- Я зовсім не хвилююся...
Верхній малюнок Л.Немировського з газети "Советский спорт" від 6 липня 1966 року.
АНЕКДОТ
У реконструктора погане бойове фехтування, але при одягненому екіпіруванні це вже не його проблема.
У гопника погане екіпірування, але за наявності ножа це вже не проблема.
Малюнок Н.Массіни. Газета "Советский спорт" від 6 січня 1968 року.
Малюнок М.Вайсборда з газети "Советский спорт" від 6 липня 1966 року.
Малюнок М.Вайсборда з газети "Советский спорт" від 6 липня 1966 року.
З колекції Віктора КУЛЕНКА.
1 листопада 2023 року пішов з життя Микола Олександрович Болотін, відомий фоторепортер з Кам`янського.
Микола Болотін народився 5 червня 1944 року у селі Орлик на Полтавщині. До школи мешкав там у бабусі з дідусем. Потім із родиною переїхав до Дніпродзержинська (зараз Кам'янське). З першого по сьомий клас навчався у СШ №9. Дуже любив точні науки, але фізику найбільше. З цього предмета у Миколи були лише п'ятірки. Як і багато хлопців на той час, відвідував палац піонерів. Мріяв стати кіномеханіком. З десяти років почав відвідувати радіогурток, де виконав третій розряд з радіоспорту. Захоплення фотографією згодом стало сенсом усієї його життя. Микола закінчив із відзнакою школу, а потім і індустріальний технікум. Отримавши "червоний" диплом, працював у лабораторії пошуку кабельних пошкоджень "Міськелектромережі". Через півтора роки перейшов на ДМК, електрослюсарем КВП.
У 1963 році Микола Болотін вступив до Московського енергетичного інституту. Перше фото Миколи опублікувала "Комсомольська правда" 1967 року. Будучи студентом, щорічно їздив на цілину з будзагоном. Юність, запал, оптимізм. З ними Микола сколесив практично весь Радянський Союз. Протягом 20 років в Агентстві Друку та Новин, за завданнями ЦК ВЛКСМ, він знімав життя молоді країни. Знімки Болотіна друкувалися в 60 країнах світу. Його фотоапарат відобразив для історії понад півсотні космонавтів, починаючи від космонавта №2 Германа Титова до космонавта-100 Віктора Савіних.
В кінці 80-х М.Болотін повернувся в рідне місто. Рідко який міський захід обходився без Болотіна - він завжди тут як тут, весь з ніг до голови обвішаний фотокамерами. Микола Олександрович був по-своєму щасливою людиною, бо він вмів за приватним бачити загальне.
