"БЕСІДИ НА КАТЕРІ"
"Дзержинець" 16 липня 1951 року.
"ПРО ЗБІР ПОДАТКУ З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І ХУДОБИ"
"Дзержинець" 7 липня 1951 року.
"БУДЗАГОНІВЦЕМ БУТИ ПОЧЕСНО"
Коли на лівобережжі вперше з`явився будзагін МЖК, мало хто тоді вірив, що вчорашні металурги, хіміки, вагонобудівники спорудять дім своїми руками. Спорудили. Та ще й гарний який! Чотирнадцятиповерховий будинок у першому мікрорайоні став окрасою лівобережжя, гаромонійно вписався у його архітектурний ансамбль.
А справу, що почали перші емжековці, продовжують їх ровесники. Сьогодні тут же, на лівобережжі, вони споруджують два будинки. На одному з них і трудяться хлопці, котрих ви бачите на знімку. Зліва - Сергій Похил. Працює він газорізальником у конвертерному цеху Дзержинки. Це його основна професія. Нині ж, у загоні МЖК, Сергій став муляром. І може, не професіонал він, бо на все потрібен час, та працює бездоганно. Тому й довірили йому передати бодай і невеликий, але все-таки досвід тим, хто споруджуватиме житло наступного року.
Будзагонівцем почесно бути. Але стати ним непросто. Треба сумлінно трудитися, брати активну участь у громадському житті. Таке право заслужив і комсомолець Юрій Лікар (на знімку справа), слюсар по ремонту металургійного устаткування аглоремонтного цеху. Сьогодні він ще не споруджує свого будинку, а лише вчиться як класти цегляне мурування, виконувати інші будівельні роботи. Про всі ці тонкощі йому якраз і розповідають Сергій Похил, його товариші по будзагону.
Цеглинка до цеглинки - і зростає дім на лівобережжі. Мине небагато часу, і десятки молодих, щасливих сімей справлятимуть у ньому новосілля. А на підприємствах, де трудяться емжековці, поменшає черга на житло. Бо ж МЖК сьогодні - один з реальних шляхів вирішення житлової проблеми.
Фото і текст В.Стороженка.
"Дзержинець" 10 липня 1987 року.
"МУЖНІ СЕСТРИ"
"Дзержинець" 15 липня 1987 року.
Велика радість у цих дівчат. Вони успішно закінчили 11-річку. Навчаючись в школі, вони одночасно проходили практику в дитячих садках міста і зараз готуються стати виховательками. Хай щастить їм на благородній ниві виховання підростаючого покоління.
На знімку: група випускників 11 класу школи № 5 (справа наліво) Ліда Голодна, Лариса Діденко, Люда Бограчевська, Оля Біленко, Оля Кучаєва та Люба Дмитрієва.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 14.07.1966.
Плюс "Весна"
В травні цього року на Дніпродзержинських Черемушках прийняв перших глядачів літній кіномайданчик, філіал кінотеатру імені Т.Г.Шевченка. Йому дали назву "Весна". Жителі Черемушек люблять "Весну" і називають її кінотеатром. Адже це поки що єдине вогнище культури в цьому районі.
"Весна" має стаціонарну кіноустановку, "голубий зал" на 350 місць. Щодня, крім п`ятниці, тут демонструються фільми, ті ж самі, що і в кінотеатрі ім. Т.Г.Шевченка.
За два місяці "Весну" відвідали тисячі жителів. Щовечора тут збираються сотні людей. Не завадило б подумати , як поєднати демонстрування фільмів із кращим проведенням масової політичної роботи серед жителів.
О.Андрієнко.
"Дзержинець" 10 липня 1966 року.
Нас добре обслуговують
Хочеться сказати кілька хороших слів про працівників кафе "Волна", що на лівому березі Дніпра. Кафе працює від їдальні № 5 тресту їдалень. Добре трудиться завідуюча Г.М.Безотосна, бригадир поварів О.І.Пономаренко, буфетниця Зоя Русанова.
В кафе смачно готують страви, різноманітне меню. Тут є не тільки холодні закуски, а й гарячі. Не забули і про дітей. Для них також є великий вибір страв. Приємно тут посидіти відпочиваючим.
Д.Глушко, черговий по вокзалу ст.Дніпродзержинськ.
"Дзержинець" 14 липня 1966 року.
