НА БЛАГО БАТЬКІВЩИНИ, В ІМ`Я МИРУ
Радянський народ зайнятий великим мирним будівництвом. - Ми будуємо, і нам потрібний міцний, тривалий мир, - разом з усіма радянськими людьми заявляють трудящі індустріального Дніпродзержинська, підписуючи Звернення Всесвітньої Ради Миру.
Велике житлове будівництво провадиться в нашому місті. На знімку: будівельники "Житлобуду" тресту "Дзержинськбуд" за спорудженням нового 68-квартирного будинку для трудящих заводу імені Дзержинського по вулиці Заварихіна.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 17 жовтня 1951 року.
ОСІННІ ЗМАГАННЯ ШКОЛЯРІВ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
Підведено підсумки розиграшу осііньої першості шкіл міськвідділу народної освіти з легкої атлетики. У змаганнях брали участь 215 юних фізкультурнинків, що представляли 19 шкіл.
З числа учасників 7 чоловік виконали норми третього розряду і 34 - юнацького. Встановлено три міських рекорди.
Призові місця розприділились таким чином: серед команд дівчат 17-18 років перше місце посіла школа № 3, друге - школа № 5, третє - школа № 1. Серед команд дівчат 15-16 років відповідні місця посіли школи №№ 5, 23 і 1.
Серед команд юнаків 17-18 років на перше місце вийшла школа № 6, на друге - школа № 16, на третє - школа № 26. По групі юнаків 15-16 років відповідні місця зайняли команди шкіл №№ 16, 17 і 28.
Переможці змагань нагороджуються грамотами міського комітету у справах фізкультури і спорту.
П.Коршун, головний суддя змагань.
"Дзержинець" 11.10.1951.
ПЕРЕДОВИКИ ЮВІЛЕЙНОГО РОКУ
У цієї жінки давня і міцна прихильність до мартенівського цеху. Навіть, коли волею обставин, що склалися вона тимчасово мала залишити цех, Валентина Олександрівна знала, що неодмінно повернеться сюди, в цей дружний, що став рідним колектив.
Так воно і вийшло. Валентина Олександрівна Бойко повернулася в мартенівський № 2 і ось уже близько п'ятнадцяти років працює машиністом електрокрана.
За цей час великі зміни відбулися з Валентиною Олександрівною: вона стала справжнім майстром своєї справи, досконало оволоділа всіма прийомами роботи машиніста, без відриву від виробництва закінчила металургійний технікум, але любов до своєї справи, той первісний трепет, який вона відчувала, приступаючи до роботи, - все це не пройшло і з роками. Власне все це і визначає її успішну роботу, успіхи всієї її бригади.
У тому, що четверта бригада, в якій трудиться В.О.Бойко, завоювала репутацію однієї з кращих в цеху, закладена значна частка її праці. І не випадково, коли постало питання про висунення кандидатур сталеплавильників на заводську Дошку пошани, чоловічий в більшості своїй колектив бригади одноголосно назвав Валентину Олександрівну Бойко.
На знімку: В.А.Бойко.
Фото М.Василенко.
"Знамя Дзержинки" 21 жовтня 1972 року.
В управлінні "Житлобуд" добре трудиться бригада столярів, якою керує Григорій Вергун. Щозміни вона значно перевиконує завдання, економно витрачає будівельні матеріали.
З піднесенням працює передова бригада на переджовтневій вахті. У вересні виконала план на 116 процентів. Злагодженість, взаємодопомога, використання кожної робочої хвилини - ось ті резерви, які використовує бригада у своїй повсякденній роботі.
На знімку (зліва направо): бригадир Г.Вергун, столяри Ф.Шиш, Я.Бенед, С.Мендель та О.Шепета.
Фото нашого читача М.Тупицина.
"Дзержинець" 7 жовтня 1971 року.
