
ВАЖКА АТЛЕТИКА, Нам верхньому знімку шарж на Олексія Вахоніна, який 1964-му році став олімпійським чемпіоном, в результаті складної боротьби з угорським важкоатлетом Імре Фельді. Для цього Вахоніну в останній спробі необхідно було взяти вагу в 142,5 кг, що зробило радянського важкоатлета чемпіоном. Затихли оплески, але Вахонін не опускає штангу. Підтискає одну ногу і, як лелека, стоїть на помості, промовивши знамените: "Хо-па!". Шарж з книги "Веселий п`єдестал".

Дружній шарж М.Милославського на Григорія Новака. Журнал "ФіС" 1945 № 4-5

Журнал "Здоров`я" № 2. 1983.

Журнал "Здров`я".
ВИКОНАННЯ ПЛАНУ БУДІВЕЛЬНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ МІСТА
"Дзержинець" 10 квітня 1962 року.

Перестало битися серце Заслуженого журналіста України Володимира Костянтиновича Базарянінова (24.04.1936-05.04.2023).
Повоєнне дитинство Володі Базарянінова було холодним і голодним. Після навчання в школі № 19, юнак набував знання в Дніпропетровському гірничому технікумі. Потім була служба у місті Вольську на Волзі, де знаходилося військове училище, яке готувало механіків літаків. Та дізнавшись, що його батько, колишній кращий коваль країни, був репресований, Володимира швидко відправили з училища в будівельний батальйон. Демобілізувавшись, Базарянінов працює у дніпродзержинській будівельній школі № 2. У 1958 році він був прийнятий на роботу літературним працівником в міську газету "Дзержинець". Без відриву від виробництва закінчив Дніпропетровський державний університет. У травні 1966 року Володимира прийняли до Спілки журналістів СРСР. У 1969 році він став власним кореспондентом обласної газети "Зоря". А через дев`ять років Володимира Констянтиновича запросили на посаду редактора газети "Знамя Дзержинки". "Ось таким чином я і затримався в газеті всього-на-всього на 25 років", - згадував В.Базарянінов в своїй книзі "Суто чоловіча школа". До речі, у його творчому активі 11 книг. Три з них видані в Чехословаччині та Казахстані. У 1982 році за серію нарисів про робітничі династії Дзержинки, В.К.Базарянінову була присуджена премія Спілки журналістів СРСР. А у 1995 році за вагомий внесок у розвиток журналістики, висвітлення актуальних проблем державного устрою йому було присвоєно звання "Заслужений журналіст України". За 50 років творчої роботи в засобах масової інформації, Володимир Костянтинович Базарянінов працював на посаді голови Ради редакторів газет підприємств гірничо-металургійного комплексу України, понад десять років виконував обовязки голови товариства радянсько-чехословацької дружби на металургійному комбінаті, тривалий час був членом правління міської організації "Україна - Казахстан". Як досвідчений газетяр, дав путівку в життя понад 30 молодим журналістам. Нагороджений міським головою Відзнакою "За заслуги перед містом" III і II ступеня.
Світла пам'ять про В.К.Базарянінова назавжди залишиться в серцях тих, кому випало щастя спілкуватися і працювати з цією справді талановитою та багатогранною людиною.
Прощання з покійним відбудеться 6 квітня о 12:00 в Свято-Миколаївському кафедральному соборі (вул. Соборна, 1).