельствует хотя бы текст постановления ЦИК; областной район назывался Каменским-на-Днепре, а не Каменским. И вместо того, чтобы устранять путаницу с рассылкой материалов путём усовершенствования работы бюрократического аппарата, решили лишить город Каменское его исторических корней, путём переименования в Днепродзержинск. «Рабочие самого города Каменское зачастую не знают точного названия своего города». Вот она, подоплёка переименования: рабочие не знают названия города, в котором живут! Конечно, надо менять!

— Так в чём же причина переименования?

— Подоплёкой явилась личная инициатива секретаря обкома Хатаевича, который решил не отставать от веяний времени и, по примеру других регионов, иметь у себя в области ещё один город, названный в честь большевистского вождя первой величины.

— Тогда почему же Днепродзержинск?

— Областное партийное начальство не слишком утруждало себя поисками оригинального названия для замены устаревшего. По аналогии с Днепропетровском город Каменское решили назвать Днепродзержинском. Заслуживает внимания, что на заседании бюро обкома — судьбоносного для Каменского — местную парторганизацию никто не представлял, а ведь секретарь горкома Лысов был членом обкома партии. Партийные, советские, профсоюзные органы Каменского, как и его жители, были просто поставлены перед фактом: с 1 февраля 1936 года ваш город называется Днепродзержинск.

— Как отреагировали городские власти на постановление ЦИК СССР?

— В день выхода постановления состоялось заседание бюро городского парткомитета. Был заслушан вопрос «О переименовании г. Каменское в г. Днепродзержинск». Постановили: - созвать 5 февраля объединённый пленум горкома, горсовета и горпрофсовета в театре имени Хатаевича по вопросам, связанным с переименованием города, пригласить на заседание Хатаевича и Гаврилова; - на всех предприятиях города, школах, клубах и в сельских местностях 2 и 3 февраля провести митинги в связи с переименованием города; - провести собрания секций горсовета, депутатских групп и уличных комитетов с постановкой вопроса о переименовании города; - создать комиссию для проработки всех практических вопросов, связанных с переименованием города».

— Какие ещё проводились собрания или мероприятия?

— 7 февраля 1936 года состоялось ещё одно заседание в горкоме партии. Повестка дня того пятничного собрания включала 53 вопроса (!). 46-й вопрос повестки дня звучал так: «О подготовке к десятилетию со дня смерти Дзержинского». Как видим, только тут всплывает оловянный юбилей со дня упокоения Железного Феликса. На повестку дня также вынесли вопрос «О практических задачах, связанных с переименованием города».

— Как же возник миф о переименовании города «по многочисленным просьбам трудящихся»?

— Давайте вернёмся к судьбам застрельщиков переименования Каменского в Днепродзержинск, присутствовавших 4 января 1936 года на заседании бюро Днепропетровского обкома партии. Из пятнадцати членов и кандидатов в члены бюро обкома и членов и кандидатов обкома десять человек оказались контрреволюционерами и врагами народа. Кстати говоря, первые лица вновь названного Днепродзержинска, претворяющие в жизнь решения партии и правительства по переименованию Каменского, впоследствии были также изобличены как враги народа и расстреляны. Это Семён Лысов — секретарь горкома партии, Михаил Рафаилов — секретарь заводского райкома партии, Соломон Фертман — председатель горисполкома. Именно поэтому в официальных публикациях информацию о застрельщиках переименования города предпочитали умалчивать. Поэтому и пользовались обтекаемой универсальной формулировкой: «по многочисленным просьбам трудящихся». Последующие поколения советских исследователей уже переписывали этот штамп под копирку, не задаваясь излишним вопросом: а так ли оно было на самом деле?

Источник: http://zorya.org.ua/glavnoe/kak-kamenskoe-pereimenovali-v-dneprodzerzhinsk-27878.html 

SAM 6084

В здоровом теле городской бюрократии присутствуют несколько чужеродных элементов, которые неизвестно как в него проникли. И никто не знает, то ли это атавизмы «прекрасного далека», то ли посланцы из будущего, заброшенные к нам для подготовки грядущего преобразования общества.
Они проявляют инициативу, не ожидая руководящего указания из вышестоящих кабинетов, при этом умеют работать, берут ответственность на себя и не боятся окружать себя умными и знающими людьми. Вокруг них клубится интеллектуальное облако притяжения, которое манит неравнодушных людей, мечтателей, генераторов идей, способных не только фантазировать, но и воплощать в жизнь выдвинутые концепции.

Девять лет назад в кабинете Татьяны Герасюты, директора Центральной библиотеки им. Т. Шевченко, состоялась беседа, положившая начало организации краеведческого товарищества «Каменское-Днепродзержинск». В актив будущего начинания можно было записать возрастающий интерес общества к своей истории, наличие в городе носителей уникальных знаний, свидетелей ушедших событий, а также энтузиастов-исследователей, занимающихся любимым делом по призванию, в любое время дня и ночи. Кроме того, «краеведческая ниша», по сути, пустовала - городские исторические учреждения, работающие по собственным планам и направлениям, оставляли широкий простор для неформального изучения жизни и нравов нашей малой родины. В пассив задуманного предприятия немедленно закралась пораженческая мысль: хватит ли у краеведов достойных тем для докладов? Не зачахнет ли детище после двух-трех месяцев работы?

Инкубационный период длился около двух лет. В декабре 2008 года состоялось учредительное собрание краеведческого общества, принявшего название «Каменское-Днепродзержинск» и единогласно избравшего своим предводителем Татьяну Герасюту. Ядром нового образования стали люди, исповедующие различные политические взгляды, но объединенные любовью к истории родного города: И. Подзерко, Н. Цыганок, Л. Глок, Л. Алексеевская, О. Таланкина, Ю. Пытель, Р. Занько, А. Слоневский, сотрудники краеведческого отдела центральной библиотеки.

Общество заработало сразу продуктивно и интересно, будто только и ждало своего часа. Впрочем, градус дискуссий иногда становился столь высоким, что Татьяна Ивановна, как опытный рефери, деликатно разводила задиристых экспертов местной истории по красному и желто-синему углам краеведческого ринга.

Время показало, что страхи по поводу недостатка тем и оригинальных докладов оказались сильно преувеличенными. Город Каменское-Днепродзержинск непрерывно раскрывал перед исследователями новые глубины и горизонты своей истории. И однажды выяснилось, что существует конкуренция между авторами, кто из них будет представлять доклад на очередном заседании.Татьяна Ивановна предложила проводить дополнительные встречи. Так, в июле 2015 года, когда во всех учреждениях царил мертвый сезон, краеведческое общество провело три полноценных заседания. Если обратиться к статистике, то за 7 лет и 3 месяца жизни объединения проведено 95 заседаний, в том числе 18 выездных, на которых присутствовали более четырех тысяч слушателей, презентовано 14 книг, сделано более 70 докладов и несчетное количество сообщений.

Гостями заседаний стали православные и католические священники, архитекторы, музыканты, производственники, преподаватели различных форм обучения, студенты. Но суть не в перечне именитых гостей, а в количестве и качестве исследований и докладов, которые продвигают вперед наши знания о родном городе и, соответственно, краеведческую науку.

Об этом на одном из наших заседаний говорил доцент кафедры истории Днепропетровского национального горного института, кандидат исторических наук Игорь Кочергин. Его коллеги по областной организации «Ріднокрай» - заведующая краеведческим отделением областной библиотеки Ирина Голуб и выдающийся краевед Николай Чабан - единодушно отмечали высокий уровень общества«Каменское-Днепродзержинск»: новизну работ, дискуссий, добротность изданных книг. По сути, в области можно назвать лишь две такие состоявшиеся краеведческие организации - в Днепропетровске и Днепродзержинске. Хотя, конечно, нам еще многому стоит поучиться у «старших братьев по разуму», позавидовать отношению светил академической науки Днепропетровска к проблемам краеведения вообще и работе краеведческого общества в частности.

После выхода в свет Указа президента о раскрытии архивов СБУ Татьяна Герасюта стала писать письма в областное управление Службы безопасности с просьбой дать возможность нашим краеведам работать с засекреченными доселе делами. Результаты работы превзошли все ожидания.

На ближайшую V Всеукраинскую краеведческую конференцию, которая состоится 25 марта в Национальном горном университете под эгидой Министерства образования и науки Украины, института гуманитарных проблем им. П. Тронько и ряда других солидных организаций, краеведческое общество «Каменское-Днепродзержинск» делегирует сразу трех представителей. Они обнародуют доклады по тематике конференции «Новодосліджені сторінки історії Придніпров’я та проблема увічнення імен та подій». И это станет еще одним подтверждением уровня исследовательских работ краеведческого общества, возглавляемого Татьяной Ивановной Герасютой.

В заключение, предвидя каверзный вопрос, по какому поводу поются такие дифирамбы и нет ли здесь признаков коррупции, отвечаю. В эти дни Татьяна Ивановна Герасюта отмечает замечательный юбилей. И, как поется в песне, «давайте говорить друг другу комплименты»! Тем более, абсолютно искренние, идущие от большого уважения к заслугам именинницы и ее светлой, неординарной, нетипичной личности.

Текст: Александр Слоневский по поручению членов краеведческого общества «Каменское-Днепродзержинск»

Источник http://sobitie.com.ua