Зустріч борців
У Дніпропетровську нещодавно закінчилось змагання по боротьбі. Виступали молоді борці добровільних спортивних товариств міст області. Спортивну честь Дніпродзержинська захищали 18 борців, серед яких тт. Демідов, Божко, Сафронов, Притула та інші.
Команда Дніпродзержинська зайняла друге місце в області, а борці тт. Демідов і Божко стали чемпіонами області. Обласний комітет у справах фізкультури і спорту нагородив їх грамотами і дипломами першого ступеня.
"Дзержинець" 01.07.1951.
23 червня комсомольці будівельної дільниці - слухачі гуртків і політшкіл звітували про набуті за рік знання. Цьому дню передувала велика підготовча робота.
В одній із кімнат зібралися комсомольці, які вивчали біографію Й.В.Сталіна. Пропагандист - секретар партійної організації тов. Міхелєв доклав багато зусиль, щоб дати слухачам глибокі знання. І це дало свої наслідки. Тт. Пересада, Якуб, Філіпєв та інші захоплююче розповідали про славне життя і революційну діяльність великого вождя радянського народу і всього прогресивного людства Й.В.Сталіна, розповідали про своє палке бажання вірно і чесно служити народу, як учить великий Сталін.
З великим інтересом вивчали молоді будівельники Короткий курс історії ВКП(б) в гуртку, яким керував комуніст тов. Чуприна. Комсомольці тт. Олійник, Шаповал, Савіна добре засвоїли матеріал, показали вміння пов'язувати теоретичні положення з практикою.
Підсумки навчального року показали значний ідейний зріст слухачів. Молоді бригади - слухачі гуртків тт. Пересада і Шаповал часто проводять бесіди з молоддю, мобілізують її на успішне виконання виробничих завдань. Очолювані ними молодіжні бригади виконують по дві і більше норм за зміну.
С.Чаша, секретар комсомольської організації будівельної дільниці.
"Дзержинець" 30.06.1951.
За багаторічну і бездоганну роботу в галузі медицини радянський Уряд нагородив мене орденом леніна. Цей день є найзнаменнішим у моєму житті. Немає слів, щоб висловити радісні почуття, безмежну вдячність за таку високу оцінку моєї скромної роботи. Хочеться ще з білшою енергією працюватина благо любимої Батьківщини, де так високо ціниться кожний трудівник, бути ще більш кориснішим у загальній справі будівництва комуністичного суспільства.
Тільки при радянській владі я здійснив свою мрію, став лікарем. 39 років я безперервно працюю у медичних установах, лікарнях Дніпродзержинська. І приємно відчувати, що довгі роки служіння народу відзначені такою високою урядовою нагородою. Це зобов'язує працювати з потроєним зусиллям.
Слава тому, хто завжди бачить простих радянських людей, трудівників Вітчизни - великому і любимому Сталіну!
К.Тарасов, лікар 1-ї міської лікарні.
"Дзержинець" 30.06.1951.
Михаил Карпович Дремов служил в регулярных войсках Красной Армии с 1938 года. Он нес службу на пограничной заставе в Западной Украине. По его рассказу, ночь на 22 июня 1941 года он запомнил на всю жизнь, потому что она оказалась не только самой короткой ночью 41-го года, но и всей его размеренной пограничной жизни. В три часа, на рассвете, дежурные дозоры, дневальные и все, кто находился на заставе, услышали шум самолетов, а затем взрывы бомб – это был налет фашистской авиации.
Связь заставы со штабом была прервана, и пограничники остались один на один с врагом. Они несколько раз подвергались ураганному огню артиллерии, а затем на заставу двинулись вражеские танки. Наши бойцы стояли насмерть, но соотношение сил было слишком неравным. В первый же день войны они отбили пять яростных атак противника. Десятки пограничников были убиты и ранены, погиб начальник заставы, был ранен и Михаил Дремов, но, несмотря на ранение, принял на себя командование.
Чтобы сохранить оставшимся пограничникам жизнь М.К.Дремов приказал им укрыться в развалинах и продолжать бой. Так, бойцы заставы, дождавшись подкрепления, еще в течение нескольких дней оказывали ожесточенное сопротивление врагу, а 26 июня им передан был приказ отступить.
Остатки личного состава погранзаставы были присоединены к войскам Красной Армии. Михаил Карпович Дремов был назначен командиром стрелковой роты и вместе со своим полком до определенного времени отступал на восток. Но, после того, как были одержаны первые победы под Москвой, Ельней и Орлом ситуация на фронте изменилась и подразделение М.К.Дремова в составе других передовых военных соединений Красной Армии начало наступление на врага и движение на запад – к границам бывшего СССР.
Капитан Михаил Дремов был свидетелем и участником многих военных операций на Центральном и ІІІ Украинском фронтах, участвовал в освобождении городов и сел родной Украины, с боями дошел до польской границы. Но в начале 1944 года он получил новое назначение, и был отправлен на Дальний Восток в 52-й пограничный отряд. И здесь М.К.Дремов оказался в самом центре военных событий. Уже опытный военный он принимал участие в разгроме японских милитаристов, а после окончания второй мировой войны был направлен в Эстонию, где продолжал служить вплоть до демобилизации в 1954 году. Всего же он отдал армии 16 лет собственной жизни и окончил службу в рядах Вооруженных Сил в звании подполковника.
Свою трудовую деятельность на нашем предприятии Михаил Карпович Дремов начал в 1956 году. Он 20 лет трудился аппаратчиком в катализаторном цехе ДАТЗ, а после вышел на пенсию. Но, даже уйдя на заслуженный отдых, Михаил Карпович продолжал жить, как привык, – всегда в авангарде, всегда на передовой. Он принимал активное участие в общественной жизни предприятия, был членом совета ветеранов ПАО «ДНЕПРАЗОТ» и наставником молодежи – проводил встречи со школьниками в «подшефных» школе №20 и школе-интернате №2.
За ратный подвиг в годы второй мировой войны Михаил Карпович Дремов был награжден двумя орденами Красной Звезды, Богдана Хмельницкого, Отечественной войны ІІ степени и многими медалями, в частности, «За боевые заслуги», «За Победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.», «За Победу над Японией» и другими.
И 20 лет его работы на нашем предприятии отмечены многочисленными наградами за передовой труд – благодарностями, поощрениями, премиями и почетными грамотами.
Снимок М.К.Дремов.
Источник: http://azot.dp.ua
Уже кілька років при Палаці культури заводу ім.Дзержинського працює гурток машинно-художньої вишивки. Сотні робітниць і домогосподарок закінчили тут курс навчання.
На виставках, які влаштовувались у Палаці були представлені роботи вишивальниць.
З любов'ю члени гуртка вишили шовком картини "З іменем Сталіна", "За мир і щастя дітей". Зараз члени гуртка тт. Картєва, Кравець, Петрова та інші вишивають портрети Й.В.Сталіна, В.І.Леніна, Г.М.Маленкова, Поля Робсона.
М.Бугаєва, керівник гуртка.
"Дзержинець" 30.06.1953.