Посівши перше місце в Чемпіонаті Дніпропетровщини з боксу, кам`янчанин Денис Проскура прийме участь в Чемпіонаті України.
На ринзі комплексної дитячо-юнацкої спортивної школи з боксу та єдиноборств у Горяїново, з 13 по 17 січня відбулися поєдинки чемпіонату Дніпропретровської області з боксу серед чоловіків та дівчат до 23 років (2003/2006 років народження). В першому у нинішньому році чемпіонаті, за нагороди змагалися 43 cпортсмени з Дніпра, Кривого Рогу і Кам`янського. Наше місто представляли боксери тренерів Вадима Хамази і Геннадія Молокова (ДЮСШ № 1), Віктора Мельника, Івана Ляшенка та В`ячеслава Шульги (ДЮСШ № 2). Кам`янчани показали непогану фізичну, тактичну і вольову підготовку та змогли посісти десять призових місць (1+4+5). Титул чемпіона у ваговій категорії 54 кг здобув Денис Проскура, вихованець тренера Вадима Хамази. "Срібло" вибороли його колеги по спортивній школі Микита Скирда (60 кг) і Євгеній Фурсов (71 кг), а також Владислав Кравцов (тренери В.Мельник, І.Ляшенко), який змагався у вазі 63,5 кг і Вікторія Щербина (=81 кг), вихованка Геннадія Молокова. Бронзові нагороди дісталися: у ваговій категорії 75 кг - Богдану Яровому (тр. В`яч. Шульга) і Миколі Облапу (тр. В.Хамаза); 70 кг - Андрій Покатилов і Марк Прозоров (тренери В.Мельник, І.Ляшенко); 86 кг - Данило Жадан (тр. В.Хамаза).
Денис Проскура здобув право змагатися у Чемпіонаті України, який пройде у Львові 3-18 лютого.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Фото https://www.facebook.com/photo/?fbid=122239784972019586&set=pcb.122239785752019586&locale=uk_UA
Вже майже 15 років як пішов з життя легендарний тренер, майстер спорту СРСР з боксу, Людина з великої літери Володимир Прокопович Кургузов (03.01.1934-23.06.2009). Такою кількістю спортсменів, які виросли під його опікою, похвалитися може не кожен тренер. З простих вуличних хлопців Володимир Прокопович виростив цілу плеяду боксерів, які до сих пір вдячні йому за путівку в життя. Колись, зі старого дитячого садка, Кургузов власними силами створив один з перших в нашому місті боксерських клубів "Шкіряна рукавичка". Вихованці тренера пам'ятають свого наставника і щорічно 3 січня, в день його народження, згадують теплими словами.
Володимир Кургузов сам почав боксом займатися пізно. Коли його виставили за військове училище побоксувати, Володимир виступив і виграв змагання. Потім переміг у чемпіонаті військового округу. За два роки виконав норматив майстра спорту Радянського Союзу (до речі, першим з боксерів нашого міста). Служив офіцером внутрішніх військ. Після звільнення зі Збройних Сил, став викладати бокс на "Дзержинці".
"Володимира Прокоповича Кургузова я знаю більше ніж півсторіччя. Він мав чисте серце і користувався великим авторитетом, як у спортсменів, так і у своїх солдатів. Ми разом їздили на різні турніри, побували в багатьох регіонах Радянського Союзу. Він дуже любив дітей, вони для нього були всім", - розповідає один з патріархів Кам`янського боксу, майстер спорту Анатолій Якименко.
"Він був доброю людиною і дуже хорошим психологом. Володимир Прокопович сам був величезний і така ж у нього була душа. Справедливий, щирий. Незважаючи на зовнішній флегматизм, він був дуже гумористичною людиною", - згадує Михайло Болдов".
Чимало учнів Володимира Кургузова вже давно самі стали на тренерську стезю і їх вихованці добилися і продовжують добиватися успіхів на змаганнях різних рівнів. Але вони і тепер з теплотою згадують про свого першого наставника.
"До Володимира Прокоповича я потрапив зовсім випадково, - згадує тренер боксерського гуртка "Паляниця" СЮТ Валерій Шульга. - Раніше я вдома займався боротьбою, мене тренував сусід. На початку навчального року я прийшов в СК "Дзержинка", щоб записатися в секцію боротьби. Там познайомився з хлопчиком, який чекав тренера з боксу Кургузова. Хвилин сорок ми чекали тренерів, щоб записатися в секції. Тут підійшов чоловік величезного зросту (мені він здався величезним ведмедем) і грубим голосом запитав кого ми чекаємо. Хлопчик відповів, що тренера з боксу. І я з переляку теж відповів, що на бокс. Ось так і потрапив в секцію до Кургузова. Цим видом спорту я прозаймався 15 років. До армії на чемпіонаті ВЦРПС в Ізмаїлі посів третє місце і виконав норматив кандидата в майстри спорту СРСР. Служив у Групі Радянських військ у Німеччині, там став чемпіоном армії та дивізії. Після служби в армії продовжив тренуватися в СК "Дзержинка". Ми, хлопчаки, вважали тренера своїм другим батьком. Прокопович міг з гумором з нами поговорити, а міг і посварити. При цьому від нього випромінювалася така сильна енергія, що ми виходячи на ринг безстрашно билися. Тренер учив нас бути чесними, захищати слабких".
В'ячеслав Шульга будучи школярем, потрапив тренуватися до Володимира Кургузова в далекому 1970 році. "Мене, 10-річного пацана, на "Дзержинку" до Володимира Прокоповича привів старший брат Валера, - розповідає тренер ДЮСШ № 2 В'ячеслав Шульга. - Я був такий маленький, а тренер здавався гігантом. Мені тоді бокс не сподобався, і через місяць я перестав відвідувати тренування. Другий раз спробував повернутися, коли мені "стукнуло" 14 років. Ми прийшли разом з Сашком Янченком, благо вчилися з ним в одній школі. Правда Саша був старший за мене на рік. Пам'ятаю приходимо, а нам Кургузов каже, що через тиждень змагання чемпіонату міста. Я тоді свій перший бій програв боксеру з ДКХЗ, виступаючи у ваговій категорії 44 кг. А через два тижні поїхав на чемпіонат області і здобув свою першу перемогу. Той бій припинили із-за моєї явної переваги. Бувало Прокопович оголошує, що на наступний день планується крос. Зустрічаємося на "Дзержинці". Він їде на велосипеді, а ми біжимо слідом. Добігаємо до нього на дачу, покопали грядки і додому. І ніхто не ображався. Це для нас була загальнофізична підготовка. У 1984 році вирушаючи на міжнародний турнір моя вага становила 54 кг. А коли перед боями проходив зважування, то виявилося, що я набрав два кілограми зайвої ваги. Прокопович покликав мене до себе, зняв тапок 45-го розміру і як даааасть мені по м'якому місцю..."
Віктор Мельник, який свого часу тренувався також у Володимира Кургузова, кілька років очолював міську федерацію боксу. Він досі з теплотою згадує про свого першого наставника. "Коли я прийшов записуватися на бокс, тренер запитав скільки мні років, - згадує В.Мельник. - Я сказав, що дев`ять. Прокопович відповів: "Йди звідси, ти ще не доріс до боксу. Ось коли виповниться 10 років, тоді і приходь". В 1969 році мені "стукнуло" 10 років, я був зарахований і виступав на різних змаганнях. І тільки після армії займався вже у інших тренерів. Але всеодно я Кургузова поважав і поважаю. Ціню за те, що він виховав нас не тільки спортсменами, але і хорошими людьми. Колись я і Толя Румянцев вирішили розіграти тренера. У того був величезний шкіряний портфель, в якому носив всю документацію. Кургузов не розлучався з портфелем років десять. Ми хотіли перевірити як часто Прокопович заглядає в нього. Перед поїздкою до Львова взяли і сунули в портфель два блини від штанги. Тренер добу тягав портфель з вокзалу в готель і назад. А коли розкрився обман, він просто сміявся разом з усіма, примовляючи: "От сучі діти!".
Геннадій Молоков також пройшов школу виховання Володимира Кургузова. "Володимир Прокопович поважав у людях справедливість, щирість. Кургузов був тонким психологом людських душ, добре знав методи підходу до хлопчаків не тільки як до спортсменів, а й як до своїх дітей. Мав чисте серце і користувався величезним авторитетом. Він ЛЮДИНА великої літери", - каже Г.Молоков.
Напередодні Нового 2025 року, у Кам`янському пройшов дитячий боксерський турнір.
28 грудня, в Академії боксу Соцміста відбувся традиційний дитячий турнір з боксу. На ринг вийшли 17 пар любителів шкіряної рукавички, які представляли всі спортивні організації міста, де культивується цей вид спорту. Як завжди, тренери в таких змаганнях для своїх вихованців не залишать за ціль перемогти любою ціною. "Для початківців такі турніри дають отримати перший змагальний досвід, відчути відчуття радості та задоволення від боксу. А разом з товаришами весело час. Проведіть Тим паче, що всі учасники турніру отримали як призи смаколики", - говорить тренер гуртка боксу "Паляниця" лівобережної Станції юних техніків Валерій Шульга.
Вихованка Кам`янської ДЮСШ № 1 Антоніна Гергель стала срібною призеркою Чемпіонату України з боксу.
У Хмельницькому спорткомплексі "Епіцентр", з 15 по 22 грудня проводився Чемпіонат України з боксу серед молоді та жінок віком 16–17 років. На двох рингах змагалися 340 бійців, які представляли абсолютно всі регіони України включно зі столицею. Честь Кам`янського захищали чотири спортсмени. Валерія Павлюк (вагова категорія 48 кг), Микита Шаганенко (71 кг), Антоніна Гергель (+81кг) - вихованці тренера Вадима Хамази (ДЮСШ № 4). Та Ерік Гончаренко (+92 кг), з яким працює тренер Іван Карпович (СК "РуДі). Після запеклих поєдинків, Антоніна Гергель стала срібною призеркою. Наша землячка у фіналі поступилася Софії Мельніковій з Дніпра.
За підсумками головного старту року серед молоді буде сформована збірна команда України для подальших виступів на міжнародній арені.
На чемпіонаті Азії з боксу серед еліти чоловіків і жінок, кам`янчанка Анастасія Черноколенко стала бронзовою призеркою.
Великий турнір за участю збірної України з боксу мав проходити з 28 листопада до 12 грудня в йорданському Аммані. Але керівництво Азіатської конфедерації боксу (ASBC) ухвалило рішення з міркувань безпеки, перенести турнір за три тижні до його початку до міста Чіангмай, розташованого в північному регіоні Таїланду. В змаганнях прийняли участь понад двісті спортсменів з 21 країни світу. Українська збірна, яка була представлена на турнірі 25-ма боксерами (13 чоловіків та 12 жінок) здобула 13 нагород. В командну скарбничку українці поклали дві срібні та одинадцять бронзових медалей. Свій вклад внесла і кам`янчанка Анастасія Черноколенко. Вихованка тренера Івана Карповича (КСК "Дзержинка") та обласної школи вищої спортивної майстерності, змагаючись у ваговій категорії до 70 кг стала третьою. Цікаво, що "слабка стать" посіла вісім призових місць, в той час як чоловіки відзначились всього п`ятьма бронзовими медалями.
Довідка
Восьмиразова призерка чемпіонатів України з боксу, майстриня спорту міжнародного класу Анастасія Чорноколенко розпочинала свій спортивний шлях у секції кіокушин-кан карате у тренера Романа Кашири. Боксом почала займатися у старших класах. В боксерський клуб "Шкіряна рукавичка" (СК "Дзержинка") до тренера Івана Васильовича Карповича дівчинку привів тато, кандидат у майстри спорту. Коли настав час вступати до вишу, Анастасія вирушила до Дніпропетровська (зараз Дніпро), де стала студенткою кафедри боксу Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту. Подальшу її майстерність відточували Олексій Васильович Шевченко та Ігор Михайлович Яремка. Починаючи з 2011 року, регулярно ставала чемпіонкою Дніпропетровської області. Триразова чемпіонки України вперше цей титул здобула у 2014 році. Черноколенко була третьою на чемпіонаті світу (2014 року) і Європи (2018, 2022).