В агломераційному цеху заводу ім. Дзержинського високопродуктивною працею відзначається агломератник Микола Бережний. Він сміливо впроваджує передові стахановські методи праці, уважно ставиться до використання нової техніуки, приділяє велику увагу питанню поліпшення якості агломерату. В останні дні стахановець виконую змінні завдання на 115-120 процентів.
На фото: тов. М.Бережний.
Фото П.Філоненка.
"Дзержинець" 13.05.1951.
Радянська кінокартина «Висота», що вийшла на екрани в 1957 році, з погляду сьогодення сприймається як досить наївний фільм. Проте багатьом вона запам'яталася відмінною грою акторів, музикою Родіона Щедріна, прекрасною операторською роботою. До речі, головний оператор фільму Володимир Монахов народився на Дніпропетровщині, у Долгинцевому.
Хоча дія книги Є. Воробйова, за якою створено фільм, відбувається на Південному Уралі, місцем зйомок став саме Дніпродзержинськ, – і тому «Висота» становить для нас особливий інтерес. Задля справедливості відзначимо, що окремі сцени знімалися в Дніпропетровську (парк Шевченка, вокзал – про це далі), проте переважна більшість – у нашому місті.
Характерний для 50-х років трамвай. Різноколірні вогні над кабіною дозволяли в темну пору доби визначити, вагон якого маршруту підходить.
Закінчення кадру з трамваєм. Чи не біля станції Баглій це? Водонапірна вежа дуже нагадує тамтешню (у 90-ті роки дерев'яний верхній ярус було розібрано).
Паровоз серії 9ПМ на заводі.
Завод, краєвидів якого у фільмі величезна кількість. Ось два найвиразніші:
Будинок 94 на сучасному проспекті Аношкіна. Вгору йде вул. Медична.
Кінець попереднього кадру. Проспект Аношкіна (до 90-х років – вул. Ленінградська). Добре видно лінії електропередач та вдалині будинок на пр. Леніна, 65 («Дружба»).
Герой Миколи Рибнікова на балконі триповерхового будинку, що на розі вулиць Медичної та Миру. Перспектива вул. Миру в бік проспекту Леніна, справа видно будинок на Леніна, 62. Замикає ж перспективу будинок на іншому боці проспекту (де магазин «Уют»), з масивним еркером на кілька поверхів.
Панорама пр. Леніна, справа – ріг вул. Союзної (нині Воробйова), зліва видно споруджуваний буд. 56 (відомий як «Черевички»), вище від нього ще стоять одноповерхові будиночки, яким залишилось існувати всього рік-півтора. По проспекту піднімається трамвай.
Знову перспектива вул. Миру, але під трохи іншим кутом. Справа – величезний будинок на розі з вул. Запорізькою. Ближче від нього, на місці майбутніх хрущовок, іще одноповерхова забудова.
Герой М. Рибнікова весь час перебуває на другому поверсі, але в наступному кадрі спускається з третього! Оцей нижній балкон і є той, на якому актор знаходиться в усіх попередніх кадрах. Очевидно, автори фільму хотіли таким чином підсилити ефектність.
На сучасному проспекті Аношкіна. У всій красі високовольтні лінії, яким ця найбільша в Дніпродзержинську вулиця, власне, і завдячує своїм існуванням. Споруджується будинок на Леніна, 56 («Черевички»), стіни його кутової частини доведені лише до половини. Навпроти йде будівництво на Леніна, 67 (де у 80-ті роки було кафе «Аеліта»), закінчується тільки зведення корпусу по Аношкіна.
На панорамі з альбому «Дніпродзержинськ», що вийшов у наступному, 1958 році, обидва будинки новенькі, щойно збудовані. На передньому плані – вже закладений цоколь на пр. Леніна, 58.
Краєвид від проспекту Аношкіна в бік вул. Шепетова (Мінської). Баштові крани в районі вул. Галини Романової, правіше – відомі «коробки», з-за яких справа видно кутову частину буд. 40 на пр. Леніна, перекриту «ногою» стовпа. Далі видніється дах довоєнного корпусу школи № 5 (новий корпус буде прибудовано у 1962), над ним – масивний фронтон будинку на Леніна, 53. Біля правої межі кадру – ще один споруджуваний будинок на Шепетова.
Закінчення попереднього кадру. Палацового вигляду будинок за адресою Медична, 15. Сьогодні в ньому Заводський райвідділ міліції, у 80-ті роки будівлю займав міський відділ народної освіти, а тоді, в 50-ті, мабуть, була школа.
Вечір у парку знімався в Дніпропетровську (парк ім. Шевченка). В одному з кадрів добре видно старий пам'ятник Шевченку над Дніпром (наприкінці 50-х його змінив сучасний на Монастирському острові), сам Монастирський острів, лінії електропередач через Дніпро, Мерефо-Херсонський міст. Все це слугує лише фоном, і його важко виокремити як повнорозмірні кадри. Тому вмістимо таку склейку з фрагментів.
І Мерефо-Херсонський міст:
Дніпропетровський вокзал з'являється у «Висоті» двічі – в середині фільму...
...та у фіналі, де можна побачити старий металевий пішохідний міст через колії. На залізниці ще всюди паровозна тяга – але ділянка від Нижньодніпровського вузла до П'ятихаток буде електрифікована вже у наступному, 1958 році.
Джерело: www.dneprodzerzhinsk.net.ua
Текст: Дмитро КУБАНОВ
Люблять книгу в дитячому садку № 39 заводу імені Дзержинського.
На знімку: діти разом з медичною сестрою М.П.Пунтус розглядають книгу.
Фото В.Жирового.
"Дзержинець" 12.05.1962.
На черговому засіданні літературної групи при редакції газети "Дзержинець" обговорювалась поема "Каюр" молодого поета -сталевара заводу імені Дзержинського Юрія Аделунга.
Служба в Радянській Армії на Далекому Сході, знайомство з суворою природою півночі, з буднями солдатського життя допомогли молодому поету створити цікавий твір про молодого прикордонника, який героїчно загинув , але не пропустив на рідну землю диверсантів.
Члени літературної групи під час обговорення вказали автору на позитивні якості поеми й окремі недоробки. Поема "Каюр" включена в творчий план збірки, яку готують члени літературної групи до 40-річчя Великого Жовтня.
І.Колісник, керівник літературної групи.
"Дзержинець" 12.05.1957.
Міський комітет комсомолу і міськвідділ народної освіти провели семінар редакторів шкільних і класних стінгазет.
Юні редктори поділилися досвідом організації своєї роботи, подали ряд запитань, на які одержали відповіді.
Учасники емінару оглянули виставку кращих шкільних і класних тінгазет. Тут же були підведені підсумки раніше оголошеного конкурсу на кращу стінгазету. Найкращою визнана стінгазета середньої школи № 2.
"Дзержинець" 12.05.1957.