"Там де немає гри, немає азарту, життя перетворюється на сіре існування". Суть цього феномена не втратила свого сенсу до теперішнього часу.
Пам'ятаєте, який ажіотаж був, коли 4 вересня 1975 року на телеекранах Радянського Союзу з'явилася перша передача інтелектуальної гри "Що? Де? Коли?". Захоплююча гра стала масовим рухом. Процес досить швидко став набирати обертів. Не залишилися осторонь і жителы Дніпродзержинська (нині Кам`янське). Команди з'являлися у навчальних закладах та промислових підприємствах. Скільки ігор було проведено в школах, на сценах палаців культури "Хімік", металургів, імені М.Горького, будинку вчителя, клубах "Полум'яні зорі" та "Сучасник" (що були центрами культурного життя міста) самому Богові відомо. Ідея об'єднання всіх знавців країни, які грали в ЧДК, витала у повітрі.
У 80-ті роки я (Віктор Куленко) очолював комсомольську організацію цеху ремонту прокатного обладнання (ЦРПО) на Дніпровському металургійному комбінаті. Дізнавшись із преси, що у 1989 році у Маріуполі створили Міжнародну асоціацію клубів (МАК) “Що? Де? Коли? і запрошуються команди для участі у першому чемпіонаті СРСР, загорівся ідеєю зібрати команду та спробувати щастя. І вже 17 жовтня того ж року на оперативці комсоргів озвучив її. Ідею сприйняли на ура. Нас підтримав комітет комсомолу ДМК (керівником тоді був Олександр Вольвач), який став спонсором і заплатив 26 рублів для участі у відбірному турнірі. Через вісім днів ми надіслали до Москви заявку на участь. Капітаном команди був Олексій Чаплігін. Окрім Льоші були заявлені Вікторія Родіна, Віктор Демидов, Віталій Шейко, Олег Мігаль, Сергій Партес, Олег Полунін та я (Віктор Куленко).
8 грудня з Москви надійшов лист, у якому нам вислали посвідчення № 000074 та регламент гри ЧДК.
Чемпіонат стартував 16 грудня у вигляді телефонного турніру (командам задавалися питання телефоном). Того дня ми зібралися у квартирі Вікторії Родіної (вул Сировця д. 6, кв. 26). На жаль (вже не пам'ятаю з якоїсь причини) був відсутній тільки наш капітан. Хлопці зробили телефонний зв'язок гучним, щоб усі добре чули запитання. Не можу відповідати за інших, але особисто у мене був мандраж. Нарешті пролунав дзвінок і було поставлено перше запитання: "Прагнучи побудувати сильний військовий флот, цар Петро не шкодував грошей. Після успішного спуску на воду чергового корабля корабелам видавалася премія, розмір якої безпосередньо залежав від одного з параметрів корабля. Як визначався розмір винагороди?". Версій відповіді було багато. Але ми відповіли неправильно. Про те, на які з дванадцяти запитань ми відповіли правильно, дізналися з листа, підписаного головою Оргкомітету МАК В.Г.Бєлкіним, який отримали 28 грудня.
Виявилося, що у першому чемпіонаті СРСР з гри "Що? Де? Коли?" серед 167 команд із 96 міст ми посіли 83 місце. Рівно середина турнірної таблиці. Незважаючи на те, що дали правильні відповіді лише на два питання, нас витяг їх рейтинг. 147 балів отримали за відповідь на запитання № 9 ("Відомо, як гостра зараз у великому спорті проблема допінгу. У Стародавній Греції, виявляється, теж існувала ця проблема. Були і свої види допінгу, був і свій допінг-контроль. А як могли судді на Олімпіадах перевірити, чи вживав атлет безпосередньо перед початком змагань, один з найсильніших засобів того часу? Відповідь - Нюхом, тому що запах часнику важко заглушити. 129 балів ми отримали за відповідь на запитання № 11 ("У 1762 році англієць Джеймс Додсон створив так звані "таблиці життя", дослідивши записи церковних книг і вивчивши чимало сільських цвинтарів. Цим він започаткував початок бізнесу, який став зараз на Заході одним із найприбутковіших занять (природно, для тих хто ним займається, а не для тих, хто цим користується). Який вид бізнесу виник у результаті досліджень Джеймса Додсона?". Відповідь - Страхування життя).
А перемогу у першому чемпіонаті СРСР здобула московська команда А.Шестерньова, яка набрала 1335 балів. Друге-третє місця розділили ленінградці (капітан О.Блінов) та одесити (Е.Злотніков), в активі яких виявилася рівна кількість балів – по 1193.
Ось так ми стали в нашому місті першопрохідцями участі в чемпіонаті СРСР.
Автор Віктор КУЛЕНКО.
В 1916 році, в Катеринославі був виданий довідник "Правила користування Катеринославською повітовою земською телефонною станцією та міжміською Катеринослав - Запоріжжя-Кам'янське, Катеринослав - Нікополь та Томаківка - Хортиця". На 64-х сторінках надруковані правила влаштування та користування телефонною мережею, умови користування телефонним повідомленням, посібник до поводження з телефонним апаратом, інструкція для телефоністок, список безкоштовних абонентів, список офіційних та приватних абонентів, а також списки абонентів Нікопольської, Верхньодніпровської, Криворізької телефонної мережі. Я вибрав лише те, що стосується Кам'янського.
Віктор КУЛЕНКО.
