Не розщедрилася нинішня зима на сніг, проте не зіпсувало це новорічного настрою. По-святковому вбралися вулиці, в квартирах засяли ялинки. Звабливо кличуть лісові красуні на торжество в клуби, палаци, на площі міста. Радіють люди. Але, певно, ніхто в ці дні не зрівняється у веселощах з гамірною малечею.
У Палаці культури металургів біля входу гостей ласкаво зустрічають Дід-Мороз (сталевар мартенівського цеху № 3 В.Юдін) і Снігуронька (учениця школи № 30 Л.Крюк). Звучить улюблена мелодія дітлахів. "Сонячне коло", яку виконують учасники дитячого духового оркестру. Веселкою барв спалахують гірлянди, що прикрасила зал. Одразу потрапляєш немов у чарівний світ казок. Яких тут тільки звірят немає, і до чого вони всі кумедні! Хоча б оцей ведмедик з гармошкою, або зайчатко з гітарою чи поросятко з барабаном. А яка лукава посмішка у скрипачки Лисички-сестрички!
У захопленні зупиняються малюки біля живого куточка, де поважно походжає лисиця, вихваляючись своїм розпушеним хвостом. Поруч нахмурився гірський орел. Певно, цареві птиць не зовсім зручно опинитися в клітці. А от білочці, мабуть, приємно демонструвати свої здібності у верткому колі.
Але найбільше приваблює дітвору ялинка. Нарядна, розкішна, вона виблискує розмаїттям вогнів, опромінюючи радістю обличчя малюків. Збуджені, веселі, вони стають у коло. Культмасовики О.Клещевникова і В.Ківа керують їх іграми. Дзвінкоголоссям малят наповняється фойє:
- Гори, гори, ялинко!
Традиційний танець виконує Дід-Мороз. Йому дружно аплодують, підбадьорюють, а потім усі разом зливаються в іскрометній польці.
Біля ялинки з'являються учасники циркового колективу. Вони показують вправи на велосипедах.
Кожному малюкові хочеться сподобатися Діду-Морозу і Снігуроньці. Тому з таким завзяттям виконують вони пісні, танці, вірші.
Тричі лунає дзвоник. Дід-Мороз запрошує присутніх до залу на спектакль учасників дитячого сектора Палацу культури металургів "Сказання про Червону Зірочку". Затамувавши подих, стежать глядачі за двобоєв хлопчиків і дівчаток, які борються з підступними лісовими чаклунами, носіями зла, за торжество правди і справедливості. Скільки обурення викликають у дітей вчинки Ідолища, Лісовика, Володарки Пітьми, Голодухи! Скільки співчуття - Охоронниці Червоної Зорі, Прохорові-Богатиреві, Митькові-Літописцеві. Виконують це ролі учнів шкіл Олександр Нестеров, олександр Ткаченко, Людмила Бойченко, Олена Пигорєва, Наталя Шепель, Сергій Барановський, Сергій Соболєв. Поставила спектакль молодий режисер Т.Клименко.
Сподобалися дітям і танці у виконанні студійців класичного танцю Палацу (керівник С.Кузнєцова), і виступ дитячого танцювального колективу (керівник С.Федоров). Задоволено приймали в залі й героїв улюбленого мультиплікаційного фільму "Ну, зачекай!" - Вовка та Зайця, яких грали Сергій Боговський (школа № 9) і Нелля Банкова (школа № 30).
Закінчився спектакль веселим карнавалом. А потім ще довго тривають ігри, веселі хороводи біля красуні-ялинки.
Добре подбали про відпочинок дітей партійна та профспілкова організацій заводу імені Дзержинського, правління Палацу культури металургів.
В.Луценко
"Дзержинець" 05.01.1974.
Розширенням сфери послуг дніпродзержинцям розпочав новий рік колектив комбінату побутового обслуговування населення. Вперше в нашому місті він приступив до виробництва килимів.
- Виготовляти килими, а також різні сувеніри ми доручили працівникам Будинку побуту, що в соцмістечку, - розповів директор комбінату побутового обслуговування населення В.М.Куцевол. - Ткацькі верстати виготовили самі, навчили людей працювати на них. На виготовленні килимів зайняті поки що десять спеціалістів, однак незабаром їх кількість зросте вдвоє. Килими виготовляємо на замовлення населення.
Новий цех по виготовленню килимів відвідали перші замовники.
А.Петренко.
"Дзержинець" 05.01.1974.
Минулого року в багатьох квартирах дніпродзержинців уперше залунали телефонні сигнали. Особливо багато новосіль справив телефон у південно-західному районі міста, де введено в експлуатацію другу чергу АТС-2. У цьому районі телефони встановлені на квартирах семи тисяч дніпродзержинців.
У недалекому майбутньому телефонна мережа розшириться. Недавно державна комісія прийняла споруджене будівельниками в соцмісті нове приміщення автоматичної телефонної станції № 7, розрахованої на 10 тисяч номерів. Перша її черга - на 5 тисяч - стане до ладу в другому півріччі 1975 року. На новій АТС розпочався монтаж устаткування. На таку ж кількість абонентів розрахована й нова АТС-4, проектування якої триває. До 10 тисяч номерів розшириться і АТС-2 в південно-західному районі міста.
З.Лопатін, начальник цеху міської телефонної мережі.
"Дзержинець" 05.01.1974.
Ой вже всім і
допікали
Диму "лисячі
хвости"!
В хвости ті
надрубали!
Вже їм петель
не плести!
Ви своїм
створили хистом
Агрегат, що в
сотню раз
Зменшує над
рідним містом
Кіптяву й
пахнючий газ.
Дяка вам,
державні люди!
Від душі я буду
рад,
Якщо кожен із вас буде
Знов такий лауреат!
"Дзержинець" 04.01.1970.
На штучній ковзанці хімкомбінату закінчилася першість області ради профспілок з хокея серед команд спортивних товариств. За перемогу боролися колективи "Авангард", який представляли спортсменів хімкомбінату, "Буревісник" (за нього грали студенти Дніпропетровського держуніверситету і нашого індустріального інституту), дніпропетровський "Метеор" і "Колос" із Солонянського району.
Студенти виявилися краще підготовленими. Вони перемогли "Метеор" - 18:3, переможця минулого року "Авангард" - 9:4 і заслужено посіли перше місце. Тепер "Буревісник", як і інші команди, делегуватиме своїх кращих гравців у збірну Дніпропетровщини на зимову республіканську спартакіаду профспілок, що проходитиме у лютому в нашому місті. Після перемоги над "Метеором" з рахунком 10:0 другими призерами турніру стали хокеїсти хімкомбінату. Третє місце - за дніпропетровцями.
Названо кращих гравців турніру. Серед них значиться воротар В.Клешко і нападаючий В.Уланов з індустріального інституту. Їх нагороджено пам'ятними призами.
А.Барандін, головний суддя змагань, завідуючий позаштатним відділом фізкультури і спорту "Дзержинця".
На знімку: в атаці - студенти.
Фото автора.
"Дзержинець" 03.01.1975.