На базі Кам`янської ДЮСШ № 4, 18-20 серпня пройшли два спортивних змагання зі спортивної акробатики: Чемпіонат Дніпропетровської області серед дорослих, юніорів та юнаків і Всеукраїнський турнір памʼяті відомого тренера, майстра спорту СРСР Г.Горяїнова. За нагороди змагалися: в Чемпіонаті області 96 акробатів із Камʼянського, Дніпра, Кривого Рогу та Покрова; на Всеукраїнському турнірі - 160 спортсменів із дев`яти міст Дніпропетровської, Одеської, Харківської, Кіровоградської та Миколаївської областей.
Під час параду відкриття, своїм показовим виступом "Ми з України" присутніх привітали спортсмени відділення художньої гімнастики та спортивної акробатики ДЮСШ №4 (хореограф-постановник Ельвіра Вязова).
Після офіційної частини, президенти Дніпропетровської і Кам`янської федерацій спортивної акробатики Ліля Секлицька і Ганна Романова дали старт змаганням, які проводилися за всіма віковими категоріями, починаючи від ІІІ юнацького розряду, закінчуючи майстерами спорту.
За підсумками чемпіонату, вихованці Кам`янської ДЮСШ № 4 посіли 14 перших, 16 других та 15 третіх місць. У представників ДЮСШ № 1 (тренери О.Станіславська, Т.Котова) перше місце у змішаній парі (програма 11-16 років) - Михайло Варенюк/Лілія Макарова та третє місце у програмі першого розряду, яке дісталося жіночій парі Ірина Василенко/Анна Біла.
Майстер спорту СРСР, чемпіон Союзу у чоловічих парних вправах Геннадій Миколайович Горяїнов став засновником школи акробатики у нашому місті. За час своє тренерської кар'єри, він підготував понад сорок майстрів спорту, членів збірної команди області та України. Вихованки Г.Горяїнова Лариса Коновалова, Ганна Романова, Людмила Шапорева, Ірина Романовська, Ірина Крупій продовжують його тренерську справу, працюючи в Кам`янській ДЮСШ № 4.
Після завершення Всеукраїнського турнір памʼяті Г.Горяїнова на рахунку вихованців ДЮСШ № 4 33 золотих, 21 срібна і 9 бронзових нагород.
Фотоальбоми https://www.facebook.com/photo?fbid=6778658848851119&set=pcb.1390793744836591
https://www.facebook.com/photo/?fbid=6785185458198458&set=pcb.1391689468080352
Буває часто, коли під час інтерв`ю з людиною відкриваються нові факти її життя, які абсолютно не відносяться до теми співбесіди. Так трапилося під час бесіди з тренеркою по спортивній гімнастиці Ларисою Сергіївною Проненко (Четверик), свого часу працювавшою у Кам`янському коледжі фізичної культури, а нині спіробітницею місцевого Центру туризму і краєзнавства "Горицвіт". Закінчивши майже тригодинну розмову, я подякував і попрощавшись, попрямував до виходу, коли Лариса Сергіївна сказала: "Заждіть, зараз я вам покажу дещо". І вийнявши з шафи настінний фотокалендар-щомісячник 1988 року, показала знімок якоїсь скульптури. "Цю скульптуру Батьківщини-Матері, яка встановлена на березі Дніпра в Черкасах, свого часу ліпили з мене", - сказала вона з гордістю. Для мене це було шокуюче відкриття, адже зовсім не часто спілкуєшся з людиною, яка є прототипом відомого пам`ятника. Ми знову почали бесіду.
"ОООО, ЦЕ ТЕ ЩО МЕНІ ТРЕБА!"
"В 1975 році я поступила навчатися у Київський інститут фізичної культури. Тоді ще була незаміжньою і носила прізвище Четверик, - згадує Лариса Проненко. - Десь наприкінці листопада того ж року я, і старші за мене сестри Ніна та Надя Саламатови, які приїхали зі мною з Уралу, сиділи на території інституту неподалік басейну. До нас підійшов чоловік років так 30-35, представився і пояснив, що він скульптор, пропонує попозувати для виготовлення скульптури. Додавши, що все це буде оплачено. Дівчата відразу відмовилися, сказавши, що мені гроші потрібніші. Їм батьки допомагали матеріально, а я навіть стипендію не отримувала. Домовилися зустрітися у його майстерні, що знаходилася у дворах за Головпоштамтом. Наступного дня, ніяковіючи, зайшла в приміщення, і у мене розбіглися очі. Всюди були скульптури, картини... Скульптор (за давністю років забула його ім'я) сказав, що одягне мене у відповідне вбрання і я мушу стояти у позі, яку він покаже. Повідомивши, що 10-метрову скульптуру буде встановлено в одному з міст України на березі Дніпра. Я зробила все так як було сказано. Майстер відійшов убік і вигукнув: "Оооо, це те, що мені треба!". У мене тоді було довге волосся, і на прохання скульптора, довелося зібрати його у гульку. У правій руці я тримала замість майбутньої чаші половину гумового м'яча. Як старанна студентка-гімнастка, виконувала чітко всі його вказівки. Так, як я не могла через тренування, щодня приходити в майстерню, ми склали з скульптором графік відвідувань. Платив він чітко, без затримок: три карбованці за годину під час кожного відвідування. Тоді це були доволі непогані гроші, за 10 карбованців я могла купити туфлі. Я спитала, а чому він не робить з мене одразу велику скульптуру. Майстер пояснив як потім із маленької заготовки буде зроблена велика статуя. Скульптор поводився дуже коректно, без різних докучань. Але по молодості не спромоглася ні запитати його прізвище, ні сфотографуватися разом напам`ять.
Згодом я зовсім забула про все це. А згадала, коли племінниця подарувала календар із зображенням скульптури в Черкасах. Я так зраділа, навіялися млосні спогади, що навіть сплакнула. У серпні 2020 року я їздила до Черкас, подивитися не скульптуру. Там охопило таке незвичне відчуття, що не втрималася і людям, які проходили повідомила, що це з мене ліпили статую".
МОНУМЕНТ "БАТЬКІВЩИНА-МАТИ"
Монумент "Батьківщина-Мати" є однією з найбільш знакових пам`яток міста Черкаси, яка розташована на вершині Замкової гори. Бронзова фігура Батьківщини-Матері в 1977 році стала частиною меморіального комплексу. Композиція вирішена у великих монументальних формах. Широку ритуальну площу завершує курганоподібний насип із гранітними східцями, увінчаний скульптурою жінки-матері Батьківщини висотою 10 м. У піднятій правій руці знаходиться чаша з Вічним вогнем, ліва рука звернена вперед, до ритуальної площі. Авторами проекту меморіального комплексу були скульптори Галина Кальченко (народна художниця УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка), Едвард Кунцевич (співавтор, заслужений діяч мистецтв УРСР) та Борис Микитенко, архітектори Анатолій Ігнащенко та Олександр Ренькас.
СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА - СПРАВА ВСЬОГО ЖИТТЯ
Лариса народилася в робітничій сім`ї в уральському місті Нижній Тагіл. "Мій тато, Сергій Єфремович Четверик (1925-1969) воював на фронті. Мама Лідія Іванівна, народилася під Ярославлем 1927 року і зараз живе в Нижньому Тагілі, - згадує Лариса Проненко. - Після одруження, молода сім`я мешкали у Вінниці, де народився батько. Мама працювала на швейній фабриці, на пошті. Потім тато завербувався і поїхав із сім'єю в Нижній Тагіл. Там він працював вогнетривником на металургійному комбінаті, а мама на цегельному заводі разом з "хіміками" (засуджені з виправної установи відкритого типу).
Ще навчаючись у школі, Лариса Четверик захопилася спортивною гімнастикою, яка стала справою всього її життя. Там же вона виконала норматив кандидатки в майстрині спорту. "Старший брат Віталій жодного відношення до спорту не мав. А от з середнім братом Валерієм ми спочатку тренувалися у Володимира Максимовича Урукова. Свого часу він поїхав до Павлограда, забравши деяких хлопців (Валерія Четвертака, сестер Ніну та Надю Саламатових) і відкривши там свою школу. Після переїзду в Україну, майстер спорту СРСР Валерій Четверик став членом збірної УРСР зі спортивної гімнастики. Його добрий друг Федір Кулаксізов ділив з ним перший-другий номера збірної. Валерій навчався у Дніпропетровському інституті фізкультури. 1979 року під час підготовки до VII літньої Спартакіади народів СРСР, на тренуванні він розбився на смерть. Хотів виконати дуже красиво елемент, але не встиг згрупуватися і отримав несумісну травму з життям (перелом шийного відділу з розривом спинного мозку)".
1974 року Лариса вступила до Київського інституту фізкультури, 1978 року закінчила. "Після закінчення інституту, мені світило їхати працювати в Добропілля, - розповідає Лариса Сергіївна. - Дізнавшись про це, Тагір Хасамутдінов, який уже два роки після навчання в Київському інфізі працював у Дніпродзержинську (нині Кам`янське), запропонував переїхати і мені сюди. Тож я погодилася на Дніпродзержинський технікум фіичної культури. Хоча мені все одно було куди їхати. Додому чомусь не хотілося повертатися. Доля зробила власний вибір".
Так Лариса Сергіївна відпрацювала 42 роки у Кам`янському коледжі фізичного виховання. З майбутнім чоловіком Віктором Проненком вона познайомилася на роботі. "Я вже працювала у фізкультурному технікумі, коли він вступив на відділення легкої атлетики, - з ностальгією згадує Лариса Проненко. - Раніше усі диципліни вивчалися з першого курсу, що було дуже добре. Він мені сподобався. Вітя відповів взаємністю. Ми почали зустрічатися з кінця першого курсу. Подали заяву в Нижньому Тагілі. Приїхали, розписалися і зіграли там же 20 липня 1979 року весілля. Потім поїхали в Луганську область до його мами, де відзначили одруження суто у сімейному колі".
Сім`я Проненко повністю віддана спорту. Чоловік Віктор працює вчителем фізкультури у комерційному технікумі. 38-річний син Євген закінчив фізкультурний технікум та Харківську Академію, а ще інститут бізнесу та права і працює вчителем фізкультури в ліцеї № 15. Донька Наталя Рогівська закінчила теж фізкультурний технікум, а потім Дніпропетровський інститут фізкультури. Нині працює вчителькою фізкультури у гімназії № 34. Бабуся і дідусь радіють двом внукам.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
В Кам`янській ДЮСШ №4, 11 серпня відбувся Чемпіонат міста зі спортивної акробатики.
Свою майстерність демонстрували 78 спортсменів з дитячо-юнацьких спортивних шкіл №4 (тренери Анна Романова, Людмила Шапорєва, Лариса Коновалова, Юлія Перехрест) та №1 (тренери Тетяна Котова, Олена Станіславська). Акробати змагались в парно-групових та індивідуальних вправах за програмою юнацьких розрядів, ІІ, І дорослих розрядів, AGE (11-16 років), КМС, МС.
За підсумками, оголошеними головною суддею змагань Ларисою Коноваловою, вихованці ДЮСШ №4 посіли 41 перше, 21 друге, 2 третіх місць. В активі представників ДЮСШ № 1 - 4 перших, 3 других і 3 третіх місць.
Ці змагання стали відбірковими на чемпіонат Дніпропетровської області зі спортивної акробатики.
ПРИЗЕРИ
ПРОГРАМА МАЙСТРІВ СПОРТУ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Караваєв Богдан, Омелянчук Анна (ДЮСШ № 4)
Сизоненко Ксенія, Бабінчук Софія (ДЮСШ № 4)
ПРОГРАМА КАНДИДАТІВ В МАЙСТРИ СПОРТУ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Григорʼєва Єлизавета, Неділько Дарʼя, Трухан Олександра (ДЮСШ № 4)
Лєншин Ян, Остапенко Євангеліна (ДЮСШ № 4)
Шульга Катерина, Левченко Арина (ДЮСШ № 4)
ДРУГЕ МІСЦЕ
Вдовиченков Артем, Любчич Поліна (ДЮСШ № 4)
ЗА ПРОГРАМОЮ AGE
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Варенюк Михайло, Макарова Лілія (ДЮСШ № 1)
ПРОГРАМА ПЕРШОГО РОЗРЯДУ
ДРУГЕ МІСЦЕ
Варенюк Олександр, Біла Олександра (ДЮСШ № 1)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Василенко Ірина, Біла Анна (ДЮСШ № 1)
ІНДИВІДУАЛЬНІ ВПРАВИ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Кірсань Гліб (ДЮСШ № 1)
Кузьміна Аліса (ДЮСШ № 1)
ДРУГЕ МІСЦЕ
Маляр Аліса (ДЮСШ № 1)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Хвостик Аліна (ДЮСШ № 1)
Фотоальбоми https://www.facebook.com/photo/?fbid=6748919855158352&set=pcb.1757313661367242
https://www.facebook.com/photo/?fbid=3145658445740380&set=pcb.3616130571998806
У болгарському місті Блакитних каменів - Слівені, з 29 червня по 2 липня відбувся перший міжнародний турнір пам'яті першої чемпіонки світу з жіночої парної акробатики Стефки Спасової "Кубок Стефки Спасової". Дует з Кам`янського Ян Лєншин/Евангеліна Остапенко стали бронзовими призерами.
На килимі зали, яка носить ім'я національного героя Болгарії Василя Левського змагалися 350 акробатів, представлявші Ізраїль, Португалію, Грецію, Туреччину, Україну та 8 клубів з Болгарії. Українські спортсмени показали неймовірно вражаючі результати, виборовши нагороди майже в кожній дисципліні. Вперше виступаючи на міжнародних змаганнях, кандидати в майстри спорту Ян Лєншин і Евангеліна Остапенко, вихованці тренерки з Кам`янської ДЮСШ № 4 Юлії Перехрест піднялися на п`єдестал пошани. Продемонструвавши високу майстерність під час виконання акробатичних елементів у динамічній вправі, наш змішаний дует здобув бронзові медалі.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=QV9QLxpcpl8
Фото https://www.facebook.com/photo/?fbid=6611235502260122&set=gm.1365671267348839&idorvanity=105914096657902
В Києві, з 27 по 30 червня проводився Чемпіонат України з художньої гімнастики. П`ятнадцятирічна кам`янчанка Дарина Калініна
вдало дебютувала серед дорослих, ставши бронзовою призеркою.
За підсумками змагань команда Дніпровської ДЮСШОР (тренер Наталя Єрьоміна) посіла третє місце в багатоборстві (групові вправи) серед майстринь спорту. В її складі виступала вихованка Кам`янської ДЮСШ № 4 (перший тренер Інна Козбанова) Дарина Калініна. Даша навчається у десятому "А" класі гімназії № 39 і вже п`ятий рік паралельно тренується в Дніпрі. Також "бронзу" отримали колеги Дарини по ДЮСШ № 4 (тренерська бригада Лариси Заєць) Софія Павлінська (по програмі майстрів спорту) і Дарина Єфименко та Карина Неклеса (по програмі кандидаток в майстри спорту). А виграла чемпіонат національна збірна команда України. "Срібло" у гімнасток другої національної збірної України.
Текст Віктора КУЛЕНКА.