Известный в городе историк, руководитель пресс-центра Совета ветеранов войны Днепродзержинска Нина Цыганок награждена дипломом областной организации Национального союза журналистов Украины.
Награда присуждена за цикл «Война глазами детей войны», плодотворную журналистскую работу, активную жизненную позицию и по случаю профессионального праздника.
«Война глазами детей войны» - это историко-краеведческая сборник, в котором подавляющее большинство - авторские воспоминания и историко-публицистические очерки Нины Александровны, а также воспоминания других «детей войны», где она является автором проекта и редактором. Сборник построена таким образом, что в ней охвачены все периоды прошлой войны: жизнь в эвакуации и в оккупированном городе, освобождение Днепродзержинска и его восстановление. Основная цель книги - передать молодому поколению, насколько страшным бедствием война является для всех, особенно для детей.
На областном конкурсе Совета ветеранов Украины книга была отмечена дипломом II степени и премией.
В настоящее время в библиотеках, школах, музеях города проведено уже 25 презентаций книги «Война глазами детей войны». Следующие презентации планируются в Криничанском районе и в библиотеке кинотеатра «Мир».
Источник http://gorod.dp.ua
Ретро-фото завжди викликають ностальгію по минулому. Яке б воно не було. На фотографіях Дніпродзержинська тих років можна побачити магазин "Алко", якого вже давно не існує. Хто ще пам`ятає де він знаходився? Або ціни на хлібо-булочні вироби, чи на бензин та дизельне топливо, які тоді для нас були захмарними (в порівнянні з минулими). Та й меморіальної дошки Федору Сировцю не стало ще тоді, коли вулиця носила його ім`я. Роки спливають. Багато чого забувається. Але фотографії залишаються.
Віктор КУЛЕНКО.
В Советском Союзе проводить забастовки разрешили в конце 80-х годов. 9 октября 1989 года был принят закон "О порядке разрешения коллективных трудовых споров", который легализовал стачку как крайнюю меру. Самое активное забастовочное движение в Днепродзержинске было на волне демократических преобразований 90-х годов. Из-за многомесячных невыплат зарплаты на крупнейших предприятиях города, рабочие выходили на митинги с плакатами и транспарантами. На площади Ленина устанавливали палатки, в которых неделями проводили голодные забастовки.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
3 червня 2000 року в рамках святкування 250-річного ювілею нашого міста відбулося відкриття пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку .
Його автор - член Національної спілки художників України, заслужений скульптор України Гарнік Ашотович Хачатрян, архітектори – Юрій Васильович Бєлобородов і Олександр Тимофійович Чегорка, член Національної спілки художників України. Наш пам’ятник став 401-м в Україні пам’ятником Т. Г. Шевченку. Всього ж Кобзареві встановлено пам`ятники в 35 країнах світу.
Над проектом пам’ятника Т. Г. Шевченку автор працював вісім років, створивши декілька його варіантів. За основу було взято найбільш вдалий у художньому відношенні ескіз. Роботи по його втіленні в матеріал розпочалися безпосередньо перед ювілеєм і були виконані в рекордно короткий строк: з 10 березня по 2 червня 2000 року. Для порівняння: термін виконання подібних монументальних пам’ятників – 8-10 місяців.
Незадовго перед відкриттям пам’ятника О. Т. Чегорка висловився так:
«Хачатрянів Кобзар буде зодягнутий у шинель, - стрімкими, різкими лініями зображений ненависний цей одяг. Як контраст між душею поета і державною муштрою, волею і неволею. Шинель розстебнута, Тарас немов виривається з неї, і дивиться на нащадків без докору – не так «прадідів великих – правнуки погані», інакше: «і мертвим, і живим, і ненародженим землякам своїм заповідає волю і щастя»
Основні етапи виготовлення пам`ятника:
створення гіпсового варіанту для відливу (в майстерні скульптора);
відливка фігури по частинах на мідноливарній дільниці фасонно-ливарного цеху ВАТ «Дніпровський металургійний завод». Відливала бригада робітників на чолі з Палієм Володимиром Дмитровичем;
зварювальні роботи здійснювалися в цеху по ремонту мартенівського обладнання (ЦРМО-3);
доопрацювання швів, шліфувальні роботи, здійснювалися у внутрішньому дворі театру, шліфування здійснювалося вручну за надзвичайно короткий термін.
На постаменті викарбувані слова «…І буде правда на землі» з вірша Т. Г. Шевченка «І тут і всюди – скрізь погано», написаного в 1860 році.
28 травня 2000 року пам’ятник було встановлено біля театру, на постійному місці, де він стояв під простирадлом до відкриття 3 червня 2000 р.
Джерело https://www.facebook.com/profile.php?id=100011286007627&fref=nf
НОВИЙ ПАЛАЦ СЕРВІСУ
У нашій країні розвитку сфери послуг приділяється велика увага, що є свідченням піклування держави про підвищення добробуту радянських людей. Яскравий тому приклад - наше орденоносне місто. У ньому 230 підприємств сфери побуту , де населенню пропонується 360 найрізноманітніших видів послуг. З кожним роком кількість цих підприємств збільшується. Ось і нещодавно на проспекті Леніна гостинно розчинив для відвідувачів двері новий Будинок побуту.
20 видів послуг можуть тут одержати дніпродзержинці: замовити і відремонтувати одяг (в тому числі трикотажний, хутряний) та взуття, полагодити годинник, пошити головні убори, сфотографуватися і т.д.
- Будівельники цього чудового палацу - трудівники будівельного тресту "Дзержинськміськбуд" (начальник Й.А.Ринсевич), підрядник організацій - будівельних управлінь "Дніпроелектромонтаж" (старший виконроб дільниці М.Г.Геращенко) і "Дніпросантехмонтаж" (начальник дільниці В.О.Куліус) та працівники Дніпродзержинської дільниці Дніпропетровського комбінату "Укрпобутреклама" (директор О.Л.Бардадим, майстер М.П.Кущ) зробили все для того, щоб відвідувачі були задоволеними, - сказав на відкритті Будинку побуту секретар міськкому партії М.К.Задоя, і директор міськпобуткомбінату М.М.Бабенко, якому будівельники передали символічний ключ від палацу, тепло подякували будівельникам за відмінну роботу, вручили їм квіти.
А результатами роботи працелюбних і вмілих рук будівельників справді не можна не захоплюватися. Вхід до Будинку побуту прикрашають "козирок" і колони, обличковані сірим полірованим мармуром. Зі смаком виконана світлозахисна алюмінієва лекоративна решітка на вікнах робить фасад будинку ще більш привабливішим. Доповнюють екстер'єр підпірні стінки, що розмістилися з правого боку будинку (на них незабаром будуть вміщені рекламні оголошення міських підприємств побуту), і декоративний басейн.
Сподобається клієнтам і просторе, світле фойє. Його стеля викладена білою акмігранною плиткою, стіни - плиткою з білого туфу. Гарний вигляд мають великі декоративні світильники (вони оздоблені деревно-стружковою плиткою, вкритою шпоном цінних порід дерев), декоративні квітник і басейн. Стіни басейну обличковані білим, сірим та рожевим мармуром, прикрашені алюмінієвою декоративною решіткою, дно викладено плитками жовтого кольору.
Доповнюють інтер'єр фойє великі, зі смаком виконані фотографії на стінах і карбувальні роботи.
Приміщення обставлено м'якими зручними меблями.
У фойє розмістилися майстерня по ремонту годинників, салон продажу напівфабрикатів, приймальні фотосалону і майстерні пошиття та ремонту взуття.
На першому поверсі знаходиться і банкетний зал на 100 місць. Будівельники і працівники Дніпродзержинської дільниці "Укрпобутреклами" оформили його так, щоб у тих хто відзначатиме якесь торжество і цьому приміщенні, був святковий і піднесений настрій.
Крім головних обертових дверей (вони виготовлені з декоративної алюмінієвої решітки, в яку майстерно вмонтовані дерев'яні, оздоблені ручною різьбою пластинки) туди ведуть ще двоє. Їх завішено дерев'яними декоративними завісами. Стіни залу і декоративну колону в центрі прикрашають чудові, виконані в народному стилі дерев'яні різьблені панно. Милують око вітражі з декоративної алюмінієвої решітки і кольорового скла, зі смаком виготовлені світильники і люстри. Ще затишнішими роблять приміщення декоративна гіпсова стіна і навісна стеля з декоративної плитки.
Банкетний зал має чудову естраду. Його обставлено зручними дерев'яними меблями.
"Ажурні" сходи (таке враження створює поєднання чорної металевої решітки і східців, викладених білими плитками) ведуть відвідувачів на другий поверх. Тут розмістилися салони індпошиву та ремонту одягу, трикотажних виробів, хутряних, головних уборів і демонстраційний зал, де модельєри знайомитимуть дніпродзержинців із новими зразками одягу, головних уборів, зачісок.
Кожен салон має чудову навісну стелю з декоративної плитки (у неї вмонтовані світильники) і обертові двері. Їх стіни "обтягнуті" спеціальною плівкою під "дерево", як і "щити" примірочних. У кожному приміщенні є гарно оформлені вітрини, де представлено зразки тканини і готових виробів.
Зручні, естетично привабливі меблі і гарний килим на паркетній підлозі завершують їх інтер'єр.
Добре враження справляє демонстраційний зал. Почуття об'ємності і водночас затишку створюють викладена акмігранною плиткою стеля і "обтягнуті" білою плівкою із шкірозамінника стінки. Ваблять зір чудові вітражі над демонстраційним "майданчиком", карбувальні роботи з міді на стінах.
...Із задоволенням називає начальник будівельного тресту "Дзержинськміськбуд" Й.А.Ринсевич прізвища людей, які відзначилися на спорудженні Будинку побуту - робітників другої дільниці тресту (начальник П.Т.Оскаленко): членів комплексної бригади ударників комуністичної праці В.М.Павличева), бригад мулярів, очолюваних М.В.Мельником і С.П.Янюком, монтажників (бригадир Є.С.Ванєєв), арматурників (бригадир Ф.Ф.Алишев), бетонників (бригадир І.Є.Корнієнко), ланки теслярів під керівництвом А.О.Жукова. Добре попрацювали й робітники споруджовальної дільниці (начальник О.К.Саулін) та дільниці благоустрою (начальник В.І.Губко).
Успішному завершенню робіт, безумовно, сприяла й чітка праця робітників підрядних будівельних організацій - "Дніпроелектромонтаж" (старший виконроб М.Г.Терещенко) і "Дніпросантехмонтаж" (начальник В.О.Куліус).
Не можна не відзначити і сумлінність, творчий підхід до справи працівників Дніпродзержинської дільниці Дніпропетровського комбінату "Укрпобутреклама" - майстра М.П.Куща, художника-оформлювача О.М.Баранніка, виконавця художніх робіт В.О.Якимченка і Г.Г.Круподерова та інших. Вони теж чимало зробили для того, щоб екстер'єр і інтер'єр Будинку побуту були привабливими. Це вони виконували різблені роботи, виготовляли гіпсову стіну, вітражі, рекламні оголошення тощо.
Чудовий подарунок зробили будівельники дніпродзержинцям. Хочеться сподіватися, що і колектив нового Будинку побуту, очолюванний Р.О.Саранчою, принесе їм чимало приємних хвилин своєю відмінною роботою.
О.Ужвій.
На знімках: загальний вигляд Будинку побуту; у демонстраційному залі йде перегляд нових зразків одягу.
Фото А.Циганка. Фотоснимки предоставлены О.Н.Морозом.
"Дзержинець" 28.04.1978.