Аксіома, що справжні рибалки - народ забoбонний. Прикмет і повір’їв, пов’язаних з риболовлею, маса. Навіть ті, хто не вірить ні в які прикмети та забобони, мають свої традиції, ритуали. Наприклад, до закінчення риболовлі не перераховується кількість рибин, вирушаючи на ловлю, бояться зустріти священика і не беруть із собою консерви. Досвідчені рибалки не люблять, коли їм бажають успіху - у них прийнято говорити "ні хвоста, ні луски", а інші - бояться в компанії першими зловити велику рибу. В цій невеликій добірці пропонуються рибальські народні прикмети, забобони, традиції та ритуали.

* Рибалити потрібно тільки в хорошому настрої, без поганих думок про роботу чи інші проблеми.

* Якщо риболовля відразу починається з якої-небудь неприємності: заплуталась ліска (волосінь), вже з першого закидання відірвався гачок – нічого хорошого в цей день чекати не варто. Можна відразу змотувати вудки і повертатися додому. Хіба що вас більше цікавить не улов, а процес, відпочинок, медитація чи рибальський азарт...

* Чим тонша на вудці буде волосінь, тим краще клюватиме велика риба.

* У багатьох народів перед риболовлею прийнято налити на дно склянки спиртного і виплеснути в воду. Це називається “налити Діду”, “задобрити Водяного”, попросити “царя озера”, “духа води”.

* Якщо по дорозі на риболовлю якийсь незнайомець побажає гарного кльову, то улову можна не чекати. Але якщо те саме побажає знайомий чоловік, то успіх забезпечений. Бояться справжні рибалки і побажання від жінок “Гарної риболовлі!”, “Щасливої рибалки”. Вірять, що повернуться з порожніми руками.

* Не можна давати в руки чужій людині своє улюблене (щасливе) спорядження, будь то вудка, спініг, рибальська cітка, підсак або щось ще. Дехто помічає, що цю снасть вже нічого не ловиться.

* Поспіхом готуватись до риболовлі, тим більше збиратись перед самим відходом з дому або доручати це жінці – погана прикмета. До риболовлі завжди прийнято готуватися заздалегідь, старанно й по кілька разів перевіряти вміст рюкзака.
І в той же час, що чим довше і ретельніше готуватися, тим більше шансів нічого не зловити.

* У “річкових” рибалок є дивна прикмета, що жінка на рибалці – до поганого улову. Хоча й жінки можуть бути вмілими рибалками.

* Якщо рибалити в компанії друзів-рибалок, особливо недоброю прикметою вважається... першим зловити рибу. Наші предки помічали такий закон підлості: той, хто перший зловив рибу, потім так і просидів цілий день без улову. Але це стосується великої риби. Якщо першою на гачок потрапила маленька рибка, це гарне прикметиа. Її обережно знімають з гачка, цілують і відправляють “до тата-мами, діда і баби” назав в річку, озеро чи ставок.

* Вважається поганою прикметою опустити у воду порожній садок, розкладати, а тим більше мочити порожній підсак. В іншому випадку не буде великої риби.

* Рибалкам не можна брати брати з собою рибу, консерви та інші рибні страви – кльову не буде.

* Справжній рибалка ніколи не виставляє напоказ свій улов. Звичайно, це недобре, але поки добре клює, краще нікому про це до пори до часу не розповідати.

* До закінчення риболовлі в жодному разі не можна важити спійману рибу. Це може злякати удачу. Хоча рибалки-спортсмени і справжні любителі живої природи важать і міряють улов одразу ж, цілують рибу в губи і відпускають її назад, в рідне середовище.