"СЕСТРИ-ЧЕМПІОНКИ"

 

Чемпіони Радянського Союзу з народної греблі робітниці вогнетривного цеху заводу імені Дзержинського сестри Ганна і Віра Верещаки і активна фізкультурниця-водниця, чергова цеху сіток і підстанцій Раїса Синюк (праворуч) на Дніпрі перед виїздом на тренування.

Фото Г.Пазенка
"Дзержинець" 4 червня 1952 року.

 

"Сом вагою 21 кілограм"

 

Диспетчер заводу ім.Дзержинського Василь Васильович Герасимов і майстер автогенної зварки Василь Гаврилович Чередніченко (вагонобудівний завод ім. газета "Правда") люблять провести вільні від роботи години на рибалці на Дніпрі. Днями любителі-риболови впіймали сома вагою 21 кілограм.

"Дзержинець" 1 червня 1951 року.

 

"Ще раз про футбольне поле коксохіміків"

 

Вже писалось, що біля коксохімічного заводу імені Орджонікідзе спортивне поле невпорядковане. Футболісти заводу ще в минулому році багато попрацювали, поставили ворота, зрівняли грунт. Тут же відбулись зустрічі команд добровільних спортивних товариств "Дзержинець" і "Буревісник".


Однак керівники коксохімічного заводу не йдуть назустріч спортивній молоді, щоб огородити спортивне поле. Через це виникає ряд неприємностей. Багато глядачів приходять подивитись, як грає команда, але не мають де сісти. Коли ж, нарешті, доведуть до кінця справу, обладнають як слід місце, де молодь коксохімзаводу займалася б спортом?

Л.Провоторов.
"Дзержинець" 1 червня 1952 року.

 

ОБ`ЯВА

 

Автошкола проводить набір
НА КУРСИ ШОФЕРІВ
третього класу без відриву від
виробництва. Строк навчання шість
місяців. Приймаються особи з освітою
5 класів.
Звертатися на адресу: вул.Сировця,
№ 67, автошкола.

"Дзержинець" 4 червня 1952 року.

 


"В НОВОМУ ЦЕХУ"

 

 

На початку поточного року на комбінаті виробничих підприємств став до ладу новий, автоклавний цех для виробництва крупних блоків. Колектив цеху освоїв нову продукцію. При двозмінній роботі видається щодоби 20 кубометрів блоків, проти 18 кубометрів по завданням. Особливо добре працює зміна т.Гажбрехта.

З початку року вже видано понад 1000 кубометрів продукції - заготовка для трьох поверхів двох будинків, які будуть споруджуватися з крупних блоків. Якість виробів дістала задовільну оцінку.

Цими днями цех приступив до виготовлення сантехнічних блоків, які за своєю конструкцією значно складніші.

Велику роль в освоєнні продукції відіграло удосконалення виробництва. В перші дні роботи сировинна маса подавалася вагонетками і за допомогою тельфера, як передбачалося проектом. Автоклавники визнали, що це не кращий метод. Працівник виробнично-технічного відділу тов. Ціос опрацював кращий проект, який уже здійснено. Тепер сировинна маса подається транспортером. Це дало можливість вивільнити 3 чоловік і прискорити забивку форм сировинною масою.

 

На знімку: заповнені форми завантажуються в автоклав.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець"  4 червня 1957 року.

 

"КОЛИ Ж ВПОРЯДКУЮТЬ РИНОК?"

 

"Дзержинець"  7 червня 1955 року.

 

"Умілі руки"

 

 

При дитячому секторі Баглійського коксохімічного заводу існують гуртки: радіо, фотолюбителів, танцювальний, вокальний, гурток художнього слова. Особливо слід відзначити роботу гуртка "Умілі руки".

Цей гурток з великим бажанням відвідують учні різних класів.

Керівник гуртка - вчитель Микола Антонович Чермах - зумів зацікавити дітей роботою, прищепити їм любов до самостійної праці. Кожну виготовлену деталь учитель оглядає і дає оцінку роботі, вказує на недоліки і подає пратичну допомогу у виконанні складного завдання. Хлопчики і дівчатка з великим інтересом займаються випилюванням з дерева, виготовляють шкатулки, силуети на теми байок Крилова, творів Шевченка.

Юні гуртківці готують сувеніри: випиляна з дерева вантажна машина і вагон, рамочки для портретів.

Займаються гуртківці також виробами із соломи, малюванням по дереву і паперу, ліпкою з глини та черепашок.

Більшість експонатів, зроблених руками дітей, встановлена і вивішена в кімнаті дитячого сектора. Серед них особливу увагу привертають до себе стенди, які закликають сумлінно вчитися, "Мир - миру!", герб УРСР, піонерський і крмсомольський значки, картини тушшю, маски звірів, рамочки, шкатулки.

 

 

У вільний час діти збираються в дитячий сектор і тут колективно читають художню літературу.

Гурток "Умілі руки" готується до районної виставки, а кращі свої вироби учні пошлють в подарунок друзям на VI всесвітній фестиваль молоді.

В.Ніколенко, комсомолка.

На першому знімку: члени цього гуртка учні Саша Біжко, Жора Сірик, Славік Буковський за "випробуванням" самоскида, який вони змайстрували своїми руками.

На другому знімку (зліва направо): юні гуртківці Олександра Зерщихова, Зіна Стрижак, Василь Канунніков, Тамара Сірик та Надя Соколова слухають оповідання з книги "Історія казки". Читає книгу дітям (в центрі) завідуюча дитячим сектором клубу Надія Федорівна Чупілко.
Фото І.Савиленка.
"Дзержинець" 28 травня 1957 року.

 

"Новий завод асфальтобетону"

 

На промисловій площадці будівництва Дніпродзержинської ГЕС став до ладу діючий новий завод асфальтобетону потужністю 180 тонн асфальтобетону на добу. Видано перші 100 тонн продукції. Перший асфальт нового підприємства укладено в тротуари нового містечка.

Там, де рік тому була затока Дніпра, в безпосередній близості від основних споруд гідростанції, земснаряди намили понад 1 мільйон кубометрів грунту. Створилась широка рівна площадка. На ній гідробудівники споруджують власну промислову базу. Тут вже видає продукцію новий завод збірного залізобетону, працює бетоннорозчинний вузол.

На цій же площадці споруджується автоматизованний бетонний завод, повна потужність якого досягне 6 тисяч кубометрів бетону на добу. Збудовано автобазу з гаражами для вантажних автомашин, створюються ремонтні майстерні і склади будівельних матеріалів.

О.Жигульов.

"Дзержинець" 30 травня 1957 року.

 

"Голуби при клубі"

 

Готуючись до фестивалю молоді, правління клубу металургів у Романково проявляє ініціативу. Серед ряду цікавих заходів, що тут проводяться, великий інтерес у молоді викликали збори голуб`ятників. В клубі зібралося близько 100 молодих і літніх любителів чудових птиць, які стали символом миру і дружби народів.

На цих зборах була подана пропозиція: збудувати біля клубу загальноселищну голуб`ятню на 80-100 голубів. Швидко оформилась ініціативна група на чолі з головою правління т. Красом.

В час наступного 3-денного фестивалю молоді Романково відбудеться відкриття колективної голуб`ятні, яка будується. Під звуки маршу кожен голуб`ятник впустить принесеного з свого двору голуба чи голубку у нове житло біля клубу.

Ф.Кисельов.
"Дзержинець" 19 травня 1957 року.



"ЯК ВОНИ ПОПАЛИ ДО ЗВІРИНЦЯ..."

 

 

Ось уже близько місяця працює в Дніпродзержинську звіринець циркового об`єднання. За цей час його відвідали тисячі трудящих і дітей. Багатьох цікавить запитання: як попали ці звірі до звіринця?

Більшість тварин, що демонструються, надходить до звіринця через Зооцентр, який має зоготівельні бази в найбільш багатих і зручних для виловлювання звірів районах країни, а також купує тварин за кордоном. Деякий приплід дають і тварини, що перебувають у звіринці. Приміром, чорнявий капуцинчик за кличкою "Шахтарчик", павіан-гамадрил "Донбас", що рідко злазить з "рук" матері, народився не в тропічних країнах, а в містах Макіївці і Кадіївці. Зовсім недавно розмноження мавп вважалося складною проблемою. Нині вона успішно розв`язана медико-біологічною станцією в місті Сухумі.

Олень "Яша" - колишній вихованець піонерів міста Грозного, гієна "Данилушка" - виросла в зоологічному кутку дідуся Дурова.

Багато вибракуваних тварин надходить у звіринець з різних дресирувальних груп. Це колишні чотириногі "артисти" цирку, які не виправдали сподівань дресирувальників або надмірно виявили свої хижі схильності. Левиця "Дора" неодноразово брала участь у виступах групи тварин заслуженого артиста РРФСР Кліниса, лев "Раданес" - в групі заслуженої артистки РРФСР Бугрімової, дикий кабан "Пушкар" дістав свою кличку цілком обгрунтовано: він стріляв з гармати на арені цирку, а сніжний барс демонстрував свої стрибки в номері, поставленому заслуженим артистом РРФСР - Александровим.

Робота з чотириногими "артистами" складна, небезпечна і вимагає величезної витримки, відмінного знання поведінки тварин, яка не завжди відповідає вимогам режисера.

Білий ведмідь "Пушок" приніс чимало клопоту, коли брав участь у зйомках кінофільму "В льодах океану". Вперше вийшовши на полювання за рибою, він був підхоплений течією, яка віднесла його у водоспад. Це прийшлося не до смаку "Пушку" і розпал зйомок він виліз з води і втік. Півтора тижні мисливці розшукували "артиста", щоб повернути його на місце "роботи".

Зовсім недавно прийшли зі сцени до звіринця вовки, єноти, поні. А буває і навпаки: особливо красиві або розумні тварини, а також молодняк, що підріс, "уходить" з звіринця, щоб зайняти місце на освітленій яскравими вогнями арені цирку. Блискуче працюють зараз колишні вихованці звіринця бурі і гімалайські ведмеді-канатохідці в номері артистки Подчернікової, а втішний незграбний бегемотик "Малишка" танцює вальс в номері народного артиста СРСР Дурова.

Буває, хоч і дуже рідко, що таврини гинуть. Недавно несподівано пав величезний павіан-гамадрил "Батя". Мавпи хворіють тими ж хворобами, що і людина: грипом, тифом. За даними медико-біологічної станції м.Сухумі з усього тваринного світу тільки у мавп можна виявити підвищений кров`яний тиск - гіпертонію.

Яка ж доля тварин, що загинули? Найбільш цінні експонати змінюють вольєри і клітки звіринця на полиці зоологічного музею Дніпропетровського Державного університету.

Н.Ельворті, лектор зоовиставки № 4.

На знімку: людиноподібна мавпа "Африканчик" (порода "Шимпанзе"). "Африканчик" привезений до нас на літаку з Африки.
Фото І.Василенка.

"Дзержинець" 19 травня 1957 року.

 

"А КІОСКИ ВСЕ ПЕРСТАВЛЯЮТЬ"

 

На проспекті Леніна, по центральній алеї скверу, немов шашки на дошці, переставляються кіоски, призначені для торгівлі водою, мороженим, газетами.

Проти гастронома № 3 тиждень тому поставили ще один кіоск, але як тут, так і в ряді інших місць торгівлі немає. Кажуть, іде дискусія, хто повинен засклити віконця у цих торгових точках. Торговельні організації вважають, що це справа міськкомунгоспу, а останній дає таку відповідь:
- Ви будете торгувати, ви і перебудовуйте ці кіоски.

Можливо, не треба було б про це і згадувати, але як же можна мовчати, коли у місті погано організована торгівля прохолоджувальними напоями? Увечері, коли тисячі людей приходять у сквер відпочивати, ніде випити стакана води.

Б.Карачков.
"Дзержинець" 25 травня 1957 року.

 

 

Український танець у виконанні учасників танцювального колективу клубу цементного заводу. На передньому плані Тамара Бурзенкова, студентка індустріального технікуму, Василь Антонов, учень школи № 19 і Люба Гайворонська.

Фото Є.Григор`єва.
"Дзержинець" 20 травня 1952 рік.

 

"Заводська Дошка пошани"

 

Біля входу в контору заводу металоконструкцій встановлено Дошку пошани, на яку вивішено портрети передовиків соціалістичного змагання.

Серед них: портрети передового бригадира складальників Максима Натикача, електрозварника Миколи Шевченка, свердлярки Тетяни Іванової, маляра Катерини Карпенко, машиніста крана Миколи Дришлюка, слюсаря Олексія Моторина та багатьох інших.

"Дзержинець" 18 травня 1954 рік.

 

"Картини міських художників"

 

На честь 300-річчя возз`єднання України з Росією художники нашого міста, працівники художньо-скульптурної майстерні написали кілька картин. Багато попрацював над змістовним полотном "Нове перемагає" художник Д.Кічко. Показу української природи присвятили свої картини художники Медведовський і Солодовніков.

Кілька картин художників міста експонується зараз у Дніпропетровську на обласній художній виставці.

"Дзержинець" 18 травня 1954 рік.