У суботу, 10 лютого, в індустріальному коледжі, де базується боксерський клуб "Ринг" відбувся турнір, в якому прийняли участь 14 пар юних боксерів 2006-2009 років народження.
На ринг виходили вихованці ДЮСШ № 1 і 2, БК "Дзержинець". Як повідомив тренер Олександр Зінченко, "Дзержинець" представляли п`ятеро бійців. На їхньому рахунку чотири перших і одно друге місця. Переможцями стали три вихованці тренерського тандему О.Зінченко-В.Мельник - Матвій Кучер, Михайло Максютенко, Артем Теліпко, а також Олександр Литвиненко - підопічний М.Беляєва. Цікаво, що Матвій став продовжувачем сімейних традицій і пішов шляхом свого тата Павла Кучера, який теж займався боксом. А для Михайла Максютенка (тр. О.Зінченко, В.Мельник), який виборов друге місце, цей бій став взагалі першим в його починаючій спортивній кар`єрі.
Павло і Матвій Кучер
Максютенко Михайло
Олександр Зінченко зі своїм вихованцем Артемом Теліпко
З 4 по 11 лютого в місті Рівне проходив чемпіонат України з боксу серед юніорок, молоді та жінок. На рингу міського палацу культури "Текстильник" свою майстерність показували 310 спортсменок. Представники Кам`янської школи боксу вибороли три нагороди.
У ваговій категорії 57 кг, де виступала кандидат в майстри спорту Валерія Капустіна (на фото) із Кам`янського, суперничали сім спортсменок. Як повідомив її тренер Максим Бєляєв, 16-річна учениця СШ № 18 в першому раунді першого поєдинку нокаутувала киянку Марину Романченко. У напівфіналі Лєра двічі посилала в нокдаун Єлизавету Назаренко із Сумщини. Цю зустріч вони виграла по очкам. Але в фіналі поступилася 0:3 Юлії Гончаренко (Івано-Франківськ) і отримала срібну медаль.
18-річна студентка Ірина Роденко, вихованка тренера Олега Лісняка, стала бронзовим призером в ваговій категорії 60 кг. Ірина в бою за третє місце поступилася столичній боксерці Віталіні Отрубі. Ще одна кам`янчанка, що нині захищає честь Дніпра, Анастасія Чорноколенко теж отримала "бронзу". Чорноколенко (перший тренер Іван Карпович), яка виступала серед елітних спортсменок у ваговій категорії 81 кг, поступилася ровенчанці Катерині Кужель.
За підсумками турніру буде сформована збірна України для виступів на світовій та європейській першостях.
З 12 по 15 лютого в Кам`янському басейні "МіКомп" разом тренуються і проводять спаринг-матчі ватерпольні жіночі національні збірні України і Туреччини.
Як повідомив власник басейну "МіКомп" Олег Мороз, нинішні спільні тренування збірних це так би мовити знак подяки за перебування української команди на зборах в Туреччині в січні цього року. "Я надав у безкоштовне користування басейн, а за трансфер, проживання та харчування обох команд платить Федерація водного поло України", - пояснює О.Мороз.
Обидві збірні вже через декілька днів будуть грати перші матчі плей-офф для попадання на чемпіонат Європи. І команді України, і команді Туреччини доведеться грати на виїзді.
Другий тренер жіночої національної збірної України з водного поло Наталія Мельничук розповіла про підготовку команди до вирішальних зустрічей. "Збірна команда Туреччини, як і ми, готується до плей-офф чемпіонату Європи, - говорить Н.Мельничук. - Нещодавно на запрошення турецької сторони ми побували в їхній країні, де протягом п'яти днів проводилися спільні спаринг-тренування. На даний момент це зворотний візит команди Туреччини до нас. Їх збірна 16 лютого їде до Словаччини, де в плей-офф зіграє з місцевою збірною. В цей же день ми їдемо грати з командою Сербії. у Кам'янському ми знаходимося з 12 лютого і пробудемо тут ще три дні. Вранці команди проводять в басейні якісь тактичні дії, займаються в тренажерному залі фізичною підготовкою, а вечером проводимо повноцінні ігри між собою. Суперниці - це команда нашого рівня. Це дуже добре, що команда не дуже сильна і не найслабша. Тому, якщо б суперниці були слабкі, ми б не змогли награти якісь свої тактичні дії. І навпаки, якщо б противник був сильніший за нас, то ми б відчували себе нижче рівнем і це психологічно тиснуло на дівчат. Що не дуже добре. А так, як ми з ними рівні, то в двох вже зіграних зустрічах рахунок рівний - 8:8. У нас в команді три 15-16-річні ватерполістки, що для національної збірної це зовсім юні спортсменки. Тому награємо всіх учасниць збірної перед чемпіонатом Європи, щоб підтягнути молодь. За команду Сербії ми практично нічого не знаємо. З чуток це непогана команда, швидко плаваюча, з сильною центральною нападаючою. У 2016 році гру національної збірної бачили по телевізору, коли вона виступала на чемпіонаті Європи. А три роки тому зустрічалися з їх юніорською командою. Ось і всі відомості про суперниць".
На нинішньому етапі збірна України представлена ??гравцями чотирьох міст: вісім з Києва, три з Харкова, по одній спортсменці з Дніпра і Краматорська.
Взагалі жіноча збірна України зараз переживає нелегкі часи. В 2015 році її фінансування припинилося і команда була на межі зникнення з мапи світового водного поло. Гравці подалися хто куди: одні заключили контракти із зарубіжними клубами, ті що залишилися "варяться у власному соку" (в жіночому чемпіонаті України виступають всього чотири команди, - прим. автора), а деякі взагалі завершили спортивну кар'єру. Але жіноче водне поло не зникло завдяки наполегливості столичних тренерів Михайла Лебедєва і Наталії Мельничук. Завдяки їм юніорські команди брали участь в чемпіонатах Європи та світу. І як нагорода за наполегливість, в минулому році українську жіночу збірну заявили на відбірковий тур чемпіонату Європи. Михайла Лебедєва призначили головним тренером, Наталію Мельничук - другим тренером.
Ситуація в Туреччині з водним поло дуже схожа на ситуацію в Україні. За словами головного тренера збірної Туреччини Хокана Согбаза, десять років тому жіночий чемпіонат країни перстав проводитися. І тільки три роки тому були створені класи "А" і "Б", в яких грають по вісім команд. Є ще відкритий третій клас, в якому можуть брати участь будь-які команди. За ці три роки в країні дуже стрімко стало розвиватися жіноче водне поло. У процесі його реорганізації зроблено дуже багато. Збірна країни потрапила в плей-офф, а це вже багато що означає. У планах команди постійна участь в Єврочемпіонатах, а в перспективі і боротьба за призові місця.
Хокану Сагбазу під час кваліфікаційного турніру, який проводився в жовтні 2017 року в Києві, сподобалася команда України. "Я побачив потенціал в команді України, - розповідає тренер. - Можливо вона тоді була трошки не збалансована, але зараз стала краще. Тому в січні ми і вирішили запросити вашу збірну на тренувальний спаринг в Туреччину. Я захоплений грою ваших п'яти ватерполісток, особливо виділяю голкіпера Марію Дворжецьку. Вона найкраща! Я дякую господарям за гостинність, особливо Олегу Морозу і адміністрації готелю "Олімпія". Тренувальні збори вийшли дуже продкутивними для обох команд. Ми як і ви дуже хочемо потрапити на чемпіонат Європи. Це престижно для кожної країни. Я бачив особисто гру команди Сербії і можу сказати, що Україні під силу виграти у неї".
Триває чемпіонат міста з міні-футболу сезону 2017/2018 років в трьох лігах серед виробничих підприємств і аматорських колективів.
Змагання проводяться під егідою федерації футболу міста Кам'янське (голова Едуард Коряк). 10-11 лютого відбулися чергові матчі чемпіонату. У Прем'єр Лізі "Металург" (на фото) дав справжній бій лідеру команді "Газовик". За три хвилини до кінця матчу рахунок був 6:4 на користь металургів. Але газовики, замінивши воротаря на польового гравця змогли врятувати матч і зрівняти рахунок. В підсумку бойова нічия 6:6. "ДніпроАзот" перемігши ДМК з рахунком 8:4, підтягнувся до лідера, і відрив тепер становить всього одне очко. У вищій лізі після поразки "Локомотива" від "Дніпра" 6:5, претендентів на чемпіонство вже стало чотири: "Локомотив", "Дніпро", "Патріот" і ДХЗ. В Супер Лізі залишились два претенденти на чемпіонство: "Маяк", набравший 40 очок і ДКХЗ - 37 очок. Обом командам залишилося зіграти по шість матчів з урахуванням гри між собою. В ній, напевно, і визначиться переможець.
Відбулося жеребкування вирішальних матчів Кубка міста у вищій лізі та Супер Лізі. В 1/2 фіналу в вищій лізі зіграють "Локомотив" - ЛФК і "Дніпро" - ККФВ-2. У Супер Лізі в груповому етапі за дві путівки в групі і вихід в півфінал поборються: в групі "А" - "Маяк", "Южкокс", КВПУ; в групі "Б" - ДКХЗ, "Баглій", "Радянське".
В спортзалі СШ № 20 минулої суботи пройшли дві незвичні спортивні зустрічі. В гандбольному шоу "Діти проти батьків" грали команди дітей і їхніх батьків, а вірніше матусі проти дочок, а татусі проти синів.
Ідея проведення гандбольних зустрічей між батьками і їхніми дітьми прийшла в голову тренеру гандбольної команди ДЮСШ № 1 Олегу Петровичу Усенку. "Я бачив як за кордоном проводять такі матчі, тому подумав, що непогано було і нам запозичити їх досвід, - розповідає Олег Усенко. - У нас в команді є діти, чиї батьки колись теж займалися цим видом спорту. Коли запропонував цю ідею втілити в життя і у нас, відгукнулися багато батьків. І не тільки татусі і матусі, а і навіть дідусі підтримали проведення такої зустрічі. Нічого не зближує так тісно як спорт. Батьки за звичай майже постійно дивляться, як грають їхні діти. І навпаки, менші майже не знають, що зможуть показати на ігровому майданчику дорослі. У нас уже є навіть гандбольні династії. Наприклад мама (Лариса) і тітка (Наталія) Жені Чорного свого часу грали в гандбол. Мама була голкіпером, по її слідам пішов і син, який теж захищає ворота. Батьки (Марина і Олександр) і тітка (Інна) Владислави Кочедері теж були ганболістами. А тато Іллі Буханцева являється випускником гандбольної команди нашої ДЮСШ".
Крім гандболістів на майданчику в команді батьків виступала Тетяна Мельник із відомої волейбольної сім`ї. Її тато Олексій Васильович Чоха і чоловік Олександр Мельник теж волейболісти.
Перед матчами для батьків були проведені розминочні "Веселі старти". На майданчик юні гандболістки вийшли в новенькій формі. "Ми довго чекали на нову форму. Хочемо, щоб після виграшів у команд батьків, на які ми сподіваємося, форма стала для нас фартовою", - сказав О.Усенко. І прогноз тренера оправдався, форма принесла перемогу дівчаткам.
Піісля п`ятихвилинної розминки на майданчик вийшли команди мам і їхніх дочок. Незважаючи на вік, старші товариші чинили опір. Але його вистачило не надовго. В результаті двадцятихвилинна гра завершилась перемогою дочок з рахунком 10:4 (4:1).
Більш жвавішою, я б сказав контактною грою, стала наступна зустріч, в якій сини змагалися з татами. Все ж таки чоловіки є чоловіками. Силовий опір чинили як одні, так і інші, що призводило до відчайдушної боротьби за м`яч. І все ж таки молодість перемогла досвід. Хлопці виграли з рахунком 13:10 (5:4).
