В ПАМ`ЯТЬ ПРО АІСТа
"Дзержинець" 25 грудня 1987 року.
БУДУЄТЬСЯ АКТОВИЙ ЗАЛ
В єдиному вищому учбовому закладі нашого міста - ДІІім. М.І.Арсенічева - велика увага приділяється вирішенню соціальних питань. За останні роки тут з`явилося чимало новобудов.
А у липні нинішнього відбулося закладення приміщення нового актового залу інституту. Це буде двоповерхова споруда з роздягальнею в цокольній частині і навіть гримерними кімнатами на другому поверсі. Комплекс буде з`єднаний переходом з шостим і сьомим учбовими корпусами.
Разом з будівельниками будуправління "Міськбуд" тресту "Дзержинськбуд" новий актовий зал зводять і студенти індустріального інституту. Їх участь у таких роботах - традиційна для вузу. Так, студенти допомагали будувати гуртожиток, клуб "Полум`яні зорі", учбові корпуси.
У зв`язку з цим дві групи металургійного факультету переведені на вечірню форму навчання.
Завершення новобудови заплановано на другий квартал 1989 року.
Т.Варивода, позаштатний кореспондент "Дзержинця"
"Дзержинець" 20 грудня 1987 року.
З НОВОСІЛЛЯМ
"Дзержинець" 24 грудня 1969 року.
ЛУНАЮТЬ ПІСНІ ФЕСТИВАЛЮ
Закінчився міський огляд-конкурс хорових і вокальних колективів, присвячений 100-річчю з дня народження В.І.Леніна. В репертуарі були пісні про вождя, партію, Батьківщину.
На фестивалі добре прозвучали твори у виконанні заслуженої капели бандуристів Палацу культури заводу імені Дзержинського (керівник П.П.Шпитяк), хору залізничного цеху заводу (керівник Н.Бабійчук), хору житлово-комунального відділу Придніпровського хімічного заводу (керівник Ю.Єлісавенко) та швейної фабрики імені Чубаря (керівник Л.Безценная).
З великим піднесенням виступили і вокальні колективи Палацу культури заводу імені Дзержинського (солісти Галинський, Шиянов та Коробко), Палацу культури імені М.Горького (соліст Матвієнко), Палацу культури вагонобудівників (соліст Третяк), клубу Баглійського коксохімічного заводу (соліст Парфьонов).
Вдалий репртуар та хороше виконання продемонстрували вокальні ансамблі під керівництвом тт. Триполець, Біленко, Прокопенко та Єлисавенка. Кращі колективи та виконавці нагороджені дипломами і грамотами міського відділу культури.
Л.Тесленко, завуч музичного училища, член жюрі фестивалю.
"Дзержинець" 10 грудня 1969 року.
Оприлюднено розсекречені документи КДБ про жорстку цензуру після придушення бунту 1972 року в Дніпродзержинську. Тисячами вилучалися листи, перехоплювалися радіосигнали і фото, вистежувалися "підбурювачі".
На авторському Telegram-каналі KGB files українського історика Едуарда Андрющенка з'явилися більше не таємні матеріали з архівів радянського Комітету Державної Безпеки, присвячені недопущенню поширення правди про криваві події 25 червня 1972 року у місті Кам'янське (тоді Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Про це розповідає https://espreso.tv/news/2020/07/12/oprylyudneno_rozsekrecheni_dokumenty_kdb_pro_zhorstku_cenzuru_pislya_prydushennya_buntu_1972_u_dniprodzerzhynsku_tysyachamy_vyluchalysya_lysty_perekhoplyuvalysya_radiosygnaly_i_foto_vystezhuvalysya_quotpidburyuvachiquot
Того дня в міліцейському автозаку трагічно загинули місцеві мешканці Сергій Куропяткін, Валентин Лапін та Петро Майоренко. У відповідь розлючений натовп зібрався на стихійний мітинг біля міськкому партії. Кілька сот осіб жбурляли в будівлю каміння, а потім перемістилися до міського відділення міліції, де продовжили названі дії. Втихомирювати їх, як зазначав очільник КДБ УРСР Віталій Федорчук в доповідних на ім'я першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, довелося за допомогою пострілів в повітря й сльозогінного газу. Було затримано 72 особи, з них 27 було засуджено за статтею "злісне хуліганство", а 45 - за "дрібне хуліганство".
Але для КДБ було важливим не допустити розповсюдження інформації як про саму подію, так і про її достовірні подробиці.
У зв'язку з цим було розпочато низку спецслужбістських "заходів".
Насамперед, до Дніпродзержинська прибули 19 співробітників КДБ із сусідніх областей, які зайнялися контролем телефонних перемовин і телеграм. Також перевірялися усі листи, що йшли через пошту. "Небезпечні" з них наприкінці червня - на початку липня 1972 року конфісковувалося. Згідно з доповідями Федорчука, щодня це було близько півтисячі - тисячі листів, а то й більше.
Додатково з Києва прибула група радіоперехоплення, що вистежувала схильних до критики влади радіоаматорів.
Інтерес для "органів" становили й світлини з місця подій.
Силами постійної агентури та "довірених осіб", робота яких була переведена в посилений режим, у трудових колективах підприємств міста виявлялися ті, хто наважувався вголос висловлювати свою версію подій чи схвально відгукуватися про учасників заворушення.
ГЕРОЯМ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ
До 30-річчя Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною міська організація Українського товариства охорони пам`ятників історії та культури закінчила підготовку до створення нових пам`ятних відзнак героїчного подвигу народу у роки Великої Вітчизняної війни.
На Жовтневій площі розпочалися роботи по встановленню пам`ятного знаку на честь воїнів-дніпродзержинців, загиблих на фронтах війни. Такий знак планується встановити і на Аульському плацдармі в пам`ять воїнів 3-го Українського фронту, війська якого форсували тут Дніпро у жовтні 1943 року.
На Комсомольський проспект буде перенесено пам`ятник мужньої підпільниці Галини Романової.
К.Родіті, відповідальний секретар міської організації Українського товариства охорони пам`ятників історії та культури.
"Дзержинець" 21 грудня 1974 року.
