“Я зі школи приходив додому, бабуся годувала, дід брав за руку і ми чапали в міський парк, – розповідає Євген Миколайович Нечосов. – Спочатку я дивився як стрибали з парашутної вишки. А одного разу мене і двоюрідного брата Юру Крижановського, прив’язали один до одного ( щоб вага відповідала для стрибків, – прим. автора) і ми зробили перший в житті стрибок з 80-метрової висоти. Дідусь давав мені гроші, наказуючи покататися на гойдалках або на літаках, а потім прийти в павільйон, де він з друзями відпочивав після роботи на ТЕЦ. У павільйоні, який знаходився недалеко від вишки, був такий порядок: якщо пили вино, то на закуску давали дві цукерки. Мене завжди дідусь пригощав цукеркою. Якщо людина пила горілку, то обов’язково пропонувалася чорна ікра. Продавщиця розкладала на прилавку газету, набирала з бочки ложкою ікру і так спритно превертала її, що утворювалася невелика гірка. “Вася, забирай!”, – кричала вона дідові. Чорна ікра була всім тоді доступна, хоча з іншими продуктами був напряг. А я найбільше любив дефіцитний делікатес – голландський сир”.
“Гастроном” на Гімназичному проспекті навпроти пам’ятника “Розкутий Прометей”. Справа знаходилися “Дитячий світ”, молочний магазин. У внутрішньому дворі цього будинку розташовувалися підвальні приміщення, в яких жили люди. Вікна їх кімнат були розташовані на рівні землі. Знімок з фотоархіву сім’ї Кульвінських.
Саме цей павільйон в 1896 році Дніпровський завод відправляв в Нижній Новгород на Всеросійську виставку, де підприємство завоювало кілька призових місць. Потім павільйон повернувся в Кам’янське і був встановлений в парку при народній аудиторії. В радянські часи в цій споруді працювала їдальня, під час фашистської окупації – ресторан. Перед входом стояли дві гіпсові скульптури собак. Пізніше на цьому місці був побудований відкритий басейн з вишкою для стрибків у воду. Десь з середини 70-х років його засипали землею і побудували спортивний майданчик ПТУ №22. 15 вересня 2013 року тут було відкрито Соборну площу і скульптурну композицію “Голгофа”. Знімки 1954 року з фотоархіву сім’ї Кульвінських.
Історія заснування та розвитку Кам`янського (Дніпродзержинського) вищого професійного училища нерозривно пов’язана з історією металургійного комбінату. У 1925 році було прийнято рішення про створення при заводі школи ФЗУ (фабрично-заводського учнівства). Ремісниче училище №1 отримало свою назву 2 жовтня 1940 року. У 1955 р РУ №1 було реорганізовано в технічне училище №8, в 1963 році – в професійно-технічне училище №22. А з 2003 року навчальний заклад отримав статус Вищого професійного училища.
