Триденний кваліфікаційний шаховий турнір, що відбувся у Кам`янському виграла Катерина Трофімова.
Шостого квітня, в Кам`янській ДЮСШ № 1 завершився кваліфікаційний шаховий турнір. За нагороди змагалися 19 гравців. За кінцевими результатами перше місце посіла тренерка Катерина Трофімова, набравша 8 очок. Відразу троє шахістів розділили 2-4 місця. У Андрія Козорога, Максима Вітютнєва і Владислава Литвина в активі на півтора очка менше. У дівчат перше і друге місця посіли Софія Водолазька та Надія Губа, які мають по чотири бали.
Призери отримали медалі і дипломи, які їм вручив тренер ДЮСШ № 3 Дмитро Задорожний.
Фото https://www.facebook.com/photo?fbid=4104644726525497&set=pcb.9589319437811292
Одному з патріархів боротьби в Кам’янському Івану Олексійовичу Вишницькому шостого квітня виповнилося 84 роки.
ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ З ЄЖЕВСЬКИМ Я "ЗАХВОРІВ" СПОРТОМ
Дитинство Івана, як і сотень інших хлопчаків післявоєнного часу, які втратили батьків на фронті, було складним. "Батько мій загинув у 1943 році на фронті. Виховання, самі розумієте яке, давала вулиця, – розповідає він. – Серед блатних був як шістка, посилали то за вином, то за цигарками. Хуліганив, любив побитися. Правда, даремно не бився, хто просить – видам. І тільки коли став займатися боротьбою, пішов з цієї компанії. Я вдячний людині, долучившій мене до спорту, який зробив з хуліганистого хлопця справжнього чоловіка. Невідомо ким би я став, і де б я опинився, якщо б не спорт".
Майбутній тренер з боротьби Іван Вишницький (праворуч). 1953.
А познайомився з боротьбою Іван завдяки патріарху цього виду спорту в Дніпродзержинську, тренеру Леву Рудольфовичу Єжевському. "Я кудись біг, – згадує Вишницький, – коли мене схопив за плечі чоловік, якого, похапцем мало не збив з ніг. Думав, що той надає мені по шиї і відпустить. Але він просто запропонував прийти вчитися боротися на "Дзержинку". Я пообіцяв, і - забув. Повторна зустріч відбулася знову на вулиці. Єжевський знову запросив мене на тренування, сказавши, що я йому сподобався статурою: шия коротка, натоптаний. В той день я пішов разом з Левом Рудольфовичем в комору спортклубу, де він мені відразу ж виписав на свою картку спортивний костюм і борцівки. Моїй радості не було меж". З тих пір 15-річний хлопчина "захворів" спортом.
Три рази в тиждень Іван приходив на тренування, освоюючи мистецтво боротьби до знемоги. Він був фізично сильним, пропорційно розвиненим борцем. На килимі працював серйозно, терпляче, як і в житті.
І БОРЕЦЬ, І БОКСЕР, І МЕТАЛЬНИК МОЛОТА
Іван Вишницький захищав честь спортивного товариства "Труд" і був збірником України по "Авангарду". Вісім разів ставав призером Центральної ради спортивного товариства "Труд" не тільки з греко-римської боротьби, а й самбо, вільної боротьби, боксу, штанги, метання молота.
Розповідаючи про спільні тренування борців і боксерів, він згадав епізод, коли тренер боксерів Євген Васильович Суєтов запропонував кому-небудь з борців побоксувати на рингу з його вихованцями. "Я відразу погодився, тому що просто руки свербіли побитися. І не побоявшись, що суперником був важковаговик, відразу ж врізав йому в щелепу, що аж бризки полетіли. Але він встояв на ногах, хоча вже був у нокдауні. Після повторного удару його вже повело. А тренер запитує: – Ваня зараз я тобі дам гарного боксера. Будеш битися? – Відповідаю: Буду. І наступного суперника секунд через 30 відправив у нокаут. Суєтов підійшов і каже: Він повинен був виступати на обласному чемпіонаті, але тепер ти замість нього братимеш участь. Я з тобою на лапах попрацюю, а ти з м’ячиком. А так ти фізично міцний хлопець".
Перед змаганнями спортсмен трохи потренувався і був заявлений на чемпіонат. "У мене очі на лоб мало не полізли, коли суддя-інформатор оголосив перед першим боєм, що я провів на рингу 18 боїв з яких виграв двічі нокаутом, – посміхаючись, розповідає І.Вишницький. – На цьому чемпіонаті я виграв шість боїв. Найдовший поєдинок тривав приблизно півтори хвилини. Всі решта закінчувалися ще швидше. Сьомого суперника з Дніпропетровська чекав на рингу кілька хвилин, але він так і не вийшов. Я як переможець, потрапив до збірної області і повинен був їхати на чемпіонат України до Харкова. Суєтов сказав, що у мене є шанс виконати майстра спорту. Але я віддав перевагу своєму улюбленому виду спорту і поїхав на чемпіонат з вільної боротьби".
Іван Вишницький переможець фіналу першості Цкетральної ради з класичної бортьби. Дніпродзержинськ. СК "Прометей". 1967
Виступаючи за "Труд", одне з найсильніших в Союзі спортивних товариств, йому довелося боротися на чемпіонаті Радянського Союзу з Валерієм Резанцевим (п`ятикратний чемпіон світу та двократний Олімпійський чемпіон). Так ось, Резанцев після сутички, яка завершилася внічию, запитав наставника нашої збірної: "Де ви взяли цього хлопця? Я всіх ламав, а цього не зміг...”.
Іван Олексійович згадує, як в 1967 році в П’ятигорську, йому вручав нагороду за перше місце, чотириразовий призер чемпіонатів СРСР, майстер спорту з класичної боротьби, актор Олексій Захарович Ванін (який зіграв через чотири роки роль колишнього злодія, спустившого в комедії "Джентльмени удачі" зі сходів "Доцента"). Він виконував на тих змаганнях роль головного судді.
Тренер з важкої атлетики Олексій Опанасович Жезлов побачивши якось Вишницького на килимі, сказав: "Боже мій! У нього ж ноги штангіста-рекордсмена!". І запросив Івана займатися штангою. В результаті перші офіційні виступи принесли спочатку титул чемпіона міста в триборстві (320 кг), а потім бронзову медаль в першості СРСР, яка пройшла в Кірово-Чепецьку.
Незважаючи на велику кількість медалей, жетонів, дипломів і грамот, Іван Олексійович вважає своєю найціннішою нагородою значок "Майстер спорту СРСР". "У той час в Дніпродзержинську (нині Кам`янське) не так вже й багато було володарів цього звання. Знаєте як я радів, коли отримував значок і посвідчення при заповнених вщерть трибунах стадіону "Перемога"!, – розповідає з блиском в блакитних очах ювіляр.
ПРО НЬОГО ГОВОРЯТЬ
Після завершення активних виступів у спорті І.Вишницький з 1978 року перейшов на тренерську роботу, за час якої в спортивних клубах "Промінь" і "Прометей", а також в ПТУ № 26 підготував чимало борців. Найталановитішим з учнів він вважає Едуарда Єрьоменка, якого виховував до четвертого класу. Едуард був призером чемпіонатів СРСР, світу і Європи з кіокушин карте, дзюдо, самбо, заснував хортинг і нині є президентом всесвітньої Федерації цього виду єдиноборств. "Тренерське кредо Івана Олексійовича Вишницького полягає в тому, що він концентрує увагу учнів на окремих, найбільш важливих прийомах, і багаторазовими повтореннями покращує техніко-тактичні дії", – говорить Е.Єрьоменко.
В новий 2020 рік разом. Едуард Єрьоменко, Іван і Олексій Вишницькі.
"Він відпрацьовував заданий прийом до сьомого поту, поки не досягав результату. Всі вказівки схоплював на льоту. За короткий термін засвоїв не тільки основи, але і багато тонкощів боротьби", – пояснює Л.Єжевський.
СПОРТИВНА СІМ’Я
З майбутньою дружиною Іван Олексійович познайомився в завкомі профспілки ПХЗ. "Галина приїхала в серпні 1968 року в Дніпродзержинськ за направленням після закінчення інституту імені Лесгафта, – хитро посміхаючись розповідає ювіляр. – Я в той день зайшов у справах в завком, і в коридорі зіткнувся з декількома дівчатами. Відразу ж око поклав на одну з них. Ми познайомилися. Я запросив Галку піти ввечері в кафе. Почали зустрічатися, а потім запропонував вийти за мене заміж. Ось так і живемо вже більше ніж півстоліття разом".
У квітні 2019 року сім’я Вишницьких відсвяткувала золотий ювілей. "Більше ніж півстоліття минуло, а я пам'ятаю нашу першу зустріч до найдрібніших подробиць, – згадує дружина, Заслужена тренерка України з плавання Галина Василівна. – Івушка підкорив моє серце відразу. Я тоді приїхала після закінчення ленінградського інституту ім. Лесгафта за розподілом в Дніпродзержинськ, на тренерську роботу в басейн "Прометей". Менше ніж через рік ми одружилися. Пізніше у нас народився Льоша, а потім і Анжела. Діти теж пішли по нашій стежині. Син виконав норматив кандидата в майстри спорту з боксу, а дочка стала разрядницею з плавання".
Вже й онуки виросли, а Іван Олексійович все "хворіє" спортом. Йому постійно потрібна дуже активне життя. З награною прикрістю дружина скаржиться: "Весь балкон і спальню завалив залізяччям (гирями, гантелями і штангами). Та ще й мішок боксерський повісив". А для нього позайматися з гирями, це – як ковток свіжого повітря. "Щоб не втратити форму, майже щоранку ходжу в спортзал. Якщо погода хороша – бігаю", – пояснює Іван Олексійович Вишницький.
ДОСЬЄ
Іван Олексійович Вишницький, тренер з греко-римської боротьби.
Народився – 6 квітня 1941 року в Дніпродзержинську.
Випускник Донецького фізкультурного технікуму.
Майстер спорту СРСР з греко-римської боротьби (1963).
Восьмиразовий призер ЦР СТ "Труд".
Автор інтерв`ю Віктор КУЛЕНКО.
В Кам`янському, 5 квітня стартував більярдний турнір пам`яті Араїка Тер-Ісаяна.
В більярдному клубі "Дніпро" зібралися 39 гравців з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Миколаєва, Харкова, Кам`янського, щоб на десяти столах із зеленим сукном розіграти призи комбінованої піраміди зі змінами. Організувала змагання Кам`янська федерація більярду і клуб "Дніпро".
Серед учасників найвідомішими є майстер спорту міжнародного класу харків`янин Андрій Родіонов, чемпіон світу Дмитро Білозьоров з Миколаєва, майстри спорту Микита Адамець (Кривий Ріг), Євген Талов (Дніпро). Левову частину учасників турніру представляють місцеві гравці кия.
Як повідомив головний суддя змагань Владлен Скляров, ігри будуть напружені, і якщо більярдисти не вкладуться в зазначені сроки, то півфінали і фінал відбудуться в понеділок 7 квітня. Переможця і призерів чекають красиві кубки і призовий фонд.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=660989039958962&set=a.660991009958765
На тенісному турнірі FERREXPO OPEN U14, що проходив з 1 по 4 квітня в Горішніх Плавнях, кам`янчани посіли чотири призові місця.
В турнірі другої категорії змагалися 28 юнаків та 30 дівчат віком до чотирнадцяти років з двадцять одного міста України. Кам`янське представляла п`ятірка вихованців ДЮСШ № 3. В активі підопічних тренерів Сергія Козченка, Григорія Никифорова і Михайла Шипунова одне перше і три других місць. "Золотом" відзначилась Марія Кочерженко. Програвши їй у фіналі одиночного турніру, срібну медаль отримала Аріана Багбая (на фото). Медалями такого ж гатунку обидві були нагороджені граючи в парі. Владислав Андрєєв теж виборов срібну нагороду, виступаючи дуетом з Кирилом Алексєєвим з Черкас.
Дар`я Андрєєва в парі з одеситкою Єлизаветою Вілку і Архип Пікуш з Данилом Шевченком з Рокитного стали третіми. На жаль, гравці медалями за третє місце не нагороджуються.
На велике задоволення вболівальників Марії Кочерженко і Аріани Багбая, дівчата зустрілися у фіналі, де сильнішою виявилась Марія Кочерженко - 6:3, 4:6, 6:1. . До цього матчу Багбая перемогла свою одноклубницю Дар`ю Андрєєву - 6:1. 6:1; харків`янку Аріну Завальну - 6:7(7), 6:1, 6:3; Анастасію Саленко з Дніпра - 6:4, 6:2. Кочерженко виграла у полтавчанки Варвари Михайлик - 6:1, 6:0; харків`янки Варвари Любенко - 6:3, 6:1; Марії Бєлєнької (Херсон) - 6:3, 6:4.
Пара Марія Кочерженко/Аріана Багбая в чвертьфіналі перемогли в двох сетах з одинаковим рахунком 6:1 Вікторію Пінтову (Київ)/Вікторію Траверсе (Велика Борщагівка). В півфіналі вони були сильнішими за Єлизавету Вілку (Одеса)/Дар`ю Андреєва (Кам`янське) 6:2, 6:2. І тільки в головному матчі турніру в дуже напруженій боротьбі поступилися 6(2):7, 6(4):7 мелітопольсько/харківському дуету Анастасія Черкун/Марія Румянцева.
Влад Андрєєв граючи в парі з черкащанином Кирилом Алєксєєвим в чвертьфіналі здолали Ігоря Абрам`юка (Коломия)/Івана Літвяка (Київ) з рахунком 2:6, 7:5, 10:8. В півфіналі вони перемогли Архипа Пікуша (Кам`янське)/Данила Шевченка (Рокитне) 6:1, 4:6, 10:5. А фінальний матч з парою Марк Мещеряков (Жовті Води)/Володимир Чепелюк (Рівне) завершився на користь їх суперників - 6:3, 6:3.
У Кам`янському басейні "МіКомп", 9 квітня стартує ІІ тур Чемпіонату України з водного серед юнаків 2010 року народження і молодше.
На протязі трьох днів між собою будуть грати ватерполісти збірних Києва, Дніпропетровської ("ДНУ-Дніпро"), Закарпатської, Харківської областей, а також львіські команди ДЮСШ ім. А.Дідуха та КІВС-ЛЕВИ.
Вхід на ігри в басейн "МіКомп" безкоштовний.
РОЗКЛАД ІГОР
9 квітня
ДЮСШ ім. А.Дідух – "ДНУ-Дніпро"
КІВС-ЛЕВИ – зб. Києва
зб. Закарпатської обл. – зб. Харківської обл.
10 квітня
"ДНУ-Дніпро" – КІВС-ЛЕВИ
зб. Харківської обл. – ДЮСШ ім. А.Дідуха
зб. Києва – зб. Закарпатської обл.
11 квітня
ДЮСШ ім. А. Дідуха – зб. Києва
КІВС-ЛЕВИ – зб. Харківської обл.
зб. Закарпатської обл. – "ДНУ-Дніпро"