В музеї історії міста Дніпродзержинська 6 листопада відбулося закриття виставки "Молитва за Україну", на якій був присутній автор робіт, харківський художник Олег Лазаренко.
"Виставка кольоропису "Молитва за Україну" експонувалась в нашому музеї більше місяця, - говорить директор музею історії Дніпродзержинська Наталія Буланова. - Роботи Олега несуть щиру енергетику, високу духовність. Приємно, що вони знайшли своїх шанувальників. Дуже багато екскурсій побувало на виставці. Відкриваючи її, ми пообіцяли, що на закриття приїде автор робіт. І ось нарешті ця подія відбулася. Взагалі у кожної виставки, кожного проекту є своя історія. Виставка була задумана під час моєї поїздки до Харкова. Тоді в майстерні Олега виникла мрія привезти роботи до Дніпродзержинська. І ось задумка була втілена в життя".
Наталія Буланова представила гостей із Харкова, які приїхали разом з Олегом Лазаренком. Журналістка Тетяна Бабіна, автор багатьох телепередач, присвячених культурі, привітала присутніх. "Передаю привіт від харківян, - сказала Тетяна. - Ви для нас стали рідними братами і сестрами. З вашим містом, яке ми вже давно називаємо Кам'янське, з'явився духовний зв'язок. Дозвольте запросити на цю імпровізовану сцену дуже цікавих харківян, дуже прекрасних і відомих людей. Це отець Григорій, наш капелан. Він людина нової епохи: мудра, інтелігентна, інтелектуальна, світська. Він часто їздить на передову в АТО, і обожнює мистецтво мабуть більше ніж ікони. І мені, кажеться, що Господь через творчість розмовляє з українцями. Пан Григорій мандрує з Олегом по всій Україні. Їздить на пленери, на виставки. А ще він був за кермом, привіз нас до вашого міста. Також сюди приїхав відомий актор театру Леся Курбаса, волонтер пан Микола Мох.
Я була дуже вражена вашою експозицією. Порівнюючи з виставками музеїв в різних країнах, де я часто буваю, вона на гребні третього тисячоліття. Це зараз дуже в тренді, дуже стильно, коли людина попадає в таку камерну атмосферу і спілкується з кожним твором. Мені дуже тут подобається. Не було у нас ще таких експозицій. Хочу сказати, що Олег - герой моєї творчості вже 25 років. Я знімаю про нього фільми (до речі, один з них присутні змогли переглянути. - прим. автора). Знімала фільм про Ван Гога, героя творчості Олега Лазаренка. Ви будете сьогодні прощатися з виставко. Ще раз перегляньте як зроблені картини. Їх не може зробити людина, яка не пов'язана з космосом. Це фантастично. Тому що десятки тисяч окремих фрагментів, це суцільна візантійська фреска, яка повернулася до людства на спіралі нової енергії. Олег - новатор. Недарма він дизайнер за фахом. Олег відчуває пульс Всесвіту. Все що він робить, це нове слово, новий крок, нове проміння мистецтва. Це народжено в Україні, яка зараз демонструє всьому світові перезавантаження у духовній, культурній, науковій сфері. Зараз тут народжується нова цивілізація. І Олег являється провідником в ній".
Автор кольоропису Олег Лазаренко розповів присутнім про свої роботи в цьому напрямку. "Прежде всего хочу поблагодарить вас, за то что вы пришли на выставку, посмотрели ее, сделали свои определенные выводы, - сказав О.Лазаренко. - Спасибо музею, показавшего мои работы, которые лет 7-8 находились в мастерской. Художник должен как можно больше выражаться в своих работах, нежели словесно пиариться. Картины должны говорить сами за себя и за художника.
Технику я применяю по-новому, экспериментирую, используя новые краски, новые технологии, ткани. Она появилась на традициях харьковской школы цветоведения, которые по историческим данными привезли из Франции в Россию, а оттуда в Харьков ученики Петра Водкина. Его продлжатели, первые авангардисты Ермилов, Шапошников попробовали использовать аппликации в цветоведении. Побывав немножко в мировых центрах христианства, увидев византийские фрески и древние мозаики, оттуда началась моя инициатива этого проекта. Нашей харьковской группе "Буриме", в которую я вхожу, в этом году исполнится четверть века. Мы сейчас готовим большую выставку, делая совместно большие картины на определенную тему. Это как игра в буриме во французской поэзии. Каждый пишет, клеит на одном холсте сюжеты на определенную тему. Но за счет элементов композиции, цвета, колорита, формы это не является каким-то разрозненным элементом, а является симфонией, когда играет оркестр на разных инструментах. 15 лет назад нас заинтересовал проект миссии Яна Павла II объединения конфессий, борьба за мир, свободу. С того времени мы начали делать этот проект. Он нас так увлек, что мы в процессе поездили по мировым христианским местам, объездив многие европейские страны, Иерусалим, Индию, Север России, посетив все православные лавры. Я когда задумал написать первых Апостолов, побывал в Сирии, Турции, Израиле. Захотелось не только писать этюды, а и замахнуться на что-то более сложное, интересное, длительное. И с 2007 года начался этот проект. Вы видите его не весь, а фрагментарно. Мы выпустили книгу по этюдам, по поездкам. Последние годы немножко сконцентрировали усилия. Я увидел, что нет единства даже в той духовной сфере, которую еще 5-7 лет назад мог представить: великое православие, великое христианство. Я здесь представил фрагменты из работ "Апостолы", "Великие киевские князья", "Хутор. Украина".
Даруючи музею свою роботу "Козак Мамай" Олег Лазаренко сказав: "Я постарался создать образ казака Мамая, используя черты сегодняшних защитников Украины, нашей национальности, этничности, культуры. Мне становится дико, когда мои родственники, живущие в России, буквально на глазах поменяли свои взгляды. Бог с ними, если это касается политики или геополитки, но когда это относится к творчеству, культуре... Я не могу это воспринимать. Поэтому символ казака Мамая я решил приблизить к более живому человеку, нашему современнику. Процентов на 75 в нем я передал черты одного из командиров "Айдара", с которым познакомился, и у нас появились общие интересы, касающиеся художества и культуры".
Подякувавши за подарунок, директор музею в свою чергу вручила Олегу Лазаренку диплом учасника "Мамай-Феста" та каталог "Колекція образотворчого мистецтва майбутнього музею Мамаїв".
Наталія Буланова виразила щиру вдячність президенту Фонду культури і мистецтва "Златоуст" Олегу Любкіну за матеріальну допомогу, яку він надав при підготовці виставки. "Я очень рад, что мог поучавствовать в этом проекте, - відповів Олег Любкін. - Будем показывать пример, чтоб и в других городах присоединялись к нам. Очень хотелось, чтобы такие выставки работали на объединение, на примирение, чтоб люди стали друг друга больше уважать".
Начальник управління культури міськвиконкому Ніна Стрілець подякувала творців виставки і вручила збірку віршів Володимира Сіренка. "Ваша "Молитва за Україну" прекрасна, світла. І дай Бог, щоб вона звучала в душах кожного з нас. Щоб був мир в нашій країні", - сказала Н.Стрілець.
Творча зустріч продовжилась виступом військового капелана отця Григорія. "Я дуже люблю подорожувати. Буваю на різних виставках. Але ваша вразила мене тим, як вона сформована. В чому унікальність цієї виставки? Зверніть увагу на очі кожного з героїв. Вони відкривають їхню глибинну духовність, їхню сердечність. Ви дивитесь на них, а вони на вас. Получається зворотній зв'язок, який діє на людей позитивно", - сказав отець Григорій.
Зустріч завершилась поетичним словом відомого українського актора Миколи Моха. "До "Молитви за Україну" Олега Лазаренка я приєдную молитву за нашу мову, А як відомо, мова - це основа нації, основа країни. Без мови немає держави. Коли зникне мова, зникне і держава", - сказав М.Мох.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.