Щорічно Дні Європи Дніпродзержинська центральна бібліотека, як і всі бібліотеки України, відзначала урочисто, красиво, креативно. "Цього року ми вирішили кардинально поміняти формат, - розповідає директор бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка Тетяна Герасюта. - Ми подивилися на те, що нам пропонує Інститут світової політики з іншого боку. І вирішили привезти виставку карикатур "Є краща сторона Європи !", що побувала в Чернівцях, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Полтаві. До речі, вона в Дніпродзержинськ потрапила навіть раніше ніж в Дніпропетровськ".

На відкриття виставки першими прийшли студенти Дніпродзержинського медичного училища. Керівник центру європейської інформації Алла Гузовський розповіла їм, що карикатура стала грізною зброєю ще з часів датського карикатуриста Херлуфа Бідструпа. "Виставка, яка знаходиться у нас не проста, а мандрівна, - розповідає А.Гузовська. - Всюди, де вона побувала, про неї були хороші відгуки. Ідею створення виставки карикатур підказала громадська організація Інститут Світової політики та мережа бібліотечних центрів європейської інформації. До проекту були залучені такоже відомі українські художники-карикатуристи Марина Туровська, Олексій Кустовський, Костянтин Казанчев та Ігор Бежук.

 

 

За допомогою карикатур демонструються найбільш очевидні та вражаючі відмінності і реалії між життям в Україні і життям в країнах ЄС. Україна дійсно є частиною Європи, але на сьогодні існує краща сторона Європи - це Європейський Союз. Чим більше Україна буде зближуватись з ЄС, тим більше у неї можливостей розвиватись і ставати кращою. Але ніяка Європа нам не допоможе, пока ми самі цього не зробимо. В Європейському Союзі теж є свої проблеми. Є країни, в яких не викорінене хабарництво, які сильно постраждали від економічної кризи. Але всеодно, вони почуваються набагато захищеніше ніж українці. Щоб стандарти в Україні наблизились до європейських, нам потрібно не боятися реформ і інновацій. Потрібно брати приклад з наших сусідів Польщі, Чехії, Словаччини, країн Балтії, які теж колись порвали з радянським минулим, пройшли болючі реформи, а зараз живуть в декілька разів краще за ті країни, які до цих пір не можуть позбутися ностальгії по СРСР".

Алла Гузовська презентувала присутнім інформаційний путівник "Будьмо знайомі, Європа!", створенного працівниками читального залу бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка. В ньому в стислій і доступній формі розглянуті питання про країни-члени ЄС, Шенгенську зону, Венеційське бієналле, культурні столиці Європи та інші цікаві факти.

Людмила Руденко провела Євровікторину. Для майбутніх фельдшерів, присутніх на виставці, більша частина запитань виявилась легкою прогулянкою по Європі. За що найбільш обізнанні знавці отримали сувеніри.

СТРАХ ЗМІН ТА РЕФОРМ

 

Українці в переважній більшості бояться змін, реформ та інновацій. Страх до масштабних змін закладений ще з радянських часів завдяки колективізації та індустріалізації і підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом реформ. Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж будь-які зміни. Європейський прогрес, натомість, тримається на інноваціях. В ЄС витрачається приблизно 7 млрд. євро на дослідження та інновації щороку. Запроваджена Союзом програма "Horizon 2020" передбачає витрати на інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 млрд. євро (дані Єврокомісії).

ПОДІЛ НА  "VIP" І "НЕ-VIР"

 

Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси - хворобливий потяг до позначки "VIP" не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо. У європейських країнах навіть саме слово "VIP" зустріти дуже проблематично. Інший феномен - так звані "статусні речі". В Україні, як і інших пострадянських країнах, охоче визнають бідність країни, але без особливого бажання визнають власну бідність, перебуваючи в постійній погоні за так званими "статусними речами". Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ. У європейських країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні "статусні речі" - інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності. Більше того, скромність - це та цінність, яка особливо шанується серед громадян в ЄС.

ГАРАНТІЯ ЯКОСТІ

 

Правила Євросоюзу зобов'язують виробників надавати мінімум дворічну гарантію на будь-який новий товар. В Україні ж через недосконалість та заплутаність правових норм часто неможливо на куплений товар отримати додатковий сервіс або технічну підтримку. В європейському праві існує інститут переддоговірної відповідальності. Цей вид відповідальності випливає із загального обов'язку добросовісного ведення переговорів та має на меті відшкодування збитків, які понесла сторона внаслідок недобросовісного поводження іншої сторони ще на стадії переговорів. Наприклад, громадянин Німеччини домовився із громадянином Франції купити у нього авто. Він купує квиток до Франції, бере вихідний на роботі за свій рахунок, приїжджає до продавця, а останній говорить, що він вже продав авто. У цьому разі продавець на законодавчому рівні несе відповідальність за всі збитки, завдані потенційному покупцю. В Україні це залишається на совісті продавця.

ЛЕГКІСТЬ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

 

У 2013 році Україна посіла 137 місце у рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу. Сусідня з нами Словаччина, наприклад, посідає 46 місце, Швеція - на 13 позиції. Сам процес ведення бізнесу дуже часто стримується перешкодами, які створюють державні органи - чи то податкова інспекція, чи санепідемстанція. Крім того, бізнесменів відлякує відсутність незалежних судів, де вони можуть вирішити будь-яку бізнес-суперечку. Через відсутність чесних судів іноземці побоюються, що їхнє підприємство можуть відібрати в будь-який момент. Про те, наскільки легко вести бізнес в нашій державі, свідчить рівень іноземних інвестицій. Так, торік обсяг прямих іноземних інвестицій становив в українську економіку 4,6 мільярди євро (це на 7,2% менше, аніж у 2011 році). Для порівняння обсяг прямих іноземних інвестицій Бельгію становив 68 млрд. євро, у Франції - 31 млрд. євро, у Польщі - 11 млрд. євро.

ПОЛІЦІЯ З НАРОДОМ

 

Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині - 301. Причому, висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють правоохоронним органам. У таких країнах ЄС як Австрія, Німеччина, Фінляндія цей показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в неупередженість та чесніть української міліції, в ЄС - 30 %.

РІВЕНЬ КОРУПЦІЇ

 

Україна - одна з найбільш корумпованих держав світу. Навіть у багатьох африканських країнах рівень сприйняття корупції нижчий, аніж в Україні. У відповідному рейтингу країн, Україна посідає 144 місце в світі за рівнем своєї корумпованості, обганяючи Уганду, Того, Білорусь і Росію. Країни ЄС - найменш корумповані у світі. На першому місці за рівнем сприйняття корупції знаходиться країна-член ЄС Данія, на 4-му - Швеція, на 13-му - Німеччина (рейтинг Transparency International). Ніхто не говорить, що в ЄС корупції немає зовсім - вона існує у всьому світі. Але в Євросоюзі хабар є вибором кожної людини, яка готова ризикувати своєю посадою і свободою, а в Україні хабар став необхідністю у всіх сферах життя.

ЦІНИ НА ПРОДУКТИ

 

Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського Союзу у 7 разів вища за українську. Ціни в країнах ЄС відрізняються: в одних продукти - дешевші, в інших - дорожчі. Але Україну на загальноєвропейському тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній зарплатні ціни приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех - 126 кг, португалець - 245 кг, британець - 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба у 340 кг, німець - 560 кг. Українець може купити на мінімальну зарплату 137 десятків яєць; іспанець - 557 десятків, австрієць - 689 десятків, а француз - 841 десяток. Суттєво біднішим є й вибір товарів українських супермаркетів порівняно з європейськими.

ЖИТЕЛІ КРАЇН ЄС ЗАДОВОЛЕНІ ЯКІСТЮ ДОРІГ, А УКРАЇНЦІ?

 

Дороги в Україні та ЄС - дві великі різниці. 61% мешканців Євросоюзу повністю задоволені якістю своїх доріг. За цим показником Європа виступає на другому місці у світі. Від 70 до 87% мешканців Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Іспанії вважають свої дороги дуже хорошими. В Україні задоволені дорогами лише 27% громадян. Йдеться не тільки про якість доріг. Навіть найкращі автошляхи в Україні піддаються постійному ремонту. Виходить, що в ЄС дороги будують для їзди, а в Україні - для ремонту.

ПОЛІТИКА ЯК БІЗНЕС

 

В Україні багато бізнесменів йдуть в політику для захисту своїх статків або для подальшого збагачення. Загалом, у ЄС існує правило: хто хоче заробити гроші, йде у бізнес. В Україні, натомість, діє інший закон: хто хоче заробити гроші, йде у політику.

ДОСТУПНЕ ЖИТЛО

 

У країнах ЄС, на відміну від України, власне помешкання для сім'ї, яка працює, є абсолютно доступною річчю. У Німеччині ставки по іпотечних кредитах з десятирічним терміном виплати не перевищують 3,5% і мають тенденцію до зниження. Причому, ще 10 років тому вони становили 10% і вище. У Голландії - 3% на 30 років. У Польщі базова ставка становить 4,75%. В Україні базова ставка по іпотечному кредиту - приблизно 20-25% на 15 років.

СЕЛО ЗАНЕПАДАЄ

 

Якщо різниця між столицями в Україні та ЄС на сьогодні не є разючою, то українське і європейське село - наче два паралельних світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес. Навіть у тих українських селах, де створені нові агроформування, не вистачає робочих місць і відсутня соціальна інфраструктура. За останні 18 років у 16 разів зменшилось введення в експлуатацію лікарняних закладів. У країнах ЄС у сільське господарство інвестується величезний капітал. У більшості країн фермери користуються урядовою підтримкою. Так, у Великій Британії частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше 25% та є однією з найбільших у світі.

Текст Віктор КУЛЕНКО.