До кабінету зайшла жінка.
- Сідайте, Віро Якимівно. Вам же важко стояти без милиць, - запрошує лікар.
А Віра Якимівна Ковальова, бухгалтер міського відділу народної освіти, посміхається: - Що ви, я вже й бігати можу.
У хворої був серйозний перелом ноги. Завідуюча травматологічним відділенням восьмої лікарні З.І.Балабан зробила їй операцію. Тільки для зростання кісток вставила не металевий стержень, а... кістку тварини, яка добре прижилася в людському організмі.
Такий сміливий експеримент в нашому місті застосував хірург Л.М.Головаха, який обрав цю тему для дисертації. Він передає свй досвід колегам. У нього з'явилися послідовники: лікарі З.І.Балабан, І.П.Кушнір та інші.
Леоніда Михайловича недарма називають експериментатором. Раніше він працював у клініці імені Мечнікова під крівництвом учених Л.О.Смирнової і Ю.Ю.Колонтая, освоював новини медицини. За методом лікаря Ілізарова з Кургана він подовжив ногу хворому.
Лікар розповідає про свої останні експерименти. Недавно під час гри футболіст пошкодив зв'язки колінного суглоба. Л.М.Головаха перtсадив йому сухожилля іншої людини. Юнак дістав змогу знову займатися спортом.
Хірург разом з колективом продовжує наукові і практичні експерименти.
В.Штеменко.
"Дзержинець" 03.08.1969.
У минулому році вагонобудівний завод (директор т.Арсенічев) виготовив для міського парку культури і відпочинку дитячу карусель. Поставили її на місце. Але карусель не працює, бо зроблена не зовсім вірно. Треба дещо переробити і пустити її в хід. Ми не раз зверталися за цим до директора заводу, але безрезультатно.
Ходять діти мимо каруселі, з заздрістю поглядають на жирафів, слонів, верблюдів, які стоять на ній, а покататися не можуть. 78 тисяч карбованців парк заводу заплатив, а тепер не знає, що робити з цією каруселлю. За що ж гроші взяли?
Вважаємо, що дирекція вагонобудвного заводу, нарешті приведе карусель в дію.
М.Тимченко, працівник парку.
"Дзержинець" 03.08.1960.
За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні сталеварові восьмої комсомольсько-молодіжної печі Івану сушку присвоєно звання "Кращий сталевар області".
На фото: Іван Сушко.
Фото В.Шпановера.
"Дзержинець" 03.08.1955.
В 1948 році він прийшов на завод малописьменним. З перших днів відчув потребу в знаннях і вирішив піти вчитися. Без відриву від виробництва закінчив сім класів, а потім поступив в Харківський заочний технікум зв'язку.
Навчання дозволило йому проявити свої здібності. Пантелей Дзигарьов один з кращих робітників цеху зв'язку Дніпродзержинського коксохімічного заводу комуністичної праці. Він систематично перевищує виробничі завдання і забезпечує високу якість робіт. Він автор ряду оригінальних раціоналізаторських пропозицій.
Пaнтелей Федорович Дзигарьов запропонував використати телефонний зв'язок для гасіння зовнішнього освітлення заводу. Пропозицію здійснено. Досить набрати на автоматичному телефоні певний номер, як виключається зовнішнє освітлення.
На знімку: П.Дзигарьов.
Фото П.Душки.
"Дзержинець" 02.08.1962.
Кожного року багато вагонобудвників відпочивають в санаторіях і будинках відпочинку, на що асигнуються мільйони карбованців.
Зараз в санаторії "Трансмаш" на березі Чорного моря лікується машиніст паросилового цеху тов. Величко. На курорті "Мацеста" проводить свою відпустку комірник залізничного складу т.Ткаченко. Слюсар інструментального цеху т.Сергєєв відпочиває в Євпаторії, а електрозварниця фасонносталеливарного цеху т.Дробот - на південному березі Криму, в санаторії імені Мfксима Горького. Ряд працівників заводу виїхав на курорти Північного Кавказу, Криму, західних областей України, в Святогорськ.
Всьго лише в цьому році в санаторіях і будинках відпочинку вже побувало близько 200 чоловік.У вихідні дні, в масових виїздах на лівий берег Дніпра взяло участь понад 1000 чоловік.
Добре організовано відпочинок і дітей працівників заводу. В піонерському таборі підприємства в Аулах уже відпочило 162 дітей і зараз відпочиває 247.
К.Захарченко
"Дзержинець" 02.08.1955.