Незвичний турнір пройшов 29 жовтня в Кам`янському ліцеї № 15. На майданчику в командах можна було бачити одночасно волейболісток різного віку. Та й поводилися вони під час зустрічей занадто делікатно, з азартом, але без зайвої напруги та надмірних емоцій.
"Просто дівчата грають в своє задоволення. Над ними не висить Дамоклів меч ненабраних очок. Команди формуються навіть не за роками випуску, а просто хто з ким домовився", - пояснив тренер-викладач відділення волейболу ДЮСШ № 2 Віталій Михайлович Серьогін, в честь 70-річчя якого зібралися дівчата-випускниці різних років, а також юні волейболістки, з якими працює тренер в цьому навчальному році. А прийшли та приїхали, щоб вітати свого улюбленого тренера, спортсменки з багатьох куточків нашої країни і навіть з Кіпру.
Працювати з дівчатами-волейболістками Віталій Серьогін почав ще в далекому 1978 році. "Я закінчив середню школу № 17 (зараз там волейбольна Академія братів Дубинських), а працював в четвертій школі, - згадує В.Серьогін. - В основному дівчата, яких я тренував, навчалися в школах № 4, 18, 22. Так сталося по життю, що я полюбив волейбол. Після закінчення інституту два роки працював за направленням в школі села Михайлівка, що в Кам`янському районі на Черкащині. Тренував дітей. А коли приїхав додому, то прямо на вокзалі мене зустрів директор спортшколи № 2 Ігор Борисович Голубчик, який сказав: "Все, ти працюєш у нас". Як він сказав, так по сьогодняшній час я працюю в цій спортивній школі". Щорічно В.М.Серьогін випускає, так сказати в світ, 3-6 волейбольних команд. "Одні випускаються, інші приходять. В одній групі може бути до семи вікових категорій. Ось і рахуйте, скільки за весь період моєї тренерської кар`єри було підготовлено волейболісток", - добродушно посміхаючись, каже тренер. Найвідомішими гравчинями, випускницями тренера В.М.Серьогіна можна назвати Світлану Ткач (1971 р.н.), чемпіонку Спартакіади "Юність", що проводилася в СРСР. Грала в Дніпропетровську ("Локомотив"), в Ташкенті ("Автомобіліст" вища ліга), завершила ігрову кар`єру в Туреччині. Були ще Наталія Калініченко, Світлана Біла, які грали в "Локомотиві". З останніх його випускниць це Марина Скрипник. Дівчина у Вищій лізі України захищала кольори Луцької "Волині". Зараз грає в Австрії. "А цей турнір ми організували, щоб зустрітися, не забувати один одного. Він не для того, щоб визначити хто сильніший. Дівчата грають в своє задоволення. Перед ними не стоять ніякі завдання. Головне, щоб згадати про роки, проведені разом. Тому що багато чого було у нас цікавого. Свого часу ми багато їздили по країні, якої вже не існує. Без пригод не проходив жоден турнір, де ми змагалися. А зараз приємно згадати ті часи. Дівчатам це подобається, тому вони на майданчику грають з посмішками", - пояснив ювіляр.
Турнір, присвячений 70-річчю Віталія Михайловича Серьогіна було проведено за підтримки Кам`янського міського голови Андрія Білоусова, громадської організації "Бджола", управління молоді спорту та Федерації волейболу міста Кам`янське.
Під час святкової церемонії відкриття змагань з привітальними словами виступили начальник управління молоді і спорту міста Едуард Коряк, представниці громадської організації "Бджола" Галина Залога і Марина Пахолько. "Володимира Михайловича Серьогіна я знаю ще з 1987 року, - говорить Едуард Коряк. - В школі № 23, де я навчався, він тренував волейболісток, серед яких були і наші дівчата. Пам`ятаю, як я з хлопцями-однокласниками (я тоді вже ходив до десятого класу) втекли з уроків і пішли в спортзал підтримувати нашу команду, яка грала з суперницями із Жовтих Вод. Наші емоції тоді зашкалювали. А Віталій Михайлович зовсім не змінився за пройдешні 35 років. Тільки волосся посивіло. Бажаю нашому тренеру наснаги, здоров`я, сил. Щоб і в подальшому він виховував у спортсменок любов до волейболу". За високу професійну майстерність, вагомий внесок в розвиток спортивної галузі міста, якісну підготовку молодих волейболісток та з нагоди 70-річчя Е.Коряк вручив Віталію Михайловичу Серьогіну грамоту і грошовий конверт. З вдячними словами до свого колишнього тренера В.Серьогіна звернулася Марина Пахолько. "Дякую за те, що ви зробили такий великий вклад за розвиток дітей нашого міста. Я вдячна за ваш вклад в те, яка я є, за мій наполегливий характер", - сказала Марина. Галина Залога теж подякувала тренера за виховання не одного спортивного, гарного, красивого покоління. "Маємо надію, що і надалі ви будете продовжувати цю важку, але благороду справу. Всім нам миру і перемог", - відзначила вона.
Запальним музичним номером вітала ювіляра юна "художниця" ДЮСШ № 4.
Зі словами вдячності, тренеру вручали подарунки дівчата-випускниці відділення волейболу ДЮСШ № 2 різних років.
Завітавших на турнір випускниць давно минулих років, які не приймали участь в іграх, а це сестри Бідніченко, Елла і Наталія, а також Ірину Івченко, Віталій Серьогін нагородив медалями, виготовленими саме до свого ювілею. "Я вас всіх пам`ятаю, не забуваю, хочу, щоб і про мене залишилася пам`ять. А всі інші дівчата, які будуть грати, вже самі виберуть гатунок медалей", - сказав ювіляр.
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=156096613781543&set=a.156100903781114
Волейбольна жіноча команда Кам`янського СК "Прометей" одержала другу перемогу в рамках першого туру Суперліги-Дмарт сезону 2022/23. Сьогодні, 2 жовтня, в Чернівцях "червоно-білі" не залишили жодного шансу "Галичанці-ЗУНУ" з Тернополя. Про це повідомляє https://prometeyvc.com/ua/voleybol/novosti/sk-prometey-oderzhav-druhu-zvytyahu-v-superlizi-dmart
"Галичанка-ЗУНУ" - СК "Прометей" 0:3 (8:25, 12:25, 10:25)
Уже стартова партія показала, що сили візаві далеко не рівні. Підопічні Андрія Романовича віддали опоненткам всього 8 балів. У тернополянок нічого не виходило на прийомі, через що їм складно було будувати атаки.
Здавалося, що гравчині "Галичанки-ЗУНУ" зробили висновки в перерві між сетами – 5:6. Втім, така рівновага протрималася недовго, бо наші спортсменки набирали обертів з кожним новим розіграшем - 12:25.
Заключний відрізок матчу за розвитком подій нагадував два попередні: "Прометей" повністю володів ініціативою і зрештою тріумфував у цій зустрічі – 10:25.
Отже, вітаємо команду із вдалим початком сезону!
"Галичанка-ЗУНУ": Дрьомова (5 очок), Кiмак (0), Попович (3), Голод (0), Риболовлєва (0), Осипенко (0), Джима (1), Губенко (3), Степура (2), Капканець (1), Овчаренко, лiберо (0), Самусенко, лiберо (0).
СК "Прометей": Дзюба (15), Котар (6), Д. Капланська (10), Старостенко (0), Мiрчева (9), Рудик (3), М. Капланська (1), Горбаченко (0), Стравiнскайте (9), Прокопова (0), Васильєва, лiберо (0).
Відео https://www.youtube.com/watch?v=UW3MONyuPUY&t=4s
4 вересня в спортивному залі Кам`янського ліцея № 15 завершилася дводенна відкрита волейбольна першість ДЮСШ № 2, присвячена Дню фізичної культури і спорту України.
На майданчику за нагороди, встановлені громадською організацією "Бджола" та управлінням молоді і спорту міськради, змагалися п`ять жіночих команд: три склади ДЮСШ № 2 (тренер В.Серьогін), "Прометей" (капітан Т.Мельник), технологічний фаховий коледж ДДТУ (тренер В.Вербецький). Зустрічі проводилися по коловій системі.
В матчі за третє місце зустрілися друга і третя команди ДЮСШ № 2. До першої половини першої партії суперники не відпускали в рахунку один одного далеко. Та потім "треті" зробили ривок і майже виграли партію - 24:19. Але "майже" - це ще не перемога. Їхні колеги зрівняли рахунок - 24:24, а потім виграли і партію 26:24. З легкістю вони справилися і в наступній партії - 25:12. Отже, третє місце у другого складу команди ДЮСШ № 2.
У фіналі зустрілися команда ветеранів-волейболісток "Прометея" і перший склад ДЮСШ № 2. Звичайно, тут грала була більш видовищною і напруженою та йшла очко в очко. Перша партія за "прометеєвками" - 26:24. Друга за їх суперницями 25:21. Вирішальними стали два ейси після подач волейболісток спортшколи, які можливо подіяли на нерви їхнім візаві. В підсумку перемогу отримали вихованки Віталія Серьогіна 15:12, а з ними і весь матч - 2:1. Як кажуть, молодість взяла верх над досвідом.
Після зустрічі відбулася найприємніша частина змагань - нагородження. В церемонії вручення призів, грамот, медалей і кубків прийняли участь представниця ГО "Бджола" Галина Залога та начальник управлінням молоді і спорту міськради Едуард Коряк. Призи кращих гравчинь отримали: Олександра Бурхан (третій склад ДЮСШ № 2), Анастасія Ялова (другий склад ДЮСШ № 2), Анна Стасійчук (перший склад ДЮСШ № 2), Поліна Арджановська (технологічний фаховий коледж ДДТУ), Інна Злих ("Прометей"). Разом з капітаном команди Юлією Проценко кубок переможців і нагороди за перше місце отримали Софія Григор`єва, Марія Криваченко, Анна Стасійчук, Вікторія Литвишко, Маргарита Скрипник, Мілана Білявська.
МІСЦЯ, ЯКІ ПОСІЛИ КОМАНДИ
1 - ДЮСШ № 2 (перший склад)
2 - "Прометей"
3 - ДЮСШ № 2 (другий склад)
4 - ТФК ДДТУ
5 - ДЮСШ № 2 (третій склад)
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=143212768403261&set=a.143217478402790
Ось уже понад десять років турнір, присвячений Дню металурга, проходить у Кам'янському на майданчиках для пляжного волейболу у районі лівобережного парку відпочинку. 16 липня за призи змагалися чоловічі, жіночі та ветеранська команди. За підсумками турніру переможцями стали волейболісти команди "Дніпронет" та волейболістки ДЮСШ № 2.
Раптово обірвалося життя Петра Васильовича Гричука (04.05.1948-07.07.2022) легенди волейболу, людини з неймовірно доброю, відкритою душею.
Петро Гричук народився в селі Гаврилівка Покровського району на Дніпропетровщині у родині колгоспників Василя Маркіяновича та Марії Денисівни. Там же закінчив 11 класів. Крім фізкультури, хлопець ще любив малювати та співати. Захоплювався історією та літературою. І все ж таки пріоритет віддавав спорту. Мріяв стати фізруком або співаком. Після закінчення школи 1963 року намагався вступити до Запорізького музичного училища, але запізнився на один день. Тоді поїхав до Донецька, де влаштувався на Путилівський завод точного машинобудування. Записався у волейбольну секцію і незабаром його почали випускати грати у волейбольній команді донецького "Авангарду". Доводилося захищати честь цеху і у футбол, і навіть у хокей. Із заводу Петра забрали до армії, де прослужив із 1967 по 1969 рік в частині морської ППО в Іллічівську Одеської області. Грав у волейбол дуже багато. На дембель Петро Гричук пішов у званні молодшого лейтенанта.
Петро Гричук до останнього подиху працював на просвітницькій ниві в Придніпровському державному металургійному коледжі. На протязі 42 років він тренував волейбольні команди цього учбового закладу. З ним в різні роки команди ставали чотирьохразовими чемпіонами України серед колективів металургійної галузі, шестиразовими переможцями обласних змагань серед кращих команд незалежно від галузі. А ще Петро Васильович був граючим тренером волейбольних ветеранських команд міста. Довгий час він очолював міську федерацію волейбола.