Із недавньою перемогою на міжнародному марафоні в Кишиневі (Республіка Молдова) спортсмена-візочника Сергія Амелька привітав Кам`янський міський голова Андрій Білоусов. Він вручив переможцю нагрудний знак "Відзнака міського голови" та грошовий подарунковий сертифікат.

"Я знаю, що у вас є мрія стати учасником всесвітніх змагань. Знаючи вашу спрямованість та наполегливість, щиро вірю, що все вийде", – сказав Андрій Білоусов.

Також мер подякував за роботу комунальному закладу "Центр фізичної культури та спорту інвалідів "Інваспорт", члени якого щороку примножують кількість спортивних досягнень, прославляючи рідне місто.

"Я щиро вдячний організаторам марафону за високий рівень проведення змагань. Для мене ця медаль – поштовх для досягнення подальших результатів. Велика подяка нашому меру Андрію Білоусову за підтримку та всебічну допомогу, яку він нам надає", – сказав Сергій Амелько.

Сергій Амелько – єдиний у Дніпропетровській області активний спортсмен-візочник. Протягом 15 років він виступає на спортивних гоночних візках. Сергій зазначив, що його мета – встановити свій рекорд, а також показати іншим людям з обмеженими можливостями, що вони можуть брати участь не лише у звичайних спортивних змаганнях, а й у марафонах.

 

Нещодавно у столиці Республіки Молодова місті Кишинів відбувся міжнародний марафон, у якому взяли участь понад дві тисячі учасників, які представляли 26 країн світу. Серед них змагалися 17 спортсменів з обмеженими можливостями. Вперше виступаючи у цьому місті, 45-річний кам`янчанин Сергій Амелько посів перше місце на півмарафонській дистанції (21 км).

15 РОКІВ НА ГОНОЧНИХ ВІЗКАХ

Сергій виступає на спортивних та гоночних візках 15 років, беручи участь щорічно як мінімум хоч в одному марафоні."Я пропустив змагання лише у 2020 році через коронавірусну пандемію, - розповідає С.Амелько. У вересні цього сезону брав участь у 5th Almaz Group Dnipro Marathon, а через два тижні вже виступав у Білоцерківському півмарафоні, де став призером. Кишинівський марафон став завершальним у 2021. Організація та проведення змагань у столиці Молдови пройшли на найвищому європейському рівні. Траса по міських вулицях була така класна, що залишалося тільки показувати високі результати, але для нас, візочників, важлива не тільки фізична, а й психологічна підготовка. Важливо як себе налаштувати. У мене свій метод підготовки до змагань. Так як я візочник, мені потрібна траса, де немає каміння, ям та інших перешкод. Доводиться виїжджати на картодром або на стадіон, відповідно привозити з собою спортивну коляску, пересідати в неї. Вранці і вечером двохгодинні тренування".

Саме Кишинівські змагання стали для С.Амелька другими зарубіжними після участі у 2018 році в Польщі. "Тоді, три роки тому, серед шести тисяч бігунів, нас візочників було п'ятеро. Серед усіх спортсменів, які представляли Україну, я показав найкращий результат, ставши шостим, - згадує Сергій. - І це незважаючи на застаріле спортивне спорядження. Спортсмени всіх країн виступають на легких карбонових візках. І тільки ми, ганяємось на металевих. У мене є спортивний візок, подарований американським біговим клубом. Але він трохи ширший. Ми прорахувалися в розрахунках, коли замовляли візок. Збираємось трохи переробити, і я зможу взяти участь наступного року в Білоцерківському півмарафоні, саме на спортивному триколісному візку. А поки що в Кам'янському немає навіть умов, тренуватися на такому візку, тому він стоїть без дії". Слід зазначити, що Сергій Амелько – єдиний у Дніпропетровській області активний візочник, який виступає щороку в різних марафонах. Він поставив собі за мету взяти участь хоча б в одному з шести найпрестижніших марафонів світу - Бостонському, Лондонському, Берлінському, Чиказькому, Нью-Йоркському або Токійському.

ДО І ПІСЛЯ...

Сергій закінчив Дніпродзержинський політехнічний технікум за спеціальністю технік-механік коксохімічного обладнання, потім відучився два курси в нашому університеті. Здавалося, перед юнаком відкриваються широкі перспективні горизонти. Він хотів ще вступити до автодорожнього інституту та стати далекобійником. "Була мрія їздити на великих важких вантажівках", - зітхаючи, згадує Сергій. Але відразу всі рожеві мрії зруйнувалося, після того, як 1999 року 23-річний Сергій Амелько потрапив до автокатастрофи... Почався новий етап у його житті. Депресія поступово зникала, коли довелося проходити курс відновної реабілітації, що включає заняття спортом. "Спочатку пробував себе в пауерліфтингу, плаванні, настільному тенісі. Але так як я маю гарну витривалість, зупинився на марафонських змаганнях. Зрозумів, що марафон, легка атлетика це моє, - пояснює Сергій Олександрович. - До травми я займався важкоатлетичними видами спорту (штанга, гантелі, гирі), але чисто для себе, не беручи участь у змаганнях. Моя вага тоді становила 92 кг. Сам нещасний випадок, що закінчився травмою, тільки підштовхнув цілеспрямовано зайнятися спортом. Сидіти просто так в інвалідному візку надзвичайно важко. Треба на щось постійно відволікатися, бути чимось зайнятим. Я вибрав спорт".

За час спортивної кар'єри Сергій отримав стільки медалей, що за його словами, якщо їх всі одягнути, то шия не витримає такої ваги. Лише 2021 року він додав у скарбничку нагород шість медалей. Здебільшого за перемоги на марафонах. Але є нагороди і за призові місця у змаганнях з настільного тенісу та гри у бочча. "У боччі грають ті, у кого руки слабкі. У мене ж вони настільки сильні, що я часто перекидаю м'ячик. Це не моє", - сміючись, каже С.Амелько.

На довгих дистанціях іноді трапляються і психологічні зриви, хочеться плюнути на все і більше не змагатись. "Особливо після тридцятого кілометра відчувається втома, хочеться зупинитися і все кинути, - каже Амелько. - Але завжди щось не дає мені це зробити, підштовхує зібратися з думками, перегрупуватися і проїхати дистанцію до кінця. Потім вже аналізуючи, розумієш, що треба менше думати про негатив, а сконцентруватися на досягненні кінцевого результату. Дуже втомлюються руки. У бігунів болять ноги, у нас, колясочників – руки. Але для всіх умови подолання дистанції однакові, і для нас немає жодних привілеїв”.

За життя Сергія зустрічалося чимало хороших людей, готових допомогти у найважчих ситуаціях. "У мене немає ні батька, ні мами, і сестра трагічно загинула. Натомість мене матеріально та фізично підтримує молодший брат Віктор, хоча у нього є своя родина, діти. Вітя приділяє багато уваги, розуміючи, що мені важко одному. Він допомагає вирішувати будь-які питання, починаючи від організації участі в марафонах і закінчуючи проводами та зустрічами зі змагань. Оскільки я перебуваю у міських товариствах "Лелека" та "Інваспорт", то і вони, а також міська влада допомагають мені".

У вільний час Сергій із задоволенням дивиться по телевізору старі радянські фільми військової тематики. Звичайно любить спортивні передачі. Змалку він непогано малює. Його талант був помічений, коли навчався у вишах. "У мене добре виходять пейзажі, натюрморти, техніка, архітектура, можу займатися 3D-графікою. Єдине, що не виходить - портрети. Під час навчання я неодноразово виконував доручення як художник-оформлювач. Накопичилося багато художніх робіт. Мрію зібрати всі свої малюнки та виставити на загальний огляд", - резюмував наше інтерв'ю Сергій Олександрович Амелько.

 


ДОСЬЄ

Сергій Олександрович Амелько, візочник-марафонець.
Народився – 29 вересня 1976 року.
Хобі - малювання.

 

В Івано-Франківську 24 жовтня пройшов командний чемпіонат України зі спортивної ходьби серед ДЮСШ та СДЮСШОР.

На трасах в 10, 5 та 2 кілометри змагалися юніори, юнаки та діти. Срібним призером цих змагань серед спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву стала команда СДЮСШОР № 3 (директор Олександр Леонідович Жуков) з Дніпра, яку тренують подружжя кам`янчан, Сергій і Юлія Гужва. Свій вклад в цю перемогу внесли їхні вихованці з Кам`янського: Ігор Штанько, Валерія Чудненко, Софія Коломоєць, Ганна Чудненко, Назар Шелепов, Кирило Гончар. Анастасія Широкова, на жаль, за станом здоров`я не змогла закінчити дистанцію.


У Кишиневі (Республіка Молдова) 17 жовтня відбувся міжнародний марафон, в якому взяли участь понад дві тисячі учасників, які представляли 26 країн світу. В їх числі змагалися 17 спортсменів з обмеженими можливостями. П'ятеро спортсменів-візочників (три чоловіки і дві жінки) з України стали переможцями в своїх вікових категоріях і на різних дистанціях. Вперше виступаючи в цьому місті, 45-річний житель Кам'янського Сергій Амелько посів перше місце на напівмарафонській дистанції (21 км).

 

В Новомосковському парку імені Сучкова 9 жовтня пройшов Чемпіонат Дніпропетровської області з кросу на дистанціях 500, 1000, 2000, 3000, 4000, 5000, 8000 метрів.

За нагороди боролися юнаки і дівчата вікових категорій 2010, 2008/2009, 2006/2007, 2004/2005, 2002/2003, 1997 років народження і старші. В чемпіонаті прийняли участь і спортсмени СДЮСШОР № 3 (тренери Ю.Гужва, С.Гужва, Ф.Толстопятов). В їхньому активі дві бронзові медалі та три четвертих місця. На третю ступеньку п`єдесталу пошани після бігу на 5 кілометрів піднялися Єлизавета Рибка і Володимир Симоненко.