Після закінчення Дніпродзержинської (зараз Кам'янської) середньої школи №9 Святослав Москаленко навчався в індустріальному технікумі за спеціальністю оброблення металів різанням. А потім 20-річним пішов до армії та служив з 1962 по 1965 рік у військовій частині, що біля Тюратам (селище Ленінське), недалеко від Байконура.

"Це був центр, де перед польотами збиралися всі радянські космонавти. Ми після прибуття в частину після вечірньої повірки вперше спостерігали в небі хмару, що світилася, яка піднімалася від горизонту і ставала все ширшою і ширшою. Як нам потім пояснили, що це відбувається після запуску ракети у космос. І це явище потім бачили майже щодня, - згадував С.Москаленко. - 16 червня 1963 нам повідомили, що в космос полетіла жінка, Валентина Терешкова. За три кілометри від нашої частини знаходився транспортний аеродром. І якщо в небі бачили літак з червоною смугою, то це означало, що на урядовому борту привезли космонавтів. Нас у селище Ленінське нікого не пускали. Але я в 1964 році якось там побував, бо грав на першість округу з шахів. Найцікавіше, що тоді стався один смішний випадок. Заходжу я на другий поверх Будинку офіцерів у кімнату, де проводився шаховий турнір, і раптом до мене підбігає молоденький лейтенант і починає носовою хусткою чистити мої ботинки. Я просто дар мови втратив. Виявилося, що 25-26-річні офіцери грали в шахи, і ті, хто програв, повинні були першому, хто увійде до кімнати, почистити взуття. А в турнірі я, тоді ще першорозрядник, посів п'яте місце серед 18 гравців".