Раніше спортивний майданчик середньої школи № 18, що на Черемушках, мав дещо непривабливий вигляд. А зараз уболівальники регулярно заповнюють новенький стадіон, який відкрився у вересні минулого року. Щодня там тренуються і проводять змагання футболісти, волейболісти, баскетболісти. Накануні Дня металурга саме тут відбувся матч між ветеранами-футболістами Кам`янського.
"Наша федерація футболу ініціювала проведення матчу, присвяченого Дню металурга. Адже багато футболістів пройшли школу відомих свого часу на теренах Радянського Союзу і вільної України команд "Металург" та "Сталь". Сьогодні на полі можна буде побачити гравців, які і зараз працюють на "Каметсталі" (колишній Дніпровський металургійний комбінат - прим. автора), - сказав перед матчем голова Кам`янської Федерації футболу Едуард Коряк. - Впевнений, що гра буде запеклою. Я образно скажу, що це буде розпечений метал на зеленому полі. Ми вирішили сформувати команди за принципом проживання футболістів - лівий і правий берег. Хоча за згодою, деякі з них грають там де побажали. На мій погляд, обидві команди укомплектовані гравцями досить рівними за майстерностю, технічною і фізичною підготовкою".
Багатьох відомих футболістів у минулому можна часто побачити на трибунах, коли грає навіть недосвідчена молодь. Кожному з них присуща фанатична любов до футболу. А ступивши на смарагдовий килим газону футбольного поля, їхні очі відразу палають грою. Сьогодні на полі в складах обох команд можна було побачити нев'янучу майстерність відомих футболістів - Олександра Мартишова, Олега Іванова, Валерія Палійчука, Миколу Крежанівського, Віталія Сахацького, Ігоря Зеленського та багатьох інших наших зірок.
Символічний перший удар по м`ячу зробив Едуард Ростовцев, який із-за незадовільного стану здоров`я не може грати. Але він всім серецем, всією душою був разом з товаришами, з яким провів чимало матчів на футбольних полях країни.
Зустріч розпочалася з атак помарачових (правобережні). І вже скоро Ігор Зеленський відкрив рахунок. Але їм не довго довелося радіти. В якійсь з контратак гравців в жовтих манішках (лівобережні) пішов навіс на штрафний майданчик, і Іван Решетило "пробив" голкіпера Анатолія Алісова - 1:1. Футбол – це командна гра, і тут перемагає тактика і стратегія, мотивація і характер, віра і підтримка. Іноді стримання від крику на партнера і просто відпрацювання за нього на тій позиції на полі, яка ніколи не була твоєю і не буде, але в ту хвилину вона твоя і це і є причина успіху команди. Про це красномовно свідчить момент, коли захисники і голкіпер "лівих", так сказати, догралися, чим уміло скористався Ігор Зеленський і забив другий гол. Перша половина гри (по 30 хвилин) так і закінчилася з рахунком 2:1 на користь помаранчових.
Та суперник не розслабився і показав хорошу гру, де футболісти боролися на кожному метрі поля, вгризалися в кожну атаку. Всім відомо, що виграє, мабуть, та команда яка жадає перемоги більше. І авжеж фортуна посміхається сильнішим. Спочатку на початку другого тайму Вадим Шпай встановив паритет - 2:2. А через деякий час він вже вивів команду лівобережців вперед 3:2. І як останній цвях в кришку гроба, так Віталій Сахацький поставив жирнючу крапку в матчі, пославши м`яч по дузі через голкіпера в дальню праву дев`ятку і встановивши остаточний результат 4:2. Жалко, що не було встановлено приза за кращий гол матчу. Та виділяти когось немає сенсу, кожен гравець – це особистість, і всі внесли свій внесок у перемогу.
Після матчу своїми враженнями поділилися деякі вболівальники і гравці.
"Враження найпозитивніші. Інтрига зберігалася до останньої хвилини, напруження пристрастей і емоцій було крутіше, мені здається, ніж у двадцятирічних. Судді відпрацювали непогано, вчасно припиняли порушення. Усім футболістам-ветеранам здоров'я, успіхів та подальшої гри без травм", - сказав Василь Павлович, вболівальник з майже піввіковим стажем.
"Ми робимо одне діло – ми продовжуємо грати в цю прекрасну гру. І головне хочемо отримувати справжній кайф від футболу і життя. Основне це любов до гри, бажання забивати, бажання видавити гарні гольові передачі", - говорить колишній гравець "Металурга" Олександр Мартишов.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=129222893135582&set=pcb.129229496468255
Раптово обірвалося життя Петра Васильовича Гричука (04.05.1948-07.07.2022) легенди волейболу, людини з неймовірно доброю, відкритою душею.
Петро Гричук народився в селі Гаврилівка Покровського району на Дніпропетровщині у родині колгоспників Василя Маркіяновича та Марії Денисівни. Там же закінчив 11 класів. Крім фізкультури, хлопець ще любив малювати та співати. Захоплювався історією та літературою. І все ж таки пріоритет віддавав спорту. Мріяв стати фізруком або співаком. Після закінчення школи 1963 року намагався вступити до Запорізького музичного училища, але запізнився на один день. Тоді поїхав до Донецька, де влаштувався на Путилівський завод точного машинобудування. Записався у волейбольну секцію і незабаром його почали випускати грати у волейбольній команді донецького "Авангарду". Доводилося захищати честь цеху і у футбол, і навіть у хокей. Із заводу Петра забрали до армії, де прослужив із 1967 по 1969 рік в частині морської ППО в Іллічівську Одеської області. Грав у волейбол дуже багато. На дембель Петро Гричук пішов у званні молодшого лейтенанта.
Петро Гричук до останнього подиху працював на просвітницькій ниві в Придніпровському державному металургійному коледжі. На протязі 42 років він тренував волейбольні команди цього учбового закладу. З ним в різні роки команди ставали чотирьохразовими чемпіонами України серед колективів металургійної галузі, шестиразовими переможцями обласних змагань серед кращих команд незалежно від галузі. А ще Петро Васильович був граючим тренером волейбольних ветеранських команд міста. Довгий час він очолював міську федерацію волейбола.
Не Довбик і не Мудрик: експерт назвав українського футболіста, який першим перейде до європейського клубу цього літа.
Відомий коментатор та експерт Роберто Моралес поміркував про найближчі трансфери українських гравців за кордон.
На думку Моралеса, найбільше шансів перейти до європейського клубу має 18-річний півзахисник "Дніпра-1" (вихованець тренера з Кам'янського Миколи Голіка) Єгор Ярмолюк, близький до трансферу до "Брентфорда". Артем Довбик також має виїхати до "Торіно", але там усе складніше.
"Моя версія — це буде Ярмолюк. У нього вже є віза, його хочуть, він дуже молодий і клуб налаштований його продавати. "Дніпро-1" налаштований продавати і Довбика, але там із цінником не так просто, розпочинаються великі торги".
З нагоди Дня Конституції України в Кам`янському 30 червня відбувся стрітбольний турнір.
Змагання, які проходили в рамках проєкту Президента України "Активні парки - локації здорової України" були організовані комунальним закладом "Спорт для всіх". На спортивному майданчику Центрального парку відпочинку за нагороди боролися дев`ять стрітбольних (3х3) команд в двох вікових категоріях - 14-15 років та 16-19 років.
За підсумками турніру серед молодшої вікової групи перше місце дісталося команді "Слешертім". Друге та третє місця посіли "Ліцей-1" і "Джавеліна".
"Снюсіки" перемогли серед команд старшого віку. Призерами також стали "Три каліки і я" та "Грінч".
Переможці та призери були нагороджені медалями, грамотами та сувенірами, які вручила представниця "Спорт для всіх" Дар`я Сімковська.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=740238107320406&set=pcb.5344745392253767
Майже місяць проходив в Кам`янському благодійний футбольний марафон миру. Турнір в підтримку ЗСУ був ініційований федерацією футбола Кам`янського спільно з управлінням молоді та спорту і за підтримки міського голови Андрія Білоусова.
І ось 28 червня на стадіоні СШ № 18 відбувся фінал, в якому вирішувалось питання, хто ж сильніший - "Дзержинець" чи "Газовик". Матч зібрав на новенькому стадіоні чималу кількість глядачів. Гра хоча і була напружена і дещо нервова, та арбітр зустрічі Ігор Зеленський тримав все під контролем, швидко припиняючи будь-яку грубість на полі. Загалом команди отримали вісім "гірчичників" (п`ять в пасиві "Газовика"). Перша половина матчу (грали два тайма по 30 хвилин) пройшла в рівній боротьбі і не принесла успіху жодній команді. Хоча у "Дзержинця" був один майже стовідсотковий момент забити гол. А в другому таймі жовті атакували більш наполегливо, що і втілилося в два забиті мячі. Перший гол на 52 хвилині забив Олексій Швець. А за 10 секунд до фінального свистка після незграбної гри між собою, захисники "Дзержинця" майже в центрі поля втратили м'яч. Його підхопив Дмитро Мартишов і по великій дузі послав шкіряного, через далеко вибігшого голкіпера, в сітку його воріт. Отже 2:0 на користь "Газовика".
Після матчу відбулася церемонія нагородження не тільки призерів фіналу, а і всіх учасників турніру.
В ній прийняли участь голова міської федерації футболу Едуард Коряк, директор СШ № 18 Світлана Лейба, директор Фонду розвитку міста Кам`янське Максим Чехута, керівниця волонтерського центру "Павутинка" Людмила Устименко, голова молодіжної ради міста Олександр Нікологорський, заступник голови міської федерації футболу Ігор Ігнатенко, голова комітету масового футболу Василь Вербецький.
Нагороджуючи учасників турніру, Едуард Коряк зазначив, що програвших немає. "Адже ви всі зробили свійм посильний внесок на підтримку наших Збройних Сил. Ми віримо в наших захисників. Все буде Україна", - сказав Е.Коряк.
Кубки за участь в змаганнях отримали представники команд "ПМГУ Метінвест Промсервіс", "Южкокс", "Дніпровський кар`єр", "Тайм", "Атлетик", "Петриківка".
Свої призи отримали кращі гравці турніру - Ігор Реутов (Дніпровський кар`єр"), кращий голкіпер Єгор Попович ("Дзержинець"), Олексій Швець ("Газовик"), кращий гравець фіналу Сергій Шаповал ("Газовик"), кращий нападник фіналу Денис Шаповалов ("Дзержинець"), кращий півзахисник турніру Єгор Кисельов ("Газовик"), кращий захисник турніру Сергій Пономаренко ("Дзержинець"), автор кращого голу турніру Сергій Завгородній ("Дрезден").
Фіналіст турніру команда "Дзержинець" отримала медалі, кубок та футбольний м`яч. Головною нагородою змагань великим кубком та медалями були відзначені футболісти-переможці команди "Газовик".
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=124715786919626&set=a.124726893585182